В генпрокуратурі вже ніхто не хоче обмазуватись лайном Зеленського. Тому ОП доводиться використовувати самих зашкварених кадрів.
Підозру Порошенко підписував кадр помічника Єрмака Татарова – зашкварений прокурор Олексій Симоненко
Хто такий Олексій Симоненко- зам генпрокурора з єлітними домами та машинами.
Саме Олексій Симоненко є тою персоною, яка, без перебільшення, врятувала заступника глави Офісу Президента Олега Татарова від арешту. Спочатку Симоненко передав справу Татарова від САП до СБУ. Ні, не в справі про замах на національну безпеку і територіальну цілісність. В справі афери забудовника Микитася. Це корупційний злочин, який би не мало розслідувати СБУ. Але в сучасній Україні все інакше – Служба, замість того, щоб ловити російську агентуру, продовжує виконувати невластиві їй функції.
Зокрема, й функцію протидії корупції. Та мова зараз не про те. Далі, після передачі від САП до СБУ справи, у якій фігурує Татаров, стався взагалі безпрецедентний випадок: прокурор під час суду 30 грудня відмовився від свого клопотання про запобіжний захід у вигляді арешту для Татарова, і той пішов спокійнісінько собі святкувати Новий рік.
Олексій Симоненко не лише покриває одіозних персонажів з оточення Зеленського. Він напряму причетний до політичного переслідування патріотів. Саме він, і це підтвердила Венедіктова, курує справу Шеремета.
Ще тривожніше стає, коли ми почнемо копати біографію заступника генпрокурора: адже кар’єрний зліт у Симоненка почався після того, як, попрацювавши в районних прокуратурах столиці, в Київській обласній прокуратурі, Симоненко в 2010 році прийшов в СБУ. Там він зійшовся з тодішнім головою Служби Валерієм Хорошковським, отримував від нього нагороди. Як отримував нагороди і від Віктора Януковича за поданням Хорошковського. Тепер ще більш стає зрозумілою тяглість Симоненка до порятунку чиновників часів екс-президента та до переслідування активістів Майдану, учасників російсько-української війни.
Як пише офіційна біографія, Олексій Симоненко до органів прокуратури прийшов у 1998 році, обіймав низку посад та зростав до начальника відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Київської області. Але 2010 року перейшов чомусь на роботу до СБУ, де й працював до березня 2019 року.
До прокуратури він повернувся на початку 2020-го, одразу на посаду заступника Генпрокурора. Як заявила новопризначена тоді генпрокурорка Венедиктова, Симоненко мав курувати розслідування поліції, фіскальної служби, боротьбу з організованою злочинністю, а також розслідування вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк та нападів на інших громадських активістів.
Як виявилося, у людини, яка все життя пропрацювала у правоохоронних органах і мала дуже скромну зарплату, надто вже багато, як на такі доходи, майна.
Як зазначив Олексій Симоненко у власноручно написаній декларації, у його власності знаходяться будинок площею 640 кв.м. в елітному передмісті Києва та земельну ділянку в 2500 квадратних метрів. Вірніше, будинком володіє його дружина, у її ж власності перебувають і дві квартири у Києві, у тому числі на 128 квадратів в елітному житловому комплексі та чотири земельні ділянки у Київській області.
Також їй належить Mercedes S-400 Coupe 2016 випуску, придбаний за 80 тисяч гривень.
Ви уявляєте Мерседес за 80 тисяч гривень? Він за такі гроші має бути не 2016 року випуску, а років на сорок старший і після десятка аварій. Але прокурорським дружинам іноді щастить купити хорошу машину дешево, коли ціна на неї стартує від 100 тисяч аж ніяк не гривень. Одночасно прокурорам та іншим чиновникам щастить на багатих жінок-бізнесвум, які цих прокурорів потім і утримують. Кохання – складна штука, що тут скажеш.
Як випливає з тієї ж декларації, дружині Олексія Юрійовича належать 99,88% капіталу ТОВ «Крассула Б», де вона, мабуть, і заробила все це майно та гроші на утримання чесного, але бідного, чиновника-чоловіка.
До речі, чомусь у декларації за 2018 рік Олексій Симоненко вказує як сім’ю лише дружину, а от у декларації за 2019 рік раптом виявляється, що має ще й трьох дітей. Втім, можливо, що це трійнята і народилися вони саме в період між поданням декларації.
Цікаво, як же справа з доходами в сім’ї? Звідки, як кажуть, гроші, на всі ці будинки, квартири та землю? Відповідь ми знаходимо все у тій самій декларації.
Як бачимо, Олексій Юрійович заробив у СБУ за минулий рік 512 643 гривні. Його дружина заробила вдвічі більше – 1212200 гривень. Ще трохи більше мільйона Симоненко отримав від продажу нерухомості. У банку у нього справжні копійки – 737 гривень. Щоправда, врятувала дружина – вона зберігає трохи більше грошей на депозиті – 13 214 гривень. Ну і трохи готівки – 4 100 000 гривень. Варто ще згадати, що дружина Олексія Юрійовича має непоганих друзів – один із них позичив їй 8 мільйонів гривень. Типова українська родина, що скажеш. Бідолашний чиновник і успішна бізнес-леді. Усе за класикою.
Все це було б смішно, якби не було так сумно. Чиновники, які прикривають свої гроші «багатими» родичами, вже давно не викликають подиву, ні питань, ні обурення. Може, як виняток ця схема десь і працює – цілком можна припустити, що десь в Україні є один чесний прокурор, який одружився з багатою та успішною жінкою. І що вони аж ніяк не змішують її бізнес та його роботу.
Але коли починаєш вникати у справи, якими займається цей прокурор, ілюзії одразу розбиваються на порох. Бо, погодьтеся, чесний і порядний прокурор у нашій країні ніколи не займатиметься корупційною справою на багато мільярдів, в якій причетний заступник голови Офісу президента. Його швиденько усунуть або ще простіше – звільнять із вовчим квитком. Тому що, як каже стара прокурорська мудрість, «головне у розслідуванні – не вийти самому на себе».
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.