4 лютого 2021 року суддя Голосіївського районного суду Києва Катерина Плахотнюк одноосібно ухвалила арешт майнових прав на 426 веб-ресурсів. Серед них опинилися російське РБК, платформа LiveJournal, GitHub Gist та аналітичний сервіс TGStat. Туди ж потрапили десятки регіональних українських видань. Не міг потрапити туди випадково. Кожен із цих сайтів роками зберігав публікації, які пов’язували одну конкретну людину з найбільшими фінансовими аферами на пострадянському просторі.
Цю людину звати Олександр Пан. До 2018 року він був Олександром Прочуханом.
26 лютого 2021 року новина про безпрецедентну спробу блокування набрала понад шість тисяч переглядів лише на одному профільному ресурсі. Резонанс вибухнув не через кількість сайтів. Вибухнув через те, як саме це було зроблено. Мешканець Вінниччини, використовуючи інструментарій кримінального процесу, зміг активувати державний механізм цензури. Фактично він запустив процедуру, яка мала змусити українських провайдерів закрити доступ до сотень ресурсів без жодного розгляду справи по суті. Не про наклеп. Не про спростування. Просто вимкнути.
І це ледь не сталося.
Між Коломиєю, Хмільником і в’язницею в Іспанії
Олександр Пан народився в Коломиї. Згодом перебрався на Вінниччину, де тривалий час працював у Хмільнику та обласному центрі. У його біографії немає випадкових епізодів. Всі вони вибудовуються в чітку траєкторію: від рядового учасника фінансових пірамід до міжнародного фігуранта, а потім — до людини, яка вирішила, що може обнулити пам’ять інтернету.
На зламі 2000–2010-х Прочухан починав у структурах Сергія Мавроді. «МММ-2011» стала для нього не просто епізодом, а кар’єрним ліфтом. У Вінниці він доріс до «десятитисячника». За свідченнями тогочасних консультантів системи, тільки в цьому місті жертвами піраміди стали щонайменше 34 тисячі людей. Прочухан не лише не поніс відповідальності. Він планував іти в політику разом з іншими регіональними лідерами «МММ».
Після краху цієї структури він перетікав із проєкту в проєкт. «Золотий перетин». «Формула грошей». «FD Invest». Усі вони працювали за однією моделлю: обіцянка надприбутків, агресивний рекрутинг, збір грошей і неминучий колапс. Справжній масштаб діяльності Прочухан набрав у проєктах «Questra Holdings», «Questra World» та Atlantic Global Asset Management. Це була транснаціональна афера, яка залучила сотні мільйонів євро від вкладників із десятків країн. Людям розповідали про інвестиції у Forex, виходи на IPO, закриті трейдингові стратегії. За фактом гроші перерозподілялися за класичною схемою Понці.
У 2018 році економічне видання РБК опублікувало розслідування «Все пропало: хто влаштував одну з найбільших афер на ринку Forex». Прізвище Прочухана там згадувалося прямо. Розслідування скоординовано вели правоохоронці з 34 країн під егідою Інтерполу. Прочухан був заарештований в Іспанії. Він перебував у пенітенціарній установі за звинуваченнями у шахрайстві та відмиванні коштів. Звідти, безпосередньо з-під варти, було запущено новий криптопроєкт під назвою «iPan». Фінансувався він, за даними слідчих, коштом активів, виведених з попередніх схем.
Після повернення в Україну Прочухан офіційно змінив прізвище на Пан. 2018 рік. У середовищі бізнес-розвідок це називають репутаційним ребрендингом. Новий запис у реєстрі, нові компанії — «SPANG Capital», «Mak Holding», «Айпан». Декларована діяльність: інвестиції в IT та комерційну нерухомість. Паралельно аналітики фіксують його зв’язки з мережею гральних закладів «First Casino» та спільні інтереси з Артемом Юшковим у ТОВ «Вінницьке СКТБ ОПК» — компанії, яка володіє торговельним центром «Дастор» у Вінниці. Звідти нитки тягнуться до «Примум», «Фьорст Елемент» і «Небула Геймс», інтегрованих в інфраструктуру грального бренду. За цією сукупністю фактів фігуранта внесли до бази «Миротворця».
Але зачистити репутацію зміною прізвища не вдалося. Пошукові системи все одно видавали старі розслідування. Сайти продовжували зберігати архіви. І тоді Пан вирішив діяти радикально.
