В утворенні каменів винні два основні чинники: застій жовчі в жовчному міхурі та підвищення концентрації солей у жовчі через порушення обміну речовин.
Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) – це захворювання, за якого в жовчному міхурі або в жовчних протоках утворюються камені. Діагностикою та лікуванням неускладненої жовчнокам’яної хвороби займається лікар-гастроентеролог. Якщо Ви в пошуку гарного гастроентеролога, в клініці «JMC» працюють фахівці вищої категорії з багаторічним досвідом роботи. Переходьте на сайт клініки та ознайомтеся докладніше: https://jmc.org.ua/.
Зустрічається жовчнокам’яна хвороба досить часто. Як правило, від неї страждають дорослі люди, особливо часто – повні жінки у віці. У Європі та Америці жовчнокам’яна хвороба є в 1/3 жінок і в 1/4 чоловіків.
Причини
В утворенні каменів винні два основні чинники: застій жовчі в жовчному міхурі та підвищення концентрації солей у жовчі через порушення обміну речовин.
Спровокувати виникнення жовчнокам’яної хвороби можуть:
- переїдання, голодування, нерегулярне харчування;
- малорухливий спосіб життя, особливо сидяча робота;
- вагітність;
- прийом гормональних контрацептивів;
- ожиріння;
- дискінезія жовчних шляхів;
- захворювання підшлункової залози.
Що відбувається?
Утворення каменів у жовчному міхурі відбувається внаслідок осадження щільних частинок жовчі. Велика частина каменів складається з холестерину, білірубіну (пігменту жовчі) і солей кальцію. Вони заважають нормальній роботі жовчного міхура, що служить резервуаром жовчі.
Іноді при тряскій їзді, переїданні або дії інших провокуючих чинників камінь може вийти в гирло жовчної протоки (жовчна коліка) і закупорити його. У результаті порушується відтік жовчі з міхура, його стінки перерозтягуються і людина відчуває сильний біль. Це може призвести до запалення жовчного міхура – гострого холециститу. Запалення може також поширюватися на прилеглі органи – підшлункову залозу, дванадцятипалу кишку, шлунок.
Як проявляється?
Поки камені знаходяться не в протоці, а спокійно лежать у жовчному міхурі, людина може навіть не здогадуватися про свою хворобу. Перші тривожні ознаки, за якими можна запідозрити жовчнокам’яну хворобу: важкість у правому підребер’ї, гіркота в роті, нудота і відрижка.
Іноді камінь виходить із жовчного міхура в жовчні протоки. При цьому виникає напад так званої жовчної коліки: у правому підребер’ї або у верхній частині живота виникає різкий біль. Він може «віддавати» в праву ключицю, праву руку або в спину. При цьому з’являється гіркота в роті, нудота і блювота, що не приносить полегшення.
Якщо камінь (за відносно невеликих розмірів) зміг оминути протоки і випасти у дванадцятипалу кишку – напад самостійно припиняється, і камінь виходить із калом. В іншому разі виникає закупорка жовчних шляхів і з’являється небезпека розвитку гострого холециститу і механічної (підпечінкової) жовтяниці.
Діагностика
Діагноз може бути встановлений на підставі скарг пацієнта і низки додаткових досліджень.
Насамперед хворому зроблять УЗД органів черевної порожнини. У складніших випадках може знадобитися рентгенологічне дослідження з попереднім введенням контрастної речовини (через рот або внутрішньовенно) – холецистохолангіографія. Контрастну речовину можна також вводити безпосередньо в жовчні протоки шляхом проколу спеціальною тонкою голкою (черезшкірна черезпечінкова холангіографія) або через ендоскоп (ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія або ЕРХПГ). Остання процедура трохи схожа на гастроскопію. Під час ЕРПХГ можливе видалення дрібних каменів із жовчних проток.
Лікування
Лікувати жовчнокам’яну хворобу можна терапевтично (без операції) і хірургічно. Як правило, лікування починають із терапевтичних методів.
- Дієта. Рекомендується 4-6 разовий прийом їжі з виключенням жирного, смаженого, гострого, шоколаду, газованих напоїв. Забороняються копченості, жирне м’ясо (баранина, свинина), подразнювальні приправи, алкогольні напої. Рекомендується рослинна їжа та молочні продукти. Корисно додавати в їжу пшеничні висівки.
- Розчинення каменів у жовчному міхурі за допомогою спеціальних препаратів (урсодезоксихолевої та хенодезоксихолевої кислот). Метод застосовується тільки в разі одиничних невеликих (до 2 см) холестеринових (рентгенонегативних) каменів, за відсутності протипоказань. Курс лікування триває 1-1,5 року. Через кілька років більш ніж у половини хворих знову утворюються камені.
- Екстракорпоральна ударна хвильова літотрипсія – руйнування каменів ударною хвилею, яку створюють спеціальні апарати. Показана в разі холестеринових каменів діаметром до 3 см, числом не більше 3, за достатньої скоротливої здатності жовчного міхура. Камені дробляться на дрібні шматочки (розмірами до 1-2 мм) і самостійно виходять з організму з калом. Процедура безболісна, добре переноситься і може проводитися амбулаторно.
Хірургічне лікування призначають у більшості випадків. Полягає воно у видаленні жовчного міхура, яке можна провести двома способами:
- Класична холецистектомія: під час операції роблять досить широкий розріз живота. Після операції залишається шов довжиною 10-12 см.
- Лапароскопічна холецистектомія: виконується за допомогою спеціальних інструментів, які вводять у черевну порожнину через маленькі отвори (до одного сантиметра). Після операції слідів на шкірі практично не залишається. Цей метод має переваги порівняно з класичною холецистектомією: менш травматичний, потребує коротшого (до 4-5 днів) періоду госпіталізації, після нього відбувається більш швидке відновлення і повернення до звичного ритму життя.
Вибирає тип операції хірург залежно від тяжкості стану пацієнта, наявності супутніх захворювань та інших критеріїв.
