Спроба команди Трампа дискредитувати результати виборів в США нагадує кремлівську пропагандистську компанію на сході України та інші подібні акції. Всі вони будуються за одним принципом: визначається цільова група для дезінформаційного впливу, у неї формуються образи ворога, його змови “проти нас” і загрози що від нього виходить. В результаті, під впливом страху і гніву, викликаних цією дезінформацією, представники цільової групи входять в публічний, часто насильницький конфлікт з тими, хто позначений як ворог.
Мета таких кампаній – розкол і дестабілізація суспільства. Методи – поширення панічних чуток, створення деморалізуючій інформаційної какофонії, чорний PR проти «ворогів», нацьковування на них цільової аудиторії. Кремль вів інформаційну кампанію, спрямовану на такі цілі на сході України, і тепер, проводить її в США.
В Україні цільовою групою для кремлівської дезінформаційної кампанії були російськомовні, переважно жителі південно-східних регіонів. Ворогом для них, лякаючий образ якого створювали дезінформатори, були призначені українські націоналісти, бандерівці із Західної України. У США цільова група для дезінформації – біла консервативна малоосвічена частина населення переважно з американської глибинки. Образ ворога, створюваний в їхній свідомості, – демократи-ліваки, кольорові активісти, емігранти, BLM, космополітична фінансова олігархія мегаполісів, типу Сороса і Гейтса. І в першому, і в другому випадку в цільової аудиторії поширюється образ змови і загрози: «вороги хочуть відібрати в нас власність і права, принизити, розправитися, перетворити на своїх рабів». Безліч повідомлень про загрозу білим американцям з боку лівих або кольорових радикалів в разі перемоги Байдена практично текстуально відтворюють ті, які транслювалися російськомовним в Україні (тільки там загроза за кремлівською легендою виходила від «западенців-бандерівців»). У деяких областях східної України така пропаганда довела людей до паніки і істерики, а потім спровокувала насильницькі зіткнення. За задумом дезінформаторів щось схоже має відбутися і в США.
Аналогічні кампанії Кремль веде по всьому світу, в тому числі і в Німеччині, де вона пов’язана з пандемією короновіруса. Цільові аудиторії: конспірологи, коронодіссіденти, ультраправі, ультраліві і російськомовні. Образ ворога – федеральний уряд і особисто Меркель, «знаходяться по контролем США і міжнародної олігархії», загроза – перетворення громадян на рабів олігархії за допомогою карантинних заходів і щеплень. Як бачимо один і той же почерк і в Україні, і в США, і в Німеччині.
Навряд чи збіг технологій, які використовують кремлівські і трамповскіе піарники, випадковий. Деякі меседжі компанії проти Байдена явно не відповідають нормам американської політичної культури, але абсолютно органічні для російської передвиборчої боротьби. Спекуляції з приводу фізичного стану, віку і здоров’я політика, образливі ярлики і просто обзивалки з цього приводу – типові для російського чорного піару. Згадайте, як телекілера Доренко демонстрував рентгенівські знімки хворого тазостегнового суглоба Примакова і тільки не колупав в них пальцем. Для США, де одним з найбільш шанованих президентів був інвалід Франклін Рузвельт, – це нехарактерно.
Після виборів почалася нова інформаційна кампанія, спрямована на подальший розкол і дестабілізацію американського суспільства. Адвокати Трампа озвучили фантастичну історію про змову проти свого клієнта, серед учасників якого нібито були абсолютно не пов’язані один з одним люди від покійного Уго Чавеса до Сороса, від Мадуро до Клінтонів, власники якихось міфічних серверів в Німеччині та Іспанії, китайські та кубинські комуністи , шкідницькі канадські кампанії, шахрайські комп’ютерні програми і т.д. Веся ця маніакальна маячня дуже нагадує почерк російських майстрів чорного PR. Згадайте їх фантастичні розповіді про ситуацію в Україні, де в результаті американської змови до влади прийшли фашисти, які готують різанину в Криму та Донбасі, або про агента ЦРУ Навального, якого отруїли чи англійці, то чи німці, чи то сибіряки – самогоном; згадайте тв-маячню про світову змову проти Путіна і Росії. Такі вкидання розраховані навіть не на довіру до явно брехливої дезінформації, а на створення негативного інформаційного фону, відчуття у аудиторії, що «щось там нечисто», «диму без вогню не буває». Загалом, не віриться, що у Джуліані і інших трампівскіх піарників вистачило б божевілля придумати таку розлогу, по-російськи масштабну безмежно нахабну «клюкву». Схоже, російські друзі креатив підкинули.
