Директор «Миротворця» Роман Зайцев: «Найбільший злочин Росії в тому, що вона дала зброю в руки дітям Донбасу»

Росія воює з Україною не лише на фронті. Вона веде з нами економічну, політичну та інформаційну війну мерзенними та брудними методами та засобами. Цинічна фраза Путіна «ми стоятимемо за спинами їхніх жінок і дітей, не попереду, а ззаду…», яку він сказав 5 березня 2014 року, стала прямою вказівкою не лише для російських солдатів, які виставляють мирних громадян як живий щит, а й для тих, хто грає у більш витончені ігри.

Здавалося б, нам усім слід об’єднатися та давати відсіч агресору в кожному сегменті кривавого протистояння з Кремлем. Проте парадокс у тому, що українські політики та чиновники нерідко підігрують Росії. Одні — цілком свідомо, інші — дозволяючи втягувати себе у ворожі шахові партії.

Свіжий приклад. На початку листопада уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до Національної поліції та Служби безпеки України з вимогою вжити заходів та закрити сайт Центру дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку «Миротворець». Денисова, посилаючись на Резолюцію Ради Безпеки ООН № 2427, ухвалену у 2018 році, та Закон України «Про охорону дитинства», заявила, що «до дітей, втягнутих незаконними угрупованнями у збройний конфлікт, потрібно ставитися передусім як до жертв порушень міжнародного права».

Буча зчинилася через те, що на сайт «Миротворець» потрапила 13-річна мешканка окупованого Луганська Фаїна Савенкова, яку російські ЗМІ називають «луганською Самантою Сміт». Ця дівчинка постійно бере участь у пропагандистських заходах країни-агресора, записує відеозвернення до міжнародних інстанцій та дає численні інтерв’ю російським телеканалам, де звинувачує Україну «у військових злочинах проти дітей Донбасу».

Виконавчий директор Центру «Миротворець» Роман Зайцев розповів «ФАКТАМ» подробиці цієї історії, а також про те, як Росія використовує дітей з ОРДЛО у боротьбі проти України.

«Уся державна машина країни-агресора — це величезна єдина спецслужба»

— Романе, днями кіберполіція за заявою уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової відкрила кримінальне провадження, фігурантом якого став сайт «Миротворець», за статтею 182 Кримінального кодексу України «Порушення недоторканності приватного життя». На пресконференції 7 грудня Денісова заявила: «Ми обговорювали питання, як нам поєднати зусилля, щоб нарешті такий сайт вже не працював. Тому що він справді завдає багато шкоди не лише дітям, а й іншим громадянам». Кремлівські пропагандисти розповідають про цей інцидент із неприхованим задоволенням. Що спричинило чергову потужну атаку на сайт?

— Грамотно організована спецоперація російського агресора зі знищення доказів своїх злочинів. За відсутності розуміння в омбудсмена, що таке інформаційні спецоперації. Ось і все.

— Чи можете докладніше пояснити?

— Спробую. Розберімося у мотивах Денісової. Адже вона добре знає, чим займається Центр «Миротворець». Коли в березні 2018 року її призначали омбудсменом, ми спеціально підготували матеріал про наші проєкти (докладно розписали, скільки занесено до «Чистилища» російських найманців, бойовиків, порушників кордону, російських пропагандистів), щоб вона, як кажуть, вивчила матчастину та була у всеозброєнні. Опублікували матеріал на нашому сайті та достовірно знаємо, що в офісі омбудсмена цю інформацію прочитали.

— Денісова мала б побажати вам успіхів, оскільки завдяки вам створена база, куди занесені сотні тисяч російських найманців, бойовиків, терористів, пропагандистів. Ним тепер закритий шлях до України. Тобто вони для нас потенційно безпечні.

— Донедавна Денісова теми «Миротворця» не торкалася. Але паралельно з цим активно працював російський агресор. І ось тут будьте уважні. Кілька років тому ми здобули низку документів з чітким планом дискредитації «Миротворця» з метою його знищення. Згідно з цими документами, визначено чотири основні напрямки боротьби з «Миротворцем».

Перший — використання міжнародних організацій та інституцій, зокрема ООН, Європейського парламенту, ПАРЄ, європейських судів тощо. Другий — використання внутрішньоукраїнських правових методів (і це не жарт!). Третій — технічні способи та методи (спрощено кажучи, різні кібератаки на сайт та зломи). І четвертий — пряме використання технологій спецслужб, тобто агентурне проникнення у структуру «Миротворця». При цьому ключову роль у цих планах відведено державним російським ЗМІ. Їхнє завдання — всеосяжна дискредитація сайту.

— Ми з вами вже не раз говорили, що «Миротворець» для Кремля як кістка у горлі.

