Шевцова, Сосєдки та Кравець: міскодинг на мільярди гривень і банківські ліцензії під ніж

Альона Шевцова зараз у Дубаї. Вона встигла виїхати до того, як РНБО вдарила санкціями, переписала елітну нерухомість на матір і відкрила чотири нові компанії в ОАЕ. А ще — лондонську фірму Odessys tech LTD. Все це паралельно з кримінальним провадженням, яке то закривають, то відновлюють у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду. Історія Шевцової — це не просто особиста драма. Це верхівка айсберга, який у фінансових документах позначається словом “міскодинг”.

Коли замість бетінгу пишуть “шпалери”

Будь-яка операція через платіжний термінал або інтернет-еквайринг отримує чотиризначний код — Merchant Category Code. Для бетінгу та азартних ігор стандартний код MCC 7995. Він автоматично означає підвищену комісію для банку, пильну увагу податкової та міжнародних платіжних систем.

А тепер уявіть собі іншу картинку. Людина заходить на сайт нелегального онлайн-казино, вводить дані картки, натискає “поповнити”. Гроші списуються. Але в банківській виписці висвічується не “азартні ігри”, а “будівельні матеріали”. Або “комп’ютерні ігри”. Або “комунальні послуги”. Це і є міскодинг. Підміна коду.

Фізично термінал у казино відсутній. Транзакція проходить через звичайний POS-термінал якоїсь фіктивної фірми, підключеної до банку-еквайра. Фірма має договір на прийом платежів за товари чи послуги. За фактом вона не продає нічого, крім повітря, але через неї щомісяця проходять десятки й сотні мільйонів гривень. Банк отримує свій відсоток. Податкова бачить фейкову звітність. Держава недоотримує податки.

За даними Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради під керівництвом нардепа Ярослава Железняка, обсяг тіньового обігу через схеми міскодингу сягав 10–15 мільярдів гривень на місяць. У рік це виливалося в астрономічну суму. Офіційно за весь 2022 рік гральний бізнес сплатив до бюджету трохи більше півмільярда гривень податків. А лише за перші п’ять місяців 2023 року, коли БЕБ почало масово перекривати канали, надходження зросли вчетверо. 2,2 мільярда. Відчуйте різницю. Вона вимірюється не просто цифрами, а десятками кримінальних справ та відкликаними банківськими ліцензіями.

Як НБУ перетворив антирейтинг банків на цвинтар ліцензій

Національний банк взявся за розчистку ринку жорстко. Результат — три банки пішли на ліквідацію, ще дев’ять отримали штрафи, які обчислюються десятками й сотнями мільйонів гривень. Це не планова перевірка з формальними зауваженнями. Це цілеспрямоване знищення розрахункових хабів тіньового гемблінгу.

• Головним кейсом став Айбокс Банк. Він не просто порушував правила. Він був інфраструктурою для легалізації. Через його мережу терміналів самообслуговування та платіжну систему LEO пройшло понад 5 мільярдів гривень із фіктивним призначенням платежу. Банк обслуговував понад двадцять підставних компаній, створених спеціально для міскодингу. У березні 2023 року ліцензію відкликали. Зараз триває ліквідація, а матеріали справи передані до суду.
• Другий у цьому списку — Concord Bank. Сестри Олена та Юлія Сосєдки будували його як успішний фінтех-проєкт. Вони ж володіли британською Electronic payment solutions LTD. Concord Bank звинуватили в системному обслуговуванні нелегального гемблінгу та штучному накручуванні статутних капіталів клієнтів. У серпні 2023 року НБУ відкликав ліцензію та відправив банк на ліквідацію. Цікава деталь: сестри Сосєдки пішли в судову контратаку й у першій та апеляційній інстанціях домоглися визнання рішення НБУ протиправним. Вони довели, що банк не мав жодного штрафу від Mastercard чи Visa. Але ліквідація вже незворотна через законодавчі обмеження. Виграти суд можна, а повернути ліцензію — ні.
• Третій ліквідований — Банк Форвард. Те саме: систематичні порушення фінмоніторингу, високоризикові операції, відкликання ліцензії у березні 2023 року.
• Окремо стоїть історія Місто Банку. Його часто згадують у контексті міскодингу, але це не зовсім так. Мажоритарний акціонер Іван Фурсін роками судився з НБУ. Верховний Суд поставив крапку 28 липня 2025 року, визнавши ліквідацію законною. Однак причина не в гральному бізнесі: банк втратив платоспроможність ще у 2020 році через проблеми профільного активу в Херсонській області. Переробка сої, а не казино.
• Рекордні штрафи і державний банк: як Укргазбанк втратив голову правління
  Не всі відбулися ліквідацією. Декому призначили штрафи, від яких холоне кров у будь-якого фінансового директора.
• Абсолютний рекордсмен — Комерційний Індустріальний Банк (COMINBANK). У вересні 2023 року НБУ виписав йому 135,15 млн грн штрафу. Причина: неналежна перевірка клієнтів, ігнорування ризик-орієнтованого підходу, бенефіціари з громадянством РФ. У серпні 2024 року — ще 31 млн грн. Голова правління Тетяна Путінцева пояснювала це тим, що в умовах війни банки змушені швидко проводити операції, не маючи змоги ретельно перевірити кожен платіж. Але майже 170 млн грн штрафів за два роки — це більше, ніж просто “не встигли перевірити”. Банк працює під посиленим наглядом, але працює.
• Банк Альянс отримав 83,5 млн грн штрафу. МТБ Банк — 78 млн грн. Універсал Банк — 27 млн грн. РВС Банк — 3,8 млн. Ідея Банк — півмільйона. Дрібніше, але теж боляче.
• Окремий випадок — державний Укргазбанк. Він отримав штраф 64,62 млн грн у березні 2023 року. Голова правління Андрій Кравець написав заяву за власним бажанням одразу після того, як Ярослав Железняк публічно пов’язав інфраструктуру банку з тіньовим гемблінгом. У банку визнали, що технологічними дірками скористалися недобросовісні оператори ринку. Термінали порушників заблокували. Але факт залишається фактом: через державний банк йшли кошти на нелегальні казино.