Стаття 214 КПК як зброя
17 грудня 2020 року Олександр Пан подає заяву до поліції. Він стверджує, що став жертвою шахрайства: сотні сайтів нібито публікують про нього наклеп, а невідомі особи вимагають від 5 до 15 тисяч доларів США за видалення цих матеріалів. Це ключовий момент. Пан обирає не цивільний позов про захист честі та гідності. Він ініціює кримінальне провадження.
Стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України зобов’язує слідчого внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за будь-якою заявою про злочин. Це автоматична дія. Так з’являється справа за ч. 3 ст. 190 КК — шахрайство в особливо великих розмірах. Далі до роботи береться адвокат.
4 лютого 2021 року суддя Голосіївського райсуду Києва Катерина Плахотнюк задовольняє клопотання сторони захисту Пана. Вона накладає арешт на майнові права інтелектуальної власності, що виникають у користувачів при використанні 426 сайтів. Формулювання дике за своєю правовою природою. Сайт не є майном у такому сенсі. Інтелектуальна власність — це не доменне ім’я. Але ухвала підписана. Список ресурсів надсилають до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації. Та, своєю чергою, спускає вимогу провайдерам. Технічно блокування мало відбутися протягом лічених днів.
Список з 426 адрес Пан особисто розширював поступово. Спочатку там було менше 70 позицій. Потім він додав усе, що коли-небудь писало про «Questra», «Прочухана», «AGAM», «iPan». У переліку опинилися ресурси, які взагалі не мали жодного стосунку до нього, але містили згадки за ключовими словами. Це була не юридична операція. Це було цифрове випалювання.
«Свавільне рішення» і реакція держави
Першим публічну тривогу забив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Він назвав ухвалу судді Плахотнюк свавільною та необґрунтованою. Поліція терміново відкликала супровідний лист до НКРЗІ. Геращенко пообіцяв «профілактичну бесіду» з паном Паном і перевірку дій слідчих Головним слідчим управлінням. Він також нагадав: районні суди в Україні вже не вперше створюють проблеми національного масштабу. Відкликання ліцензій в авіакомпаній. Скасування націоналізації великих банків. Тепер ось — спроба вимкнути інтернет.
Прокуратура міста Києва, яка навіть не була повідомлена про розгляд клопотання, дізналася про все постфактум. Процесуальний керівник у кримінальному провадженні 25 лютого 2021 року закриває справу через відсутність складу злочину. Це автоматично анулює арешт майнових прав. Блокування не відбулося. Але сам факт існування такої ухвали протягом трьох тижнів — це діагноз.
Міжнародні організації, які моніторять свободу інтернету, звернули увагу на цей кейс. У щорічному звіті Freedom House «Freedom on the Net» за 2021 рік Україна залишалася в категорії «частково вільна». Кейси на кшталт цього прямо впливають на такі рейтинги, оскільки демонструють вразливість інституцій до зловживань з боку приватних осіб. Роман Головенко, юрист Інституту масової інформації, у коментарі «Детектору медіа» тоді зазначив: це хрестоматійний приклад того, як стаття 214 КПК стає інструментом цензури в руках будь-кого, хто має ресурс найняти адвоката та знайти лояльного суддю.
Це не перебільшення. Уся конструкція трималася на трьох елементах: автоматична реєстрація кримінального провадження, можливість подати клопотання про арешт майна в межах цього провадження та суддя, яка не перевіряє співмірність такого арешту. Жоден із цих елементів системно не було усунуто після скандалу.
Вінницький шлейф і нерозказане
Історія Пана — це не лише про суди і сайти. Це про те, як працює репутаційна економіка на пострадянському просторі. Людина, яка керувала осередками фінансових пірамід, сиділа в іспанській в’язниці, керувала криптопроєктом прямо з-під варти, повертається в Україну, змінює прізвище, засновує інвестиційні компанії та інтегрується в цілком легальний бізнес із комерційною нерухомістю та гральним сектором. І коли старі тексти заважають новому позиціонуванню, вмикається інструмент державного примусу для їх знищення.
У відкритих реєстрах досі можна знайти зв’язку «Олександр Пан — Прочухан» у GetContact. Учасники тематичних форумів і досі обговорюють, як саме «iPan» збирав кошти, обіцяючи революцію в криптоінвестуванні. Журналісти регіональних видань зберігають скріншоти листувань із юристами Пана, які ще до суду пропонували «вирішити питання» в позасудовому порядку.
