Оксана Ястреб, Анатолій Ястреб та Олександр Озадовський: п’ятирівнева модель легалізації активів у регіональному Держгеокадастрі

У червні 2026-го журналістка Галина Капустинська зі знімальною групою «Стоп Корупції ТБ» приїхала в село Томилівка на Білоцерківщині. Знімати стадіон. Точніше — те, що від нього залишилося після того, як чиновниця місцевого Держгеокадастру Оксана Ястреб і її родина збудували на футбольному полі бетонний ангар. Журналісти навіть не встигли розкласти штатив. З-за рогу вилетів чорний Mercedes-Benz GLE 300 D. За кермом сидів 73-річний Анатолій Григорович Ястреб — батько посадовиці. Він під’їхав майже впритул до автомобіля знімальної групи, вискочив і почав жбурляти яйця в лобове скло. Потім сів назад і втік.

Поліція, яку викликали журналісти, склала протокол за фактом адміністративного правопорушення. Але сам епізод виявився набагато глибшим за хуліганський випад. Він оголив систему, де адміністративний доступ до державних баз даних, фізичне захоплення землі, тіньовий агробізнес, приховування активів через родичів і затягування судів зливаються в єдину модель. Модель, яка працює настільки злагоджено, що навіть після вручення підозри й відсторонення від посади Оксана Ястреб залишалася на державній службі станом на середину 2026 року.

Стадіон, у який вперся паркан

Томилівський сільський стадіон існував десятки років. Бігові доріжки, дитячий майданчик, футбольне поле — стандартний набір для села, де люди звикли проводити вечори й вихідні не перед телевізором. У 2018 році Томилівська сільська рада підтвердила: земля під стадіоном є виключно комунальною власністю, призначеною для обслуговування спортивної інфраструктури. Жодних передач у приватні руки не передбачалося.

Сьогодні виглядає це так. Бігові доріжки обриваються об високий металевий паркан. За ним — бетонно-металевий ангар, у якому ремонтують і зберігають велику сільськогосподарську техніку. Від стадіону відрізали 1 600 квадратних метрів. Чверть гектара.

Ця земля зникла не внаслідок рішення сільради чи розпорядження адміністрації. Білоцерківська районна державна адміністрація офіційно заявила: у період з 2004 по 2025 рік не приймалося жодних документів щодо передачі ділянки в приватну власність, зміни її цільового призначення або надання дозволів на будівництво. Тобто ангар не просто побудували без дозволу — його поставили на землі, яка юридично належить громаді. І яку спочатку просто «пересунули» в кадастрі.

Зсув координат і роль кадастрового реєстратора

Механізм виявився технічно простим. У Державному земельному кадастрі (ДЗК) межі ділянок зберігаються у вигляді координат. Маючи службовий доступ до автоматизованої системи, достатньо змінити кілька чисел — і межі «з’їжджають» у потрібному напрямку. База даних відображає поточний стан, а не історію редагувань. Контролюючі органи бачать уже змінений результат. Щоб довести незаконність, треба проводити окрему перевірку й піднімати архіви — а це час, гроші й бюрократичний опір.

У цій справі підозру отримали двоє: безпосередньо Оксана Ястреб та її підлеглий — кадастровий реєстратор Олександр Озадовський. Їм інкримінують ч. 4 ст. 191 (привласнення майна у великих розмірах) та ч. 3 ст. 362 (несанкціонована зміна даних в автоматизованих системах) Кримінального кодексу України. За рішенням суду обох відсторонили від посад, але Ястреб досі не звільнили з державної служби. Тобто людина зі статусом підозрюваної у привласненні комунальної землі формально продовжує перебувати в системі, яку вона ж використовувала для цих маніпуляцій.