— Безперечно. Інакше вони не витрачали б стільки сил та коштів на боротьбу з нами.

«Миротворець» сприяє у затриманні російських найманців і військових злочинців по всьому світу

 

— Там створили якусь структуру для цього?

Читайте також:  Кирилл Тимошенко "отмазывает" Татьяну Попову - члена Нацсовета при президенте Зеленском которая была в розыске за кражу $ 7 млн

— Не зовсім так. Загалом вся державна машина країни-агресора — це величезна єдина спецслужба. Там усе пронизане агентурою якщо не ФСБ, то ГРУ Генштабу. Сьогодні всі державні організації Росії — єдина система боротьби не лише з Україною, а й з усім цивілізованим світом. Усі досить серйозно взаємодіють одна з одною. І Служба зовнішньої розвідки, і ФСБ, і поліція, і МЗС, і військова розвідка та окремі департаменти та управління Кремля.

«Сайт „Миротворець“ проукраїнський, але не український»

— Погодьтеся, сумнівно, щоб Денісова діяла за вказівкою «з-за поребрика».

— Знову ж таки, не все так просто. Є таке поняття як «опосередковане використання». Потрібно віддати належне, російський агресор у цьому напрямі добре працює. Що там роблять? Шукають інформаційні приводи, створюють негативний ореол навколо «Миротворця», а потім, посилаючись на створені самими ж страшилками, здійснюють роботу офіційними каналами. Як варіант — практично щодня пишуть листи керівникам ООН, ЮНІСЕФ, Ради Європи та іншим з вимогою закрити «Миротворець». Їхня мета — домогтися, щоб ті своєю чергою впливали, наприклад, на ту саму Денісову, Зеленського, Шмигаля тощо. У контррозвідці це називається методом опосередкованого впливу на об’єкт. Ось на Денісову опосередковано подіяли шляхом використання міжнародних організацій, щоб змусити її реагувати. Вона повинна це робити. Розумієте?

— Але ж Денісова могла б відреагувати інакше. Наприклад, як аргумент послатися на статтю 17 Конституції України, де сказано: «Захист суверенітету та територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу». Ви ж завжди насамперед посилаєтеся саме на цей пункт.

— Денісова спочатку не зайняла правильну позицію, оскільки не привела міжнародним організаціям саме цей залізний аргумент та дюжину інших. А «їх у нас є». А що робить Денісова? Під впливом невідомих мені емоційних чи інших факторів вона нічого розумнішого не вигадала, як на радість росіянам запустити (згідно з їхнім планом) використання внутрішньоукраїнських правових механізмів з метою ліквідації величезного масиву доказів злочинів Росії та створених нею терористичних утворень на Донбасі. Російське МЗС їй досі аплодує стоячи.

Коли стало зрозуміло, що незміцнілу психічно і психологічно дитину з Луганська росіяни експлуатують у своїх інформаційно-психологічних спецопераціях, що мала зробити Денисова?

— Насамперед висунути претензії Росії.

— Авжеж! Порушити цю проблему на міжнародному рівні: «Як ви можете використовувати дітей з такою метою?» Та й МЗС України зобов’язано було виступити з нотою: «Посли Росії, руки геть від українських дітей! Займіться своїми, які живуть у злиднях і колються наркотою з 12 років!»

Треба віддати належне, 10 серпня цього року Денісова звернулася до голови ЮНІСЕФ в Україні з заявою про те, що на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей проводиться системна політика мілітаризації дітей, та навела конкретні приклади порушення їхніх прав. Але у ситуації з малолітньою луганчанкою вона цього чомусь не зробила. Ймовірно, у неї зараз важливіші проблеми. А може, втомилася. Не хочу цієї теми торкатися.

“На тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей проводиться системна політика мілітаризації дітей”, – б’є на сполох омбудсмен Людмила Денісова

— Наскільки зараз все серйозно?

— Давайте поясню дуже важливий нюанс. Хоча сайт «Миротворець» усі вважають українським сайтом, насправді він жодного відношення до України не має. Він проукраїнський, але не український. У Центрі «Миротворець» близько шістдесяти відсотків колективу живуть та працюють за кордоном. Та й сам сайт знаходиться за кордоном. І адміністратори сайту — за кордоном. Тобто вимога Денісової до української кіберполіції закрити сайт, який не належить Україні та не перебуває в Україні, звучить дуже цікаво. Згодні?

— А в Україні що тоді знаходиться?

— Ну, хіба що мольфари «Миротворця», та й ті високо у Карпатах.

Я краще наочно вам продемонструю, наскільки в нашій роботі зацікавлені різні структури України. Ось папка з офіційним листуванням. Тут вибірка з того, що можна показати стороннім особам і не зашкодити справі.

