Топ-15 корупційних скандалів нової влади України

В Україні корупція залишається однією з найсерйозніших проблем. Україна, за даними оприлюдненого рейтингу сприйняття корупції від Transparency International, в 2019 році зайняла 120-е місце зі 180 країн. В минулому році, для порівняння, Україна була на 130-му місці. Незважаючи на деякі просування, Україна все ще належить до країн з високим рівнем корупції.

Згідно з опитуваннями, більшість громадян (69%) вважають, що це найбільш серйозний фактор, що заважає розвитку країни. Більшість українців також вважають дії влади по боротьбі з корупцією неуспішними (70%). Відзначаючи, що основна причина відсутності позитивних зрушень у цьому напрямку пов’язана з тим, що ті, хто з нею борються, самі корумповані.

Посилена боротьба з корупцією була однією з основних передвиборчих обіцянок нової влади. На керівні посади обіцяли прийти нові незаангажовані в корупційних схемах люди. Володимир Зеленський обіцяв своїм виборцям, що з приходом його команди до влади “старі часи закінчилися”, корупції більше не буде, а “кумівство” залишиться в минулому. І всі процеси всередині державного апарату будуть прозорими.

Ми всі пам’ятаємо, як президент і депутати раділи прийнятому закону “Про попередження корупції”, як нам обіцяли гучні розслідування і “посадки” відносно корумпованих представників минулої влади. Але в даний час, можна вже говорити про те, що нічого подібного не сталося. Представники нової і “старої” влади досить непогано уживаються між собою, створюючи ситуативну більшість в парламенті для ухвалення законів, а корупційні явища продовжують прогресувати.

Нам обіцяли, що в Україні будуть юридично захищати і матеріально винагороджувати тих, хто повідомляє про факти корупції. Але замість того, щоб проводити об’єктивні розслідування щодо підозрюваних, покарання в тому чи іншому вигляді (звільнення, судові розгляди) наздоганяє тих, хто робить заяви про корупційні дії.

Всього через кілька місяців після початку каденції народних обранців сталася низка корупційних скандалів, які все більше переходять у публічну площину. Не виключено, що однією з причин корупційних скандалів в лавах “слуг народу” є боротьба між собою окремих груп впливу всередині провладної команди.

У будь-якому випадку, шкодить репутації всієї влади і самого президента Зеленського не стільки наявність корупційних скандалів (корупція існує у всіх країнах), а відсутність очікуваної і обіцяної виборцю на виборах безкомпромісної боротьби з корупційними проявами та нульової толерантності до них… Президенту варто перестати закривати очі на те, що діється у нього в оточенні, і дуже жорстко припиняти, насамперед там, будь-які корупційні прояви.

Поки що, на жаль, можна констатувати, що обіцяної ефективної антикорупційної державної політики країна так і не побачила. Нова влада не становила винятку і продовжує жити за стандартами всіх “папєрєдніков”: “Своїм все, чужим – за законом”. Корупційні мегазарплати топ-чиновників і топ-менеджерів, “кнопкодавство”, “зарплати в конвертах”, розмежування сфер впливу і лобіювання інтересів окремих виробників і олігархів, старі корупційні схеми в енергетиці, видобуток корисних копалин, будівництво і так далі – зберігається весь той згубний набір корупційних явищ, який і раніше завдавав суттєвої шкоди нашій країні.

Ми зібрали топ основних корупційних скандалів, якими за незначний час вже встигли відзначитися представники нової влади. Загальний збиток держави від корупційних дій колосальний за своїми масштабами і може обчислюватися (оцінюватися) в суму від 90,353 до 178,532 мільярдів гривень.

Назва скандалу Суть справи Оціночний збиток
1. Плівки Єрмака 29 березня депутатом фракції “Слуга народу” Гео Леросом були опубліковані так звані плівки Єрмака. На яких рідний брат голови ОП Денис Єрмак або люди, з ним пов’язані, обговорюють можливість кадрових призначень по державній лінії за гроші. Це стало підставою для багатьох вимог, у тому числі частини депутатів фракції СН, відставки голови ОП Андрія Єрмака.

Андрій Єрмак  заявив, що на оприлюдненому відео справді його брат Денис. У зв’язку з поширенням відео Єрмак мав намір звернутися із заявою до Служби безпеки України та Держбюро розслідувань.

