Чому Венедіктова усунула Мамедова від “департаменту війни” та яку роль в цій історії зіграла СБУ, “ДС” розповіла адвокат Євгенія Закревська
Євгенія Закревська / Facebook.com
«ДС» Генпрокурор Ірина Венедіктова підписала наказ, яким вивела департамент нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, з підпорядкування свого заступника Гюндуза Мамедова. Навіщо вона це зробила?
Є.З. Я була на зустрічі правозахисників з Іриною Венедіктовою 5 липня. Вона пояснила причину усунення Мамедова від курування «департаменту війни» тим, що СБУ направила генпрокурору лист про порушення Мамедовим режиму доступу до державної таємниці. І на підставі цього листа, «чітко дотримуючись встановленого порядку і процедури», Венедіктова усунула Мамедова від курування департаментом і забрала доступ до держтаємниці наказом свого в.о. на момент відрядження. Що це за порушення — Венедіктова не сказала, пославшись на державну таємницю.
«ДС» Чи задовольнило таке пояснення присутніх на зустрічі правозахисників та адвокатів?
Є.З. Звісно, не задовольнило. Така ситуація явно є недопустимою в демократичному суспільстві. І питання не лише в усуненні Гюндуза Мамедова — ефективного лідера і людини, яка створила цей департамент, але й взагалі — в сталості інституції, ефективній роботі органів державної влади. Не можуть бути утаємниченими підстави усунення керівників такого рівня.
«ДС» Чи були у Венедіктової претензії до роботи Мамедова, і якщо були, то в чому вони полягали?
Є.З. На занепокоєння правозахисників, що причини усунення Мамедова дуже важливі, враховуючи його посаду і те, що “департамент війни” має справу з чутливою інформацією, з потерпілими, свідками, в тому числі й на окупованій території, Венедіктова зазначила, що не варто хвилюватися, «нічого страшного там немає».
Фактично генпрокурор з подачі СБУ усунула лідера стратегічно важливого департаменту, ключового під час війни з РФ, на підставі незначних порушень, через які навіть «не варто хвилюватися». А суть цих порушень громадськості ніхто не повідомить, бо — «державна таємниця». При цьому очільниця Офісу генпрокурора наголосила, що роботою Гюндуза Мамедова і департаменту в цілому задоволена, і що це рішення не повʼязане з неефективністю роботи Мамедова.
«ДС» Чому у Мамедова забрали доступ до держтаємниці, адже таким чином йому фактично закрили доступ до більшості резонансних справ?
Є.З. Під час обговорення в Офісі генпрокурора згадали, що насправді «державна таємниця» та процедурні питання навколо неї вже не вперше використовуються для усунення неугодних. Саме так, наприклад, СБУ намагалася усунути Зураба Аласанію від керівництва Суспільним мовленням. Але очевидно, що Суспільне виявилося більш сталою інституцією ніж Генеральна прокуратура. Адже тоді спроби СБУ не були успішними.
Можливість СБУ використовувати держтаємницю як інструмент розправи з неугодними Офісу президента фігурами і приховувати реальні причини таких кадрових рішень від громадськості — не притаманно демократичному суспільству. Якщо це можна зробити таємним листом СБУ через щось незначне і неважливе, про що навіть не варто хвилюватися — тоді у нас великі проблеми. Не у Мамедова, а саме у цієї інституції, у нас, у суспільства, у держави Україна. Не може інституція бути сталою, якщо відсутня прозорість в таких питаннях, як призначення чи усунення керівника високого рівня.
«ДС» Кажуть, що Мамедов відмовився форсувати розслідування щодо Іловайської трагедії і Дебальцевого, і вписувати імена колишнього військового керівництва в підозри. Прокоментуйте, будь ласка, таку версію.
Є.З. Питання Іловайська і Дебальцевого я чула, але офіційно ставити в провину Мамедову ці справи Венедіктова не стала. Більше того, я не вважаю, що рішення про усунення Мамедова було прийнято в ОГП. Очевидно, що воно приймалося в Офісі президента. А от за участі президента чи ні — це відкрите питання.