— Нічого собі — скільки листів! До вас звертаються й силовики, й Мін’юст, і Пенсійний фонд, і банки.

— На жаль, ми навіть фрагменти цього листування опублікувати не можемо. Я хотів вас ознайомити ще й з листуванням із правоохоронними органами інших країн, але колектив вирішив, що й того, що ви побачили, цілком достатньо. Адже «Миротворець» сприяє у затриманні російських найманців і військових злочинців у всьому світі. Колись, можливо, щось і опублікуємо. Всьому свій час.

Чого хоче досягти Росія? Якщо не знищити «Миротворець», то хоча б визначити канали надходження інформації та взаємодії «Миротворця» з іншими організаціями. На що нинішня ситуація зараз змушує нас? Виправдовуватися та як докази показувати не тільки вихідну інформацію, а й розкривати канали її отримання та тих, хто був залучений до цих процесів.

Звісно, ми цього робити не збираємося. Одного разу зробили подібне у 2016 році, про що потім сильно жалкували. Ми тоді перехопили листування «міністра пропаганди» так званої «ДНР» Нікітіної та виклали весь дамп. Після цього ще показали кілька дампів листування на доказ того, що всі журналісти, які потрапляють на окуповані території, проходять ретельний відбір та фільтрацію так званих спецслужб терористів, а потім ще й узгодження з ФСБ Росії. На жаль, після цього довелося призупинити багато напрацювань.

«Савенкова реально жертва»

— Повернімося до цієї Фаїни Савенкової.

Читайте також:  Борис Баум: обвинения в отмывании денег, пособничестве оккупантам и работе на российскую ОПГ. Расследование

— Тут усе дуже просто. Інформацію про те, що її почав активно розробляти МЗС Російської Федерації для подальшої дискредитації України та наших Збройних Сил на міжнародному рівні, ми отримали майже два роки тому, на початку 2020-го.

— Тобто ця історія не спонтанна?

— Ні, звичайно. Ця дівчинка талановита, тут жодних суперечок немає (Савенкова пише п’єси, оповідання та есе. — Авт.). При цьому вона називає місцем свого проживання «Новоросію». Що ви хочете від дитини, якій уже понад сім років забивають голову міфами про «матінку-Росію» та постійно переконують, що «в Україні лише вороги та фашисти, які живцем їдять малолітніх дівчаток»?

І ось в якийсь момент добрий дядько з Росії — заступник Небензі (постійний представник Росії при ООН та Раді безпеки ООН. — Авт.), спадкоємця одіозного Чуркіна, товариш Полянський став цю дівчинку проштовхувати ще й по своїй МЗС-ській лінії. Спочатку він їх разом із її мамою дуже ювелірно обробив, зацікавив, а потім почав потихеньку використати по лінії МЗС (якщо чесно, то думаю, що потім його за це навіть нагородять, а може, й вже).

Ми дивилися на цю російську інформаційно-психологічну операцію, на байдужість нашої сторони до неї, а потім, навіть розуміючи, що це викликає певний резонанс, занесли Савенкову в «Чистилище» сайту «Миротворець» як жертву психологічного насильства та російської пропаганди, яка використовується російським агресорам у політичних цілях.

Ну, так і Денісова каже те саме. Савенкова — реально жертва. При цьому ми показали, що ця жертва є небезпечною, оскільки є рупором російського МЗС.

Що ще написано у нас про Савенкову? «Участь в антиукраїнських пропагандистських заходах». Цей момент досліджували та розписали в деталях інші організації (StopFake нещодавно дуже докладно розповів усю історію. — Авт.).

«Використовується пропагандистами Росії в актах гуманітарної агресії проти України». Що тут не так? Чи Денісова не знає, що таке гуманітарна агресія? Могла б зв’язатися з нами, як інші це роблять, ми б усе пояснили та, можливо, виробили якесь спільне рішення.

«Систематично використовується російською пропагандою та терористичними організаціями в політичних провокаційних цілях з метою розпалювання ненависті до України та її громадян. З метою проведення інформаційних акцій проти України за сприяння МЗС РФ та спецслужб Росії неодноразово вивозилася на територію країни-агресора». Так і дівчинка сама підтверджує, що вона часто буває у Росії.

До речі, генеральний секретар ООН також заявив, що проти використання дітей з політичною метою.

Матеріали про Савенкову, інтерв’ю з нею, де вона звинувачує Україну у військових злочинах, регулярно публікують «Звезда», «Украина.ру», «Россия 24», ТАСС, «Известия». Вона пишається тим, що потрапила до бази «Миротворця», і вважає, що це почесно.

І ще один момент. Її прізвище кілька місяців «пролежало» у «Чистилищі». І тут раптом із різницею буквально у хвилини центральні ЗМІ Росії видали новину: дівчинка з Луганська потрапила на сайт «Миротворець». Думаєте це випадково? Звичайно ж, ні.