Гео Лерос подав у НАБУ звернення з “плівками”. У свою чергу, ДБР порушило кримінальну справу стосовно Лероса.

Денис Єрмак заявив, що як громадянин має право зустрічатися з ким завгодно і обговорювати що завгодно.

Гео Лерос отримав неприємні відгуки президента і Єрмака про себе. На їхню думку, він у цій грі тільки пішак, яким “ходять” більш могутні люди. І в деякому сенсі Лерос погодився з цією оцінкою.

“Єдину правду сказав Єрмак, що тепер я його особистий ворог і він мені ніколи в житті цього не пробачить. Я сьогодні це відчув на допиті, коли до кримінальної справи додалася ще одна безглузда стаття Карного кодексу…Я розумію, що він хоче мене показово посадити, але щось мені підказує, що своїми діями він, як завжди, вирішує свої особисті проблеми за рахунок інших, ніби рейтинг Президента – його власність”, – прокоментував Лерос на своїй сторінці у Фейсбуці.

Юридична компанія “Міллер”, яка захищає Лероса, повідомила, що після публікації “плівок” правоохоронні органи відкрили вже 5 кримінальних проваджень.

Фігуранти плівок Сергій Шумський і Дмитро Штанько повідомили, що вони написали заяви про скоєння злочину і 5 квітня їх вже допитали в НАБУ.

За словами Штанька та Шумського, в їхніх заявах викладені “факти шахрайства та ознаки корупції”, і стосуються вони Андрія і Дениса Єрмаків. Дмитро Штанько заявляє, що в цілому від людей, які претендували на якісь посади в органах державної влади, для Дениса Єрмака зібрали близько 100 тисяч доларів, а Андрію Єрмаку передавали 10 тисяч доларів.

Під загрозою дискредитації опинилося все найближче оточення президента і особисто Зеленський. Положення Єрмака залишається хитким, але поки він зберігає своє крісло. Незважаючи на скандал із записами, що компрометують керівника ОП, Зеленський дав зрозуміти, що поки не збирається звільняти Андрія Єрмака. Звичайно, можна говорити про те, що глава офісу ОП багатьом невигідний і під нього теж “копають”, але це зовсім не скасовує той факт, що питання “плівок Єрмака” вимагає об’єктивного розслідування. Зволікання і нерішучість президента в цьому відношенні тільки завдає серйозної шкоди його репутації.

Не менш 2,7 млн грн. (100 тис. дол.), швидше за все від декількох десятків мільйонів гривень до декількох мільярдів гривень
2. Звільнення міністра фінансів Уманського Поряд зі зміною в бюджет, 30 березня парламентом розглядалася і постанова про звільнення міністра фінансів Ігоря Уманського з займаної посади. Його звільнення для широкої громадськості виглядало несподіваним. Він не пропрацював в Кабміні і місяця і був там, мабуть, найбільш досвідченим чиновником.

І це незважаючи на те, що Зеленський надавав спочатку велику підтримку Уманському, а останній навіть був присутній на одному з щоденних засідань у ОП.

Більш того, за дорученням глави держави Мінфін за три тижні розробив і запропонував антикризову стратегію з п’яти пунктів, чого, мабуть, не зробили за жодної влади. Зокрема, план передбачав створення Стабілізаційного фонду для боротьби з коронавірусом. А також зберегти робочі місця, зайнятість, що дозволило б економіці максимально швидко відновити втрати після карантину.

Ні Уманському, ні звільненому одночасно з ним главі МОЗ Іллі Ємцю не дали виступити на засіданні Верховної Ради, яка проголосувала за їх відставку. Є як мінімум три основні конфліктні лінії, які могли бути причиною для такого рішення.

Основна причина звільнення Уманського – конфлікт з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Втручання його і парламенту в проєкт секвестру бюджету (через що замість грошей на боротьбу з епідемією зберегли гроші на музей Майдану). Міністр фінансів почав грати самостійну гру, що не сподобалося прем’єр-міністрові. Той факт, що ексміністр фінансів Уманський повністю сам зі своєю командою переписував новий антикризовий проєкт бюджету, не сильно подобалося Шмигалю, адже з ним не сильно радилися. Він сприйняв це як втрату авторитету. Шмигалю хотілося мати більш керованого і “ручного” міністра фінансів.