Журналістське розслідування також з’ясувало цікаву деталь. Ще в грудні 2021 року постійна комісія Білоцерківської міської ради підготувала проєкт рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення цієї самої ділянки стадіону у приватну власність Анатолію Ястребу. Батькові посадовиці. Тобто спочатку землю фактично захопили, змінили координати в кадастрі й збудували ангар, а потім намагалися легалізувати через колегіальний орган заднім числом. Не вийшло — але це не завадило родині продовжувати користуватися ділянкою.

Батько-пенсіонер на Mercedes за 70 000 доларів

Анатолій Григорович Ястреб — ключова фігура другого рівня моделі. Офіційно він пенсіонер. Жодного задекларованого доходу з 2014 року. Раніше керував підприємствами РТП «Автолюбитель» та «Авто-Білоцерківець», які вже ліквідовані. Проте саме на нього оформлено вражаючий земельний банк і парк техніки.

У період з 2016 по 2025 рік Анатолій Ястреб став власником 19 земельних ділянок загальною площею понад 25 гектарів. Це не розрізнені городи — це масив, на якому вирощують рапс, кукурудзу, пшеницю. Жодних офіційних доходів для купівлі такої землі в пенсіонера немає. Як немає й податкових звітів про прибутки від агробізнесу. Натомість є новенький Mercedes-Benz GLE 300 D вартістю близько 70 000 доларів, Toyota Prado 2008 року та ангар із технікою, сукупна ринкова ціна якої наближається до 200 000 доларів.

Тіньовий агробізнес: рапс, кукурудза та жодної податкової декларації

На ділянках, приписаних Анатолію Ястребу, працює повноцінний сільськогосподарський цикл. Журналісти підрахували: лише з рапсу, кукурудзи й пшениці, засіяних на 25,5 га, щорічний валовий дохід становить понад 1,1 мільйона гривень. Розрахунок простий: 7 гектарів рапсу при врожайності 3 тонни з гектара і ринковій ціні 17 000 гривень за тонну дають близько 360 000 гривень. 16 гектарів кукурудзи з урожайністю 7 т/га по 6 000 грн/т — це ще понад 670 000 гривень. Додаємо 2,5 гектара пшениці — і перетинаємо позначку в 1,1 мільйона. І це без урахування можливих державних дотацій чи інших виплат, які отримують власники землі.

Окремо родина веде комерційну діяльність у сфері нерухомості. У лютому 2024 року на Анатолія Ястреба зареєстрували земельну ділянку площею 179 кв. м у селі Шкарівка, де зведено торгові павільйони. Орендарі сплачують за користування приміщеннями — але ці надходження також не відображаються в офіційних звітах. Пенсіонер без доходів став орендодавцем комерційної нерухомості.

Місцеві жителі спостерігають цю картину роками. Діти грають на залишках стадіону, а поруч ремонтують імпортні комбайни. І якщо хтось приїжджає з камерою — у справу вступають яйця.

Техніка на 198 000 доларів: комбайн Claas за ціною телефону

Найбільш показовим є не просто факт наявності дорогої техніки у бездохідної особи, а те, як саме цю техніку намагалися «легалізувати» в декларації самої Оксани Ястреб. Комбайн CLAAS LEXION 450 1997 року випуску вона внесла до своєї декларації за 6 000 гривень. Це приблизно 145 доларів. Експертна оцінка НАЗК та аналіз ринкових цін на аналогічну техніку показують реальну вартість — понад 1,09 мільйона гривень, тобто близько 24 000 доларів. Різниця — у понад 160 разів.

Решта техніки, розміщеної в ангарі, взагалі не потрапляла до декларацій посадовиці, оскільки формально належить батькові. Але жодних фінансових слідів купівлі цих машин немає. Новий трактор CLAAS коштує близько 43 000 доларів, плуг до нього — ще 17 300, колісний трактор — 24 000, вантажний автомобіль MAN — близько 44 000 доларів. Дискова борона на мільйон гривень, розкидачі добрив, причепи. Усе це стоїть в ангарі, збудованому на землі, якої не повинно бути в приватних руках.

