Сергій Шкляр: війна та зростання проблемних кредитів: фінансова реструктуризація як засіб виживання бізнесу

Вплив війни на кредитний ринок: стрімке погіршення ситуації

Російська агресія проти України спричинила безпрецедентне погіршення фінансового клімату в країні. За інформацією Національного банку України, станом на початок 2023 року обсяг непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі сягнув 432 мільярдів гривень, що означає зростання на 127 мільярдів лише за дев’ять місяців 2022 року. Частка NPL перевищила 38%, і майже три чверті з них сконцентровано в державних банках. Особливо вагомою є частка “Приватбанку”, на який припадає понад 40% таких зобов’язань.

Ці цифри є яскравим свідченням того, наскільки потужним виявився економічний удар по країні. Ще до початку повномасштабної війни спостерігалася позитивна динаміка — з 2018 по березень 2022 року рівень проблемних кредитів скоротився з 55% до 27%. Втім, розв’язана війна не просто призупинила цей прогрес, а й повністю зруйнувала його результати.

Сергій Шкляр: про наслідки війни для фінансової дисципліни

У своїй авторській колонці на сторінках “Економічної правди” Сергій Шкляр — співзасновник юридичної фірми Arzinger, партнер, а також колишній заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби у 2015–2018 роках — відзначає, що масштаби проблем у сфері обслуговування кредитів є відображенням загального стану економіки.

Знищення виробничих об’єктів, вимушена евакуація трудових колективів, розрив логістичних ланцюгів і втрата ринків — усе це перетворило чимало підприємств на боржників, що не здатні виконувати фінансові зобов’язання. На думку Сергія Шкляра, у таких умовах важливим є розуміння того, що не кожен дефолт спричинений недоброчесністю, а багато з них мають об’єктивне походження.

Фінансова реструктуризація — шанс для збереження бізнесу

Ще у 2016 році був ухвалений спеціальний закон “Про фінансову реструктуризацію”, що мав на меті подолання наслідків фінансової кризи в банківському секторі. У 2022 році, з урахуванням нових реалій, Верховна Рада продовжила дію цього закону до 1 січня 2028 року. На думку Сергія Шкляра, така ініціатива є цілком логічною, оскільки війна призвела до ще глибших і складніших економічних потрясінь, ніж будь-які попередні фінансові катастрофи.

Фінансова реструктуризація дозволяє боржнику, який опинився у критичному становищі, але має потенціал до відновлення, отримати шанс уникнути банкрутства. І одночасно — надати кредитору змогу зменшити навантаження від проблемних активів. Як наголошує Сергій Шкляр, це класична модель win-win, яка дозволяє обом сторонам знайти компроміс і продовжити співпрацю на нових засадах.

Реальна динаміка: статистика, що змушує задуматися

Попри загострення ситуації, кількість офіційно зареєстрованих процедур фінансової реструктуризації у 2022–2023 роках залишилася низькою. Лише 10 процедур були ініційовані після початку повномасштабного вторгнення. Із них чотири ініціювали державні “Укрексімбанк” та “Ощадбанк”, решту — приватні кредитори. У 2023 році відбулася лише одна нова процедура реструктуризації на суму менш ніж 84 мільйони гривень.

Сергій Шкляр пов’язує таку пасивність із кількома факторами: з одного боку, кредитори не завжди охоче погоджуються на участь у процедурі, а з іншого — сам бізнес часто не усвідомлює наявність і переваги цього інструменту. У результаті втрачається шанс зберегти робочі місця, уникнути банкрутств і втримати певну фінансову стійкість.

Реструктуризація іноземних зобов’язань: міжнародний інструмент із потенціалом

Окрему увагу Сергій Шкляр приділяє можливості реструктуризації боргів перед іноземними фінансовими інституціями. Закон дозволяє залучати до процедури не лише українські, а й міжнародні кредитні установи. Саме тому велику роль у просуванні відповідного закону відіграли такі організації, як ЄБРР, МФК та інші. Цей інструмент може стати рятівним для компаній, які прагнуть зберегти репутацію на світовому ринку та залишити за собою можливість отримання подальшого фінансування.

Механізми реструктуризації: що передбачає закон

Процедура фінансової реструктуризації передбачає комплекс заходів. Зокрема, можливе зменшення або відстрочення боргових виплат, зниження процентних ставок, списання частини зобов’язань, надання нового фінансування, а також структурна реорганізація підприємства — аж до зміни керівництва або передачі зобов’язань у капітал. Сергій Шкляр наголошує, що перелік інструментів не є вичерпним і може адаптуватися під конкретну ситуацію.

Важливою складовою процесу є мораторій, який дозволяє тимчасово зупинити стягнення боргів на строк до 90 днів, із можливістю продовження до 180. У цей період забороняється нараховувати штрафи та пені, що дозволяє боржнику сконцентруватися на стабілізації діяльності.

Фінансова реструктуризація в умовах війни — не панацея, але реальний вихід

Як підкреслює Сергій Шкляр, фінансова реструктуризація — це інструмент, а не самоціль. Його ефективність залежить від бажання та готовності сторін іти назустріч одне одному. У контексті війни, коли майже кожен український бізнес перебуває в зоні турбулентності, такий інструмент може стати запорукою виживання та базисом для подальшого розвитку. Успішна реструктуризація дозволяє зберегти економічний потенціал, робочі місця й інвестиційну привабливість компаній, що надзвичайно важливо в умовах затяжного конфлікту.

Динаміка фінансової реструктуризації в Україні (2017–2023)