Друга причина: колишній міністр фінансів Ігор Уманський ініціював відставки голови Державної податкової служби Сергія Верланова і глави Держмитної служби Максима Нефьодова.

Ще до призначення міністром фінансів Уманський критикував Нефьодова і Верланова за невиконання плану надходжень до бюджету, через що він не виконується за доходами. У лютому доходи державного бюджету було виконано на 95,3% від розпису. Головні причини — зміцнення курсу гривні і падіння цін на імпортні газ і нафту.

2 квітня ексміністр фінансів Ігор Уманський, якого звільнили через три тижні роботи, прямим текстом звинуватив прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і голову податкової служби Сергія Верланова в “кришуванні” масштабних схем розкрадання ПДВ на мільярди.

Наводимо цитати з інтерв’ю “LB”:

“Я приходжу до нього (Шмигаля), показую: “Дивіться, ми зараз тут плюшками балуємося, а от – інформація по кожному місяцю, і це тільки “скрутки” з ПДВ. Це в середньому 5 мільярдів на місяць недоотримує бюджет”. Як тільки я прийшов в Мінфін, мені швидко з усіх боків зливати інформацію почали – з розшифровками, по компаніях, по сумах. Де стартують, через кого проганяють, де виводять. І 5 мільярдів – це лише з ПДВ! Клименко з Януковичем дивляться і кажуть: “Блін, а що, так можна було?”. Пізніше звучала сума 9-10 млрд грн на рік.

Прем’єр дійсно був невдоволений, але рішення все ж приймали в Офісі президента.

І третя причина полягала в тому, що бюджетний пакет не сподобався депутатам. Ексміністр фінансів Уманський порізав бюджет, залишивши тільки критичні статті, зробивши з нього реальний бюджет “виживання”. Скорочення в два рази бюджетної “годівниці” Мінкульту викликало обурення представників прозахідного спрямування.

Тому ексміністр фінансів Ігор Уманський став невгодний відразу багатьом.

Після подачі Уманського на звільнення Верланова і голови митної служби Нефьодова Шмигаль подав на звільнення самого Уманського. При цьому його навіть не запросили на засідання фракції і не пустили на засідання бюджетного комітету.

Замість того, щоб належним чином відреагувати на корупційний злочин, Шмигаль звільнив того, хто вказував на корупційні дії. І якщо прем’єр з цими звинуваченнями був незгодний, йому варто було б провести офіційне службове розслідування і дати об’єктивну оцінку фактам.

І найцікавіше, що ніякої належної реакції на інтерв’ю Уманського ні від глави держави, ні від прем’єра, ні від правоохоронних органів – не послідувало. Президент Зеленський не поставив жодного питання – а чому міністра фінансів звільняють після трьох тижнів роботи?

60-120 млрд грн на рік
3. Будинок Ткаченка та Одеська кіностудія Олександр Ткаченко, колишній гендиректор “1+1 Медіа”, тепер – голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Згідно з розслідуванням Bihus.info, Ткаченко користується незадекларованою нерухомістю на Трухановому острові. Це цілий комплекс з великого будинку і двох будиночків поменше. На території є маленьке озеро. Ділянка призначалася не під будівництво. У 1994 році Київрада виділила землю на Трухановому острові для водноспортивної бази, потім вона кілька разів продовжувала оренду.

В договорі за 2016 рік вартість 4 га значилася 32 млн 257 тис. грн, а вартість оренди – майже мільйон гривень (3%). Оренда передбачалася на 15 років. Ця земля лісгосппризначення, вона належить до прибережної захисної смуги, тому житлова споруда на ній заборонена. Крім того, Ткаченко замішаний у скандалі з приватизацією Одеської кіностудії. На комітеті гумполітики, в якому головує Ткаченко, не так давно розглядали закон № 0896 про кінокомісії, які повинні підтримувати розвиток кіномистецтва в регіонах. Одна із статей цього закону стосувалася приватизації кіностудії. Вона була раніше реорганізована, і 50% мінус одну акцію отримав інвестор “Нова кіностудія” на чолі з засновниками Олександром Ткаченком та Сергієм Тарутою. В питанні дій депутата Олександра Ткаченка про приватизацію Одеської кіностудсавчукії є пряме зловживання службовим становищем, в результаті чого об’єкт вартістю 20 мільярдів грн відійде його приватним структурам. Експерти кажуть, що під час “реорганізації” були порушені майже всі етапи, в тому числі не було отримано згоду трудового колективу, не було конкурсу, а договір був складений між чиновниками Фонду держмайна і студією, і він був узаконений через господарський суд. Так що з законом № 0896 міг мати місце конфлікт інтересів.