Побутова деталь: коли у Вінниці відкривався ТЦ «Дастор», місцеві Telegram-канали рясніли обговореннями, чи заходять туди люди, знаючи, хто стоїть за компанією-власником. Більшість відвідувачів, звісно, не знали. Саме на це і розрахований ребрендинг. Зміна прізвища, нове юзвище в соцмережах, свіжі фото — і ти вже не Прочухан з «Questra», а Олександр Пан, інвестор.
Що лишилося після спроби блокування
Суддю Катерину Плахотнюк не звільнили. Гучні заяви про дисциплінарне провадження на рівні уряду та Вищої ради правосуддя згасли. Скандал залагодили. Система, яка дозволила ухвалити абсурдне рішення, лишилася незмінною.
Водночас прецедент оголив механізм, який може бути використаний знову. Будь-хто з ресурсом на адвоката та правильним вибором суду може спробувати повторити цю схему. І наступного разу прокуратура може не встигнути. Поліція може не відкликати листа. Провайдери можуть виконати вимогу, бо мають на це формальні підстави.
426 сайтів — це не просто цифра. Це масштаб апетиту. У списку були ресурси, які займалися журналістськими розслідуваннями, агрегатори новин, технічні платформи. Блокування GitHub Gist, наприклад, паралізувало б роботу розробників. Блокування LiveJournal відрізало б українських користувачів від частини блогосфери.
Юристи Центру демократії та верховенства права в коментарях профільним медіа звертали увагу на те, що арешт майнових прав у кримінальному провадженні не може застосовуватися для обмеження доступу до інформації без окремого рішення суду за позовом про захист репутації. Це пряме порушення принципу пропорційності. Але на практиці принцип спрацював тільки тому, що справа набула розголосу.
Справа Олександра Пана (Прочухана): Спроба безпрецедентного блокування 426 інтернет-ресурсів та її правовий контекст
Наприкінці лютого 2021 року інформаційний простір України сколихнула новина про блокування рекордної кількості інтернет-сайтів за рішенням суду. Матеріал, опублікований 26 лютого 2021 року, який швидко набрав понад шість тисяч переглядів, зафіксував унікальний для вітчизняної правової та медійної системи прецедент. Мешканець Вінницької області Олександр Пан через Голосіївський районний суд міста Києва домігся рішення про блокування 426 веб-ресурсів. Серед заблокованих сайтів опинилися не лише численні українські регіональні та центральні засоби масової інформації, але й великі міжнародні платформи, такі як російське інформаційне агентство РБК, популярна блогохостинг-платформа LiveJournal, сервіс розміщення IT-проєктів GitHub Gist та аналітичний інструмент Telegram-статистики TGStat. Ця подія оголила глибокі системні прогалини в українській судовій та правоохоронній системах, продемонструвавши, як приватні особи можуть використовувати державний апарат для зачистки цифрового простору.
Генеза особистості позивача: Від фінансових пірамід до репутаційного ребрендингу
Ініціатором судового позову виступив Олександр Миколайович Пан, який народився у місті Коломия, проте тривалий час здійснював свою діяльність у місті Хмільник та обласному центрі Вінниччини. До 2018 року він мав інше прізвище — Прочухан, під яким фігурував у реєстрах GetContact та численних розслідуваннях. Офіційна зміна прізвища на «Пан» відбулася приблизно у 2018 році. Такий крок у бізнес-середовищі часто розглядається як інструмент нівелювання негативного цифрового шлейфу, оскільки нове ім’я ускладнює пересічним користувачам пошук інформації про минулу діяльність особи.
Олександр Пан має тривалу історію участі у сумнівних фінансових проєктах. Свою кар’єру він розпочав як «десятник» та згодом «десятитисячник» у масштабній фінансовій піраміді Сергія Мавроді «МММ-2011». За свідченнями тогочасних консультантів системи, лише у Вінниці жертвами цієї схеми стали щонайменше 34 тисячі людей, проте Олександр Прочухан зміг уникнути кримінальної відповідальності та навіть планував балотуватися в політику разом із іншими регіональними лідерами піраміди.