Це класична схема відмивання коштів через засоби виробництва. Гроші, отримані від незаконного використання землі, конвертуються в техніку, яка знову генерує необлікований прибуток. Коло замкнулося.

Як зникають будинки і машиномісця: деклараційні фокуси

Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало в деклараціях Оксани Ястреб недостовірні відомості на загальну суму понад 4,18 мільйона гривень. Ішлося про приховану квартиру в Білій Церкві площею 69,5 кв. м, житловий будинок, земельні ділянки в Томилівці, два паркомісця. Сумарна вартість лише прихованої нерухомості — понад 2,43 мільйона гривень.

Утім, найцікавіше — це рух активів між трьома поколіннями родини. У більш ранній версії декларації посадовиця вказала отримання від батька двох негрошових подарунків по 400 000 гривень кожен — разом 800 000. Згодом ці відомості зникли. Натомість на її доньку, студентку, було оформлено два машиномісця в елітному житловому комплексі «Династія» в Білій Церкві. Ринкова вартість кожного — приблизно 400 000 гривень. Тобто дві суми, що дорівнюють зниклим подарункам, перекочували на доньку у вигляді нерухомості. Жодного договору дарування в реєстрах немає.

Земля під будинком самої Оксани Ястреб у Томилівці також оформлена на доньку. При цьому в декларації площа цього будинку вказана як 124 квадратні метри. Але супутникові знімки Google Maps та візуальний огляд двоповерхової конструкції свідчать, що реальна площа — близько 580 квадратних метрів. Заниження більш ніж у чотири рази.

Протягом 2024–2026 років відбулося синхронне переписування майна. Земельна ділянка на 1 448 кв. м по вулиці Спортивній, 7 у Томилівці спочатку належала Оксані Ястреб, а 3 листопада 2025 року перейшла до доньки. Ділянка на 22 700 кв. м — те ж саме. Ще одна на 23 102 кв. м — туди ж. Дві ділянки по 10 соток у селі Фурси, придбані посадовицею у 2023 році, 23 квітня 2025 року одночасно перереєстровані на Анатолія Ястреба. Житловий будинок на вулиці Набережній, 16а в Томилівці — туди ж. Інший будинок на 52 кв. м — за аналогічною схемою. Усе це відбувалося без фіксації доходів, без відображення правочинів, без сплати податків. Класичний транзит активів з метою уникнення конфіскації.

Суддя Гребень, лікарняний і стоматолог: справа № 42024000000000838

Кримінальне провадження за фактом внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації надійшло до Білоцерківського міськрайонного суду ще в червні 2025 року. Епізод стосувався приховування готівкового подарунку від батька в розмірі 300 000 гривень, отриманого у жовтні 2023 року. Посадовиця вчасно не повідомила НАЗК про цю суму. У березні 2026 року суд під головуванням судді Гребеня відмовився закривати справу за строками давності — здавалося б, гарний сигнал. Але далі почалася процесуальна тяганина.

На засідання, призначене на 30 березня 2026 року, не з’явилися ні обвинувачена, ні її захисник. Оксана Ястреб надала лікарняний. Адвокат пояснив свою відсутність візитом до стоматолога. Це типова тактика: кожне зривання засідання відсуває фінал, а час грає на користь сторони захисту. Якщо протягнути достатньо довго, можна дочекатися закінчення строків давності й уникнути покарання навіть за доведеної вини.

Коли після одного із засідань журналісти спробували отримати коментар, Оксана Ястреб мовчки пройшла повз. Її адвокат послався на статтю 129 Кримінального процесуального кодексу, яка забороняє розголошувати відомості досудового розслідування. Але проблема в тому, що справа вже рік перебуває на стадії судового розгляду. Посилання на «таємницю слідства» в цьому випадку — процесуально некоректний, але зручний спосіб уникнути публічних запитань.