Від 20 мільярдів гривень
4. Поліграфгейт з перевіркою на детекторі брехні депутатів фінансового комітету ВРУ Почалося з того, що фінансовий комітет парламенту не підтримав знаковий проєкт змін до Податкового кодексу, яким могла бути скасована корупційна схема, побудована на непрозорій реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості.

Зате інша група авторів, також зі “слуг”, запропонувала альтернативний законопроєкт, мета якого – діджіталізація сфери оцінки майна.

Між собою ініціатори законодавчих змін домовитися не змогли. Врешті-решт представники монобільшості провалили голосування на комітеті, що викликало підозру, що нардепи “Слуги народу” могли отримувати хабарі за бойкотування деяких ініціатив. В кулуарах навіть називалися суми по 30 тисяч дол. У скандалі фігурували Олександр Дубінський, Олексій Ковальов, Дарина Володіна, Ольга Василевська-Смаглюк, Ірина Аллахвердієва, Елла Рєпіна і ще п’ять депутатів. Голова науково-методичної ради Всеукраїнської асоціації поліграфологів заявила, що Василевська-Смаглюк, яка вже протягом п’ятнадцяти років займається журналістськими розслідуваннями корупційних скандалів, хабарі за голосування не брала. Але вона “трошки приховує інформацію про те, що подібні – це зафіксовано – пропозиції були”. Чи дійсно у Смаглюк не було намірів отримати грошову винагороду за лобіювання певних схем, чи з нею просто не встигли розплатитися – не зрозуміло. Сам “виправдувальний вирок” теж під питанням, бо дані “детектора брехні” в суді можуть використовуватися лише як непрямі докази.

Від декількох сотень тисяч доларів
5. Зарплати “в конвертах” Опубліковано викривальний матеріал про “доплати” нардепам правлячої партії. Виплати нібито виділили кілька днів тому, хоча питання про те, хто і як буде доплачувати “в обхід каси”, обговорювалося з початку осені. При цьому середня зарплата в партії становить 30-40 тисяч гривень. За даними видання, нардепам цих сум виявилося замало: дійшло чи не до “голодного бунту”.

Керівники партії, як пишуть ЗМІ, отримали 25-50 тисяч доларів, заступник голови – по 15 тисяч доларів. Інші ж отримали від 5 до 10 тисяч. На даний момент вже розподіли 1,6 мільйона доларів.

Про це після засідання, на якому її виключили з фракції, повідомила депутат Ганна Скороход.

Колеги підозрюють її в корупції, а вона їх.

“Які хабарі, хлопці? Мені тут зараз розповіли, що я пропонувала по 3000 доларів. Тут зарплати по 5000 в конвертах, а ви говорите 3000 доларів за рішення в комітеті? Не смішіть мене!” — сказала Ганна Скороход. На питання, хто і кому дає зарплати в конвертах, народний депутат не відповіла.

“Ви самі бачили, були зафіксовані випадки передачі конвертів і всього іншого”, – сказала Скороход.

Голова фракції Давид Арахамія все заперечує. У матеріалі йдеться про те, що “корупційним фондом” завідує глава Офісу президента Андрій Богдан, а розподіляють гроші за групами заступники голови фракції. Журналісти називають кілька варіантів, звідки взялися ці гроші.

Перший – вони нібито йдуть від “схематозників” ще минулої влади за збереження старих корупційних законів. “Страна” пише, що нардепи, що асоціюються з Ігорем Коломойським, грошей не отримали.

Інша теорія – фінансує нардепів, навпаки, сам олігарх. А грошей не дісталося тим, хто виступає проти ініціатив, які нібито лобіює Ко. Коломойському фінансування потрібно, щоб показати свою важливість і мати винятковий контроль, не допускаючи до важелів впливу інших олігархів. Від нього можливі подальші “прохання” для “слуг”, пишуть журналісти.

І третій варіант – що джерел фінансування декілька.