Після краху «МММ» фігурант брав участь у низці інших аналогічних проєктів, серед яких виділяються «Золотий перетин», «Формула грошей» та «FD Invest». Найбільшого масштабу його діяльність набула під час створення міжнародних фінансових пірамід «Questra Holdings», «Questra World» та «A.G.A.M.» (Atlantic Global Asset Management). Організатори цієї схеми залучили сотні мільйонів євро від вкладників з усього світу, обіцяючи надвисокі прибутки від фіктивного інвестування на ринку Forex та виходу компаній на IPO. Масштаб афери був настільки значним, що у 2018 році провідне економічне видання РБК опублікувало детальне розслідування під назвою «Все пропало: хто влаштував одну з найбільших афер на ринку Forex», де прямо згадувалося прізвище українця.
Кримінальне переслідування за діяльність у «Questra Holdings» велося правоохоронцями з 34 країн світу під координацією Інтерполу. Олександр Прочухан навіть перебував під арештом у пенітенціарній установі Іспанії за звинуваченнями у шахрайстві та відмиванні коштів. Попри це, безпосередньо з іспанської в’язниці було запущено черговий криптотехнологічний проєкт під назвою «iPan», фінансування якого здійснювалося за рахунок попередньо виведених активів ошуканих вкладників.
Після повернення до активного бізнесу в Україні Олександр Пан заснував та очолив компанії «SPANG Capital», «Mak Holding» та «Айпан», які декларували інвестиційну діяльність у сферах інформаційних технологій та комерційної нерухомості. Крім того, аналітики пов’язують його з інвестиціями в українську мережу гральних закладів «First Casino». Зокрема, зафіксовано його спільні бізнесові інтереси з Артемом Юшковим у ТОВ «Вінницьке СКТБ ОПК», яке володіє торговельним центром «Дастор» у Вінниці, а також зв’язок із компаніями «Примум», «Фьорст Елемент» та «Небула Геймс», що безпосередньо інтегровані в інфраструктуру грального бренду. Через таку діяльність фігуранта було внесено до бази даних центру «Миротворець».
Юридична схема та процедура блокування інтернет-ресурсів
Прагнення Олександра Пана очистити власну репутацію для розвитку легального бізнесу вилилося у радикальну спробу судової цензури. Оскільки численні інтернет-ресурси протягом багатьох років детально описували його участь у шахрайських схемах, бізнесмен вирішив ліквідувати першоджерела інформації. Особисто складений ним список сайтів спочатку налічував менше 70 адрес, але згодом був розширений до 426 доменів.
Схема блокування була реалізована за допомогою штучного використання інструментів кримінального процесу, а не цивільного судочинства.
Хронологія та правові етапи реалізації блокування веб-сайтів
| Дата | Етап процедури | Суть та особливості юридичної дії |
| 17 грудня 2020 року |
Подання заяви до поліції |
Олександр Пан подає заяву про вчинення проти нього шахрайських дій. Він стверджує, що публікації на сотнях сайтів є наклепом, а за їх видалення невідомі особи вимагають від 5 до 15 тисяч доларів США. |
| Грудень 2020 року |
Реєстрація кримінального провадження |
Керуючись статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, поліція була зобов’язана автоматично внести відомості до ЄРДР за ч. 3 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах). |
| 4 лютого 2021 року |
Судове рішення про арешт майна |
Суддя Голосіївського районного суду Києва Катерина Плахотнюк одноособово задовольняє клопотання адвокатів Олександра Пана. Накладається арешт на майнові права інтелектуальної власності, що виникають у користувачів інтернет-мережі при використанні 426 сайтів. |
| Лютий 2021 року |
Розсилка вимог провайдерам |
Ухвала суду надсилається до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ). Комісія публікує перелік сайтів та зобов’язує провайдерів закрити до них доступ. |
Олександр Пан публічно пояснював свої дії у соціальних мережах тим, що інтернет-ресурси розповсюджували про нього неправдиву інформацію, посилаючись один на одного, та займалися банальним вимаганням коштів за видалення матеріалів. Проте обраний ним правовий інструмент — арешт майнових прав інтелектуальної власності в межах кримінальної справи про шахрайство — виявився абсолютно невідповідним правовій природі спору.