Аналітики неодноразово звертали увагу: такі справи часто розвалюються не через брак доказів, а через виснаження системи. Детективи НАБУ чи прокурори САП не можуть роками чекати, поки обвинувачений перехворіє на всі можливі хвороби, а його захисник — вилікує всі зуби. Особливо коли йдеться про чиновницю регіонального рівня, чиї активи розкидані між батьком-пенсіонером і донькою-студенткою.

Цей кейс — не унікальний. У звітах Transparency International та Державного департаменту США неодноразово наголошувалося, що земельна корупція в Україні є однією з найбільш системних загроз для верховенства права. Світовий банк ще у 2019 році вказував на необхідність запровадження автоматичного блокування несанкціонованих змін у кадастрових системах. Проте станом на 2026 рік ДЗК все ще працює за принципом «відображаю те, що є зараз», залишаючи простір для зловживань.

Що далі? Конфіскація чи чергове перенесення

Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможе суд протидіяти процесуальному саботажу. Якщо обвинувальний вирок у справі про недостовірне декларування таки буде винесено, а вина в незаконному захопленні стадіону доведена, це створить прецедент для конфіскації активів, оформлених на третіх осіб без офіційних джерел доходу. Суд має відповісти на ключове запитання: чи може пенсіонер без доходів володіти парком техніки на 198 000 доларів і 25 гектарами землі лише тому, що його донька працює в Держгеокадастрі?

Якщо ж захисту вдасться протягнути процес до спливу строків давності, це стане ще одним сигналом для регіональних чиновників: схема працює. Можна змінювати координати в кадастрі, переписувати майно на батька-пенсіонера, будувати ангари на комунальних стадіонах, купувати Mercedes і техніку Claas, не сплачуючи податків. І коли до тебе приїдуть журналісти — просто кинути в них кілька яєць. Поліція складе протокол, але земля й техніка залишаться за високим металевим парканом.

А діти в Томилівці й надалі гратимуть у футбол на тому, що залишилося від сільського стадіону. Там, де бігові доріжки впираються в бетонну стіну чужого ангару.

Використані джерела та матеріали:

• Журналістське розслідування програми «Стоп Корупції ТБ» (Галина Капустинська) від червня 2026 року — первинний епізод із нападом на знімальну групу в селі Томилівка, відеофіксація, коментарі правоохоронців.

• Матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) — акти перевірок декларацій Оксани Ястреб за 2024–2025 роки, встановлення недостовірних відомостей на суму понад 4,18 млн грн, експертна оцінка вартості техніки.

• Ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 42024000000000838 (суддя Гребень) — відмова в закритті за строками давності, фіксація неявок обвинуваченої та захисника в березні 2026 року.

• Дані Державного земельного кадастру та публічної кадастрової карти України — інформація про межі земельних ділянок, зміни координат, реєстрацію прав власності на Анатолія Ястреба та інших членів родини у період 2016–2026 років.

• Офіційна відповідь Білоцерківської районної державної адміністрації — підтвердження відсутності будь-яких розпорядчих актів щодо передачі у приватну власність ділянки сільського стадіону з 2004 по 2025 рік.

• Рішення Томилівської сільської ради від 2018 року — фіксація статусу ділянки як комунальної власності для обслуговування стадіону.

• Супутникові знімки Google Maps — візуальне порівняння фактичної площі житлового будинку на вул. Набережній, 16а з даними, зазначеними в декларації.

• Аналітичні звіти Transparency International та Світового банку (2019–2025 рр.) — рекомендації щодо необхідності автоматичного блокування несанкціонованих змін у кадастрових системах для запобігання земельній корупції.

• Дані про середню врожайність та ринкові ціни на сільськогосподарські культури в Київській області за 2025–2026 роки (відкриті джерела аграрних аналітичних платформ) — для розрахунку орієнтовного валового доходу від тіньового агробізнесу родини Ястреб.

• Моніторинг реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — інформація про ліквідовані підприємства, якими керував Анатолій Ястреб, та відсутність задекларованих доходів після 2014 року.