Російський агресор проводить тисячі різних інформаційно-психологічних операцій. З використанням дітей — якщо не сотні, то десятки точно. Багато з цих спецоперацій часто бачимо просто неозброєним поглядом. Ось тут Денісовій розвернутися б.

— Тобто у певний момент росіяни можуть «явити світові» ще якусь дитину та знову понесеться?

— Так і буде. У них у запасі достатньо таких неповнолітніх дівчаток і хлопчиків. Зокрема й «розіп’ятих». Але поки що вони не можуть витягнути іншого, зараз на них працює Савенкова.

За великим рахунком, росіяни занапастили долю цій Фаїні. Адже там як? «Поматросили и бросили». Вона дівчинка тямуща та колись зрозуміє, що її просто поюзали, користуючись тим, що вона малолітня й не має життєвого досвіду. Але це не наша проблема. Це проблема її та її батьків, які активно сприяють цій російській спецоперації. Саме батьки (вони активні адепти Росії та створених нею терористичних організацій; якщо не помиляюся, мати вже отримала російський паспорт) несуть за неї відповідальність.

Сама Фаїна не бачить свого майбутнього у Луганську. Усі її родичі — за поребріком. А великі дядьки з російського МЗС створили їй чудові умови. Її возять до Москви та інших великих міст, влаштовують їй пресконференції та інтерв’ю. Їй все це подобається. З нею постійно працюють. Коли ми порівнюємо, що вона каже та що пише, чітко бачимо почерк та фільтри дорослих професіоналів.

Поки що мені складно розділяти ту частину інформації, яку можна оприлюднити, і яку не можна. Дівчинка сама не раз говорила, що російський дипломат Полянський допомагає їй розкручуватися, що навіть запропонував їй виступити в ООН і розповісти про «звірства України». Ну, що тут поробиш, дитина все-таки. Взяла й ненавмисно «здала» Полянського.

Історія Савенкової та таких, як вона, це реально гра вдовгу. Згадайте 2014 рік. Ще тоді я чітко для себе зрозумів, що найбільший злочин Росії щодо України в тому, що вона дала зброю у руки дітям Донбасу. Її фактично всунули 13−15-річним пацанам.

“Росія на Донбасі фактично всунула зброю в руки 13-15-річним пацанам”, – каже Роман Зайцев

 

Читайте також:  Петро Оленич - як чиновник КМДА допоміг російському бізнесу та незаконним забудовам (ВІДЕО)

— Там зі шкільної лави вчать користуватися зброєю. Повно молодих кадетів, юнармійців, козаків. Регулярно проводять то якісь збори, то військові ігри.

— Це системна робота на майбутнє. Ви ж пам’ятаєте, що росіяни в Криму та на Донбасі насамперед захоплювали телевежі. Потім у донецькі та луганські школи ринули російські підручники. Потім пішло перепрограмування мозку дітей та зомбування. Як думаєте, який відсоток дітей, які мешкають на окупованих територіях, хоч трохи симпатизує Україні?

— Боюся, що дуже мало. Це принцип солоного огірка. Свіжий огірок, потрапивши в банку із солоними огірками, теж стає солоним. Без варіантів.

— Цілком вірно. Якщо ж у банку свіжих огірків додати солоний, зіпсуються всі огірки. Тут варіант один — не допускати попадання солоного огірка до банки зі свіжими.

Щодо історії з Савенковою, визнаю, що це тонка та якісна російська спецоперація. А тепер уявіть собі, що колись раптом спливуть листування та записи телефонних переговорів деяких російських дипломатів, де вони обговорюють елементи спецоперації з використанням нещасної дівчинки Фаїни з Луганська? Що робити Денісовій? Здається, я досить обережно висловився?

Користуючись нагодою, повторю те, про що не раз говорив і завжди говоритиму. Центр «Миротворець» здійснює свою діяльність у повній відповідності до міжнародного та українського законодавства. Щодо так званих персональних даних, то нагадую, що Європейська конвенція про захист даних в автоматизованих системах, ухвалена у 1996 році та пізніше ратифікована Україною, однозначно вказує, що відступати від нерозповсюдження персональних даних припустимо, коли під загрозою опиняються найвищі інтереси держави — її національна безпека та оборона. Нехай всі нарешті намотають це собі на вуса.

Крім того, у травні 2015 року Верховна Рада ухвалила постанову «Про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод». Цитую: «на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме — до моменту виведення всіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих та фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їхньої військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України».

Тому соплі — убік і вперед, до перемоги над російським злом. Сподіваюся, що Денісова все-таки стоятиме у цій боротьбі на боці сил добра. Тобто пліч-о-пліч з «Миротворцем».

fakty.ua