Деякі народні обранці раніше заявляли, що їм не вистачає офіційних зарплат, оскільки необхідно витрачатися на юристів, помічників. Вони виступають за підвищення виплат, щоб уникнути корупції. З іншого боку, нардепи не пишуть такі комплексні закони, як проєкт держбюджету, і цілком здатні розробляти їх самі.

Від декількох мільйонів доларів
6. Криворізькі записи. В соцмережах з’явився запис, на якому, як передбачається, депутати президентської партії “Слуга народу” обговорюють, як декому здалося, корупційні схеми.

Під час вечері в криворізькому ресторані “Околиця”, ймовірно, депутати партії “Слуга народу” зустрічалися з двома місцевими високопосадовцями-поліцейськими і говорили про переділ сфер впливу в місті.

Українські журналісти зробили висновки про те, що народні обранці пропонували поліцейським політичний “дах” і домовлялися щодо бізнесу, пов’язаного з металобрухтом.

Запис частинами журналістам “злив” депутат Антон Поляков, якого виключили з президентської фракції за неправильне голосування і прогули. У розмові взяли участь Володимир Огурченко, шеф обласної поліції Дніпропетровщини, Юрій Корявченков (“Юзик”), Владлен Неклюдов та інші нардепи від “Слуги народу”.

У другій частині запису нардепи і поліцейський обговорюють персону заступника міністра інфраструктури Олександру Клітіну. Третій уривок розмови був присвячений “інформаційній війні” і спробам поставити під контроль Перший міський телеканал в Кривому Розі. Його планують викупити у нинішніх власників і фінансувати за рахунок комбінату “Арселор Міттал Кривий Ріг”. Фігурували суми 600-700 тисяч гривень в місяць на зарплату і зміст каналу.

Від кількох мільйонів гривень до кількох мільярдів гривень
7. Скандальне листування Павла Павлиша з міністром охорони здоров’я України Андрієм Семиволосом Народного депутата України від президентської партії “Слуга народу” Павла Павлиша підловили за скандальним листуванням із заступником міністра охорони здоров’я України Андрієм Семиволосом.

Так, в листуванні Семиволос зазначає, що такий собі “Міша” – а єдиний нардеп в профільному комітеті – голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування Михайло Радуцький, – має намір “нахабно ділити бюджет”. Павлиш: “То не виконуй, вмикай дурня”;

Семиволос: “Якщо хочу всидіти в кріслі, то потрібно виконувати, тут можна добре прибарахлитися, онукам вистачить, але за кількома його моментами поклав у ящик, сказав типу віддав в департамент, він мені за них наярює, кажу: роблю”.

Михайло Радуцький є засновником приватної медичної клініки “Борис”, раніше його називали одним із ймовірних кандидатів на посаду глави Міністерства охорони здоров’я.

Від декількох мільйонів гривень
8. “Кнопкодавство” у парламенті. Боротьба нової влади з явищем кнопкодавства чергується з провалами. На кнопкодавстві в Раді попалися чимало народних депутатів нового парламенту. Першим кнопкодавив Ковальов. Перший пішов: у Раді на гарячому спіймали кнопкодава – відео. Нардепа зловили 10 вересня, коли той голосував замість іншого позафракційного мажоритарника з Донецької області – Максима Єфімова.

Другим зловили від “Слуги народу” Сергія Литвиненка, який 3 вересня голосував за свого колегу Олександра Скічка.

Депутат від “Слуги народу” Олена Копанчук кнопкодавила в парламенті 11 вересня, голосуючи замість однопартійця В’ячеслава Рубльова. Народного депутата фракції “Опозиційна платформа – За життя” Василя Німченка впіймали на кнопкодавстві 12 листопада. До речі, він пропонував за це саджати. В Раді впіймали на кнопкодавстві нардепа, який пропонував за це саджати:

Народний депутат Володимир Кальцев з “Опозиційної платформи – За життя” 3 грудня 9 разів порушив процедуру особистого голосування. Зараз це є рекордом кнопкодавства в Раді 9 скликання.

Позафракційний нардеп-мажоритарник із Закарпатської області Роберт Горват кнопкодавив 4 грудня.

Нардеп Муса Магомедов з “Опозиційного блоку” 18 грудня голосував за колег 8 разів. На кнопкодавстві 18 грудня попалися: самовисуванці Андрій Іванчук і Василь Петьовка, Віктор Чорний і Михайло Макаренко з “Опозиційної платформи – За життя”.

