Юрій Гусев “Укроборонпром” та 1+1 спровокували удар по бронетанковому заводу: знищено цех де ремонтували трофеї, є загиблі та поранені

Піар “Укроборонпрому” призвів до удару по бронетанковому заводу: знищено цех де ремонтували трофеї, є загиблі та поранені

“Київський бронетанковий завод” після сюжету на каналі 1+1 який показали в нацмарафоні зазнав ракетного удару

Цех “Київського бронетанкового заводу” в якому у форсованому темпі ремонтувалась рашиська трофейна техніка був знищений ракетним ударом ворога. Цей влучний постріл не був випадковим, а відбувся після відеосюжету журналістів та піару керівника ДК “Укроборонпром” Юрія Гусєва.

Ракетний напад був здійснений вранці 16 квітня, в результаті чого загинули робітники підприємства, а сам цех був знищений. Фото з місця подій з’явились у мережі ще вчора, проте не розповсюджувались у ЗМІ. Лише через добу, коли всі рятувальні операції були завершені, інформація про це почала поширюватись соціальними мережами.

Зазначимо, що сам відеосюжет, який вийшов у загальному телемарафоні, не містив назви підприємства, але зафільмованого було достатньо для того, щоб навіть рашиські телеграм-канали змогли не тільки ідентифікувати завод, а навіть точно визначити цех із його координатами.

І це було не надто складно, “Київський бронетанковий завод” з 2014 року доволі часто фільмують через його зручне розташування на околиці столиці.

Фактично це і стало найголовнішим фактором, бо більшість оборонних заводів складається з десятків окремих цехів рознесених на безпечну відстань один від одного. І це потребує від ворога завдати удар вже десятком ракет, щоб уразити кожний виробничий майданчик, тобто це вже окрема задача для цілої ракетної бригади.

“Київський бронетанковий завод” на Google Maps. Дізнайся де що в якому цеху

Звісно зовсім інша справа, коли відомі точні координати й потрібен лише один “постріл” в один конкретний цех, в якому і проводяться основні роботи під час війни. Тому будь-які фрази про те, що “ворог і так знав про завод” – лише спроба відбілити винних.

Зазначимо, що доступ журналістів на оборонне підприємство під час повномасштабного вторгнення та ракетних обстрілів стратегічних об’єктів відбувся виключно за особистою згодою очільника “Укроборонпрому” Юрія Гусєва. До речі він особисто прокоментував успішну роботу заводчан, ставши одним з “героїв сюжету”.


Також, виключно з формальної точки зору, доступ на будь-яке підприємство держконцерну навіть до 24 лютого був вкрай обмежений. Він потребував отримання письмового дозволу за підписом самого гендиректора та його заступника з безпеки. А самі зйомки проходили так, щоб не показати нічого зайвого.

Але ціна піару деяких чиновників на війни, здається, вже стає занадто великою та вимірюється людськими життями.

Зазначимо, що країна вже має кривавий досвід, коли одна світлина у соцмережі спричинила удар по торгівельному центру на київському Подолі. Тоді одного “любителя лайків” СБУ затримала менш ніж за добу.

Ціна одного фото та одного відео

P.S. Працівники “Київського бронетанкового заводу”, окремо попросили передат