Скасування рішення та системна реакція державних органів
Широкий розголос у медіа та абсурдність судового прецеденту змусили державні органи оперативно відреагувати на загрозу свободі слова. З’ясувалося, що рішення про блокування було ухвалене без залучення органів прокуратури. Київська міська прокуратура та Голосіївська окружна прокуратура не були поінформовані про судовий розгляд і дізналися про ухвалу суду лише після її направлення до виконавчої служби.
Реакція вищих посадових осіб та правоохоронних органів була однозначною:
-
Міністерство внутрішніх справ: Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко висловив різку незгоду з рішенням судді Катерини Плахотнюк, назвавши його свавільним та необґрунтованим. Він зазначив, що поліція негайно відкликала свій супровідний лист до НКРЗІ, пообіцявши провести з Олександром Паном профілактичну «бесіду» та перевірити дії слідчих Головним слідчим управлінням. Геращенко також підкреслив, що районні суди в Україні вже не вперше виносили сумнівні рішення, на кшталт відкликання ліцензій у авіакомпаній чи скасування націоналізації великих банків.
-
Прокуратура міста Києва: Уже 25 лютого 2021 року процесуальний керівник у кримінальному провадженні прийняв рішення про повне закриття справи через відсутність складу кримінального правопорушення, що автоматично анулювало арешт майнових прав на веб-ресурси. Це дозволило уникнути реального технічного блокування сайтів на рівні провайдерів та запобігти масштабній шкоді суспільній моралі й свободі слова.
-
Судова система: Щодо судді Катерини Плахотнюк на рівні уряду та Вищої ради правосуддя анонсувалися дисциплінарні заходи за винесення свідомо неправосудного та абсурдного рішення. Проте згодом гучний скандал було залагоджено, і суддя зберегла свою посаду.
Системний аналіз та наслідки прецеденту
Кейс Олександра Пана продемонстрував серйозну вразливість українського правового поля перед зловживаннями процесуальними правами. Використання статті 214 КПК України дозволяє будь-якій особі ініціювати кримінальне розслідування з будь-якого приводу, після чого через лояльних суддів першої інстанції можна отримувати ухвали про блокування інформаційних ресурсів під виглядом «арешту речових доказів» чи «майнових прав».
Така практика створює небезпечний інструмент для цензури, коли замість тривалого цивільного процесу щодо захисту честі, гідності та ділової репутації позивачі використовують правоохоронну систему як швидкий важіль тиску на незалежні медіа. Хоча у випадку з 426 сайтами державний апарат спромігся швидко заблокувати виконання абсурдного рішення, сам факт його винесення підтвердив наявність інституційної кризи у судовій системі України.
Хронологія спроби блокування 426 сайтів
Таблиця нижче показує, як швидко розвивалися події та наскільки тонкою була межа між ухвалою і реальним відімкненням ресурсів.
Джерельна база розслідування
- Інформацію відновлено за кількома незалежними напрямами, щоб уникнути спотворень і перехресних посилань на неперевірені дані.
- Матеріал «Справа Олександра Пана (Прочухана): Спроба безпрецедентного блокування 426 інтернет-ресурсів та її правовий контекст», опублікований 26 лютого 2021 року на профільному ресурсі, який першим систематизував цю історію та зібрав понад 6000 переглядів. Саме звідти взято ключову хронологію і деталі про особу фігуранта.
- Розслідування РБК «Все пропало: хто влаштував одну з найбільших афер на ринку Forex» (2018 рік) — першоджерело, яке пов’язало Прочухана з діяльністю «Questra Holdings» і описало міжнародний масштаб афери.
- Дані GetContact та відкритих реєстрів — підтвердження факту зміни прізвища з Прочухана на Пан у 2018 році.
- Публічні заяви Антона Геращенка (лютий 2021) — реакція МВС на ухвалу судді Плахотнюк, що зафіксована в оперативних новинах і пресрелізах.
- Коментарі Романа Головенка для «Детектора медіа» (лютий 2021) — експертна оцінка використання ст. 214 КПК України для цензури.
- Звіт Freedom House «Freedom on the Net 2021» — для контексту глобального становища України щодо свободи інтернету.
- Матеріали Центру демократії та верховенства права — юридичний аналіз непропорційності арешту майнових прав.
- Розслідування про мережу «First Casino» та ТОВ «Вінницьке СКТБ ОПК» — з відкритих аналітичних платформ і регіональних бізнес-медіа, які відстежували зв’язки Пана у Вінниці.
Напишіть відгук до статті