14 січня, в перший пленарний день 2020 року у Верховній Раді зафіксували двох кнопкодавів – це були позафракційні парламентарії Вадим Новинський і Дмитро Шпенов.

9. Великі зарплати і величезні надбавки топ-чиновникам і топ-менеджерам. У середині січня на сайті уряду оприлюднили повні дані про зарплати міністрів, де відразу кілька міністрів відзначилися надзвичайно великими преміями і надбавками до кінця року. Наприклад, за грудень 2019 року відразу кілька членів уряду “вибили” собі просто величезні доходи з кишень українців: Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – 222 592 грн (8,8 тис. доларів); Вадим Пристайко, міністр закордонних справ України – 233 893 грн (9,3 тис. доларів); Денис Малюська, міністр юстиції – 226 361 грн (9 тис. доларів); Юлія Соколовська, міністр соціальної політики – 216 783 грн (8,6 тис. доларів). Екснардеп Верховної Ради від “Блоку Петра Порошенка”, а нині – член наглядової ради “Укрзалізниці” Сергій Лещенко, в обов’язки якого входить навчання керівництва і працівників держпідприємства етичної поведінки і боротьба з корупцією, заробив 136 тисяч гривень за січень. Чутки про зарплату на посаді у підприємстві (близько 600 тис. гривень), Лещенко відмовився коментувати, посилаючись на те, що член Наглядової ради не має на це права. Політики можуть прямо впливати на держкомпанії, в тому числі і на рівень зарплати топ-менеджерів, які залишаються дуже високими. Керівник “Нафтогазу” Андрій Коболєв за 2018 рік з урахуванням всіх надбавок та премій отримував близько 930 тисяч доларів кожен місяць. Щодня це понад 30 тисяч доларів. Вся справа як у великому окладі 25,5 млн на рік, так і в захмарній премії в розмірі 261 млн грн за перемогу в арбітражному суді проти “Газпрому”. Керівник “Укрзалізниці” Євген Кравцов, який був офіційно звільнений з посади у кінці січня, щомісяця отримував близько 23 тисяч доларів. Глава “Укрпошти” Ігор Смілянський у 2020 році буде заробляти майже 1,9 млн гривень на місяць, або 76 тисяч доларів. Генеральний директор “Антонова” Олександр Донець за грудень 2019 року задекларував зарплату в розмірі 1,2 мільйонів гривень (43 тис. доларів). Сотні мільйонів гривень
10. “Центренерго” і схема “Коломойський мінус” “Центренерго”, колись прибуткова держкомпанія, що виробляє електроенергію і працює на вугіллі, після зміни менеджменту всього за два місяці перетворюється на збиткову (за липень-серпень 2019 року компанія отримала збиток в 1,3 млрд грн). Пов’язано це з тим, що держкомпанія закуповує вугілля за ціною вище ринкової через підприємства, пов’язані з Коломойським, а продає вироблену електроенергію компаніям олігарха за заниженими тарифами. Ціна у подібних контрактах доходить до 3165 грн/т з ПДВ. Для порівняння, корупційна формула “Роттердам +” давала б 1741 грн за тонну. І друга причина збитків – продаж електроенегії, що виробляється на дорогому вугіллі, нижче собівартості. “Центренерго” знизив тариф до 1,3-1,6 грн/квт. Тоді як собівартість з урахуванням ціни вугілля, що закуповується Коломойським, перевищує 2,1 грн/квт.

“Центренерго” підписало три договори з Нікопольським заводом феросплавів на 372 млн грн. Підписано договори з Запорізьким заводом феросплавів і “Дніпроазотом”. Обидва підприємства належать Коломойському. На 350 млн грн підписаний договір з “Юнайтед Енерджі” – це підконтрольний Коломойському посередник, який купує електроенергію за 1,56 грн/квт. При цьому компанію навмисне доводять до банкрутства, щоб приватизувати її за безцінь.

