Відповіді Антоненка наводить Тиждень.ua
“Утримують мене в ізоляторі тимчасового тримання на Косогірному провулку на Подолі (у Києві – ред.). Умови, звісно, не домашні. Але стерпно. Зараз сиджу в камері з сусідом. Раніше, бувало, сидів сам”, – зазначає він.
При цьому сусіди по камері в Антоненка, за його власними словами, інколи трапляються досить незвичні.
“Підсаджували різних людей. Наприклад, один був із літературою про нацистів: якась книга Ґеббельса й іншого німецького генерала. Був іще один чоловік, який розповідав, як у нього знайшли гранати. Але у в’язниці збігів не буває. Ви ж пам’ятаєте історію про “захоплення величчю арійської раси”? Хоча я родом із єврейського регіону й мій рід іде від польських євреїв. Тому, звісно, я “ще той нацист”, так”, – розповідає Андрій.
ФІзичного тиску він не відчуває, чого не можна сказати про тиск психологічний. Як і про відмову в повному обсязі необхідного лікування.
“Щодо тиску, то прямого фізичного не було. Але був психологічний. Наприклад, мені забороняли теплі речі. Забороняли стригтися. Голитися. Не надавали медичної допомоги, коли боліли зуби (зараз, до речі, також не надають). Не дозволяли побачень”, – йдеться у його розповіді.
Користуючись нагодою, Антоненко дякує усім за всебічну підтримку і допомогу. Особливо – Силам спецоперацій ЗСУ, чиїм військовослужбовцем він досі є, та їхньому командувачу генерал-лейтенанту Ігореві Луньову, який особисто публічно виступав із заявою з приводу його непричентості до вчинення замаху на Шеремета.
Нинішню ж справу Шеремета, як і своє затримання – а також взяття під варту Юлії Кузьменко і Яни Дугарь – він вважає сфальшованим із застосуванням “методів російських посіпак”.
- Нагадаємо, Кузьменко та Антоненко, які понад 200 днів перебувають у СІЗО в справі Шеремета, мають ускладнення зі здоров’ям.
- 4 липня у Києві та Львові сотні людей із гаслом “Досить брехні!” вийшли на підтримку Юлії Кузьменко, Андрія Антоненка та Яни Дугарь.