Від кількох мільярдів гривень
11. Роттердам “-“ На думку енергоекспертів, до введення нового оптового ринку електроенергії методика “Роттердам плюс” використовувалася для визначення вартості вугілля в тарифі теплової генерації. Базисом була вартість вугілля у нідерландському порту Роттердам плюс вартість доставки в Україну. Вважалося, що основні доходи від застосування “Роттердам плюс” отримує холдинг ДТЕК. “Роттердам мінус” повинен був скасувати вартість доставки. Але з 1 липня дія формули ціноутворення на вугілля “Роттердам плюс” припинилася у зв’язку із запуском нового ринку електроенергії. Коли розраховувалась вартість кіловат – години (кВт⋅г) теплової генерації, там було однією зі складових — вугілля. Для того, щоб порахувати вартість вугілля, використовувалася формула “Роттердам плюс”. Тому що раніше вартість енергії розділеної теплової станції враховувалася в загальній оптово-ринковій ціні. Ціна вугілля мала свій вплив на формування оптової ціни. Зараз цього немає. Зараз ціна формується між продавцем і покупцем. Тобто в “Роттердамі плюс” за визначенням немає ніякої необхідності. До реформи всі генеруючі компанії продавали вироблену електроенергію держпідприємству “Енергоринок” за ціною, встановленою державою. В “Енергоринку” електроенергію закуповували обленерго. Далі постачали електроенергію споживачам оператори розподільних мереж. З введенням нового ринку з’явилася можливість прямих договорів між виробниками електричної енергії та споживачами. Так само є можливість не тільки купувати електроенергію за прямими договорами, але і через аукціони. На думку експертів, вже немає сенсу говорити про “Роттердам плюс” і “Роттердам мінус” у новій моделі енергоринку. Історія з “Роттердам мінус” суто політична, піар-тема, яка під собою не має жодних економічних обґрунтувань. Від кількох мільярдів гривень
12. Газ за ціною на хабі в Нідерландах плюс транспортування Кабінет міністрів вніс зміни до Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу. Відповідне рішення Кабміну від 24 січня 2020 оприлюднено на Урядовому порталі. Змінами встановлено, що НАК “Нафтогаз України” з 1 січня 2020 буде продавати газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів за спеціальною формулою. В ціну буде включено, крім самого газу, вартість його транспортування з Нідерландів. Той самий горезвісний “плюс”, з формули “Роттердама”. Від кількох мільярдів гривень
13. Відставка міністра розвитку громад і територій України Олени Бабак. Парламентський Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав відставку з посади міністра розвитку громад і територій України Олени Бабак. У свою чергу нардеп заявила, що на її підлеглих здійснювався тиск, а її звільненню зрадіє “будівельна мафія”. Перевіркою цієї інформації займаються правоохоронні органи. Від декількох мільйонів до декількох мільярдів гривень
14. Листування Медяника Нардеп від “Слуги народу” В’ячеслав Медяник “засвітився” у листуванні з бізнесменом Олександром Яровим, який просить його “вирішити” деякі питання і допомогти з правоохоронними органами. “Нам давали прокурора-виконавця і самі йому писали все, що потрібно зробити, попередньо погодивши з Юрою. (Можна зараз так організувати роботу?) 2.) океан / цукор вже телефонують і запитують – що зробили за тиждень? Можна нас зістикувати з тим прокурором, на кого це розпишуть. Клієнту нічого не показати – підуть до інших. 3.) організовується система лобістів (можна нас акредитувати в цьому русі?) І якщо у тебе щось не виходить – не соромся, кажи як є. Ми налаштовані підключатися і допомагати або посилювати позиції”, – йдеться у переписці.

На що Медяник відповів, що всі справи повинні вирішуватися через юридичну фірму. Також він пообіцяв поговорити з цього питання з заступником генерального прокурора Трепаком.

Також Медяник повідомив Яровому, що зараз справою займається НАБУ.

Після публікації листування Рябошапка наказав провести перевірку інциденту, САП відкрила провадження.

Від кількох мільйонів гривень
15. Роксолана Підласа та ФОП. Роксолана Підласа, нардеп від “Слуги народу”, проти якої висунуто звинувачення в лобіюванні інтересів виробників касових апаратів.

Йдеться про ініціативи стосовно кешбеків і РРО, що зобов’язує всіх підприємців встановлювати касові апарати. Це може вдарити по гаманцю ФОП на сотні тисяч гривень. Експерти говорили, що це в першу чергу знищить малий бізнес з посиленою фіскалізацією.

Підласа була розробником таких ініціатив, при тому, що раніше отримала пів мільйона гривень від розробника програмного забезпечення для касових апаратів. Це відображено в її декларації.

Від декількох сотень мільйонів гривень

 

Читайте також:  Как не стать жертвой строительной аферы