Хто такі дропи і чому P2P-перекази тепер під ковпаком

Коли канали карткового міскодингу почали перекривати у 2023–2024 роках, тіньовий ринок не зупинився. Він переорієнтувався на P2P — перекази з картки на картку. І тут з’явилися “дропи”.

Дроп — це фінансовий мул. Жива людина, яка за кілька тисяч гривень винагороди передає шахраям реквізити своєї картки, доступ до інтернет-банкінгу, а іноді навіть телефон із SIM-картою. Через таких людей прокручують сотні транзакцій. Дропи не знають одне одного. Вони не знають, звідки гроші й куди йдуть. Вони просто “здають картку в оренду”.

НБУ відреагував. З 1 жовтня 2024 року ввів адміністративне обмеження — не більше 150 000 грн на місяць на вихідні P2P-перекази для фізичних осіб. Це тимчасово охолодило ринок.

А з 1 квітня 2025 року тактика змінилася. Жорстке державне обмеження зняли. Натомість запрацював Меморандум про прозорість платіжних послуг, до якого приєдналися 44 банки та дві платіжні системи. Тепер самі банки встановлюють ліміти для клієнтів залежно від рівня ризику.

Якщо клієнт не має документально підтверджених доходів і потрапив у категорію високого ризику, з 1 лютого 2025 року його місячний ліміт на перекази — 50 000 грн. Для середнього та низького ризику спочатку залишили 150 000, але з 1 червня 2025 року знизили до 100 000. Це стосується і переказів за IBAN.

Суть у тому, щоб ізолювати дроп-мережі від нормальних побутових переказів. Щоб звичайна людина, яка скидає гроші родичам або оплачує оренду, не відчула тиску. А от через підставні картки з тисячею транзакцій на місяць — засвітилися одразу.

Персональні справи: хто організував потік

Повернемося до Альони Шевцової. Її справа — це класика організованої фінансової схеми. Створити банк. Розгорнути власну платіжну систему. Підключити понад двадцять фіктивних компаній. Забезпечити технічну можливість підміняти коди транзакцій. Отримувати відсоток із мільярдних оборотів. А коли ситуація загострюється — перевести активи на матір, виїхати в Дубай, відкрити нові компанії та спостерігати за українським правосуддям здалеку.

Її справа — клондайк для слідства. Тут і ст. 203-2 ККУ (незаконна діяльність з організації азартних ігор), і ст. 209 (легалізація злочинних доходів). Голосіївський райсуд Києва у липні 2025 року справу закрив через закінчення строків розслідування. Але Офіс Генпрокурора оскаржив це рішення, і в листопаді 2025 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду прийняв скаргу до розгляду. Судді Наталія Білик, Олександр Ємець та Віктор Остапук тепер вирішуватимуть, чи буде Шевцова відповідати за схемою, чи залишиться недосяжною.

У неї були спільниці. Ірина Циганок, директор департаменту електронної комерції Айбокс Банку, затримана в Польщі для екстрадиції. Зоя Нестеровська, начальник управління фінмоніторингу цього ж банку, в міжнародному розшуку. Тобто це не одна людина. Це група, яка професійно займалася обслуговуванням тіньового ринку.

А є ще бізнес, який стояв по той бік транзакцій. Холдинг Parimatch, заснований Едуардом Швіндлерманом та Тетяною Білоруською ще у 1994 році. Їхня донька Катерина Білоруська стала мажоритарним власником через кіпрський офшор. CEO холдингу з 2015 року — громадянин Кіпру Сергій Портнов. Саме ця компанія, за даними розслідувань, була головним бенефіціаром міскодингових мереж Ibox Bank та Concord Bank. Як наслідок — арешти рахунків і санкції РНБО.

Небанківські фінустанови теж під роздачу

Здавалося б, основна битва точиться навколо банків. Але НБУ пройшовся і по небанківському сектору. Фінансові компанії, які допомагали прокручувати кошти або нехтували верифікацією клієнтів, отримали свої штрафи. ФК “Мустанг Фінанс” — 731 000 грн за порушення звітності та ненадання інформації. ФК “Абекоре” — 595 000 грн за те, що не робила обов’язкову фотофіксацію під час верифікації клієнтів. НоваПей Кредит — 255 000 грн. Дрібніше, але принципово. Регулятор показав, що дивиться на весь ринок.

А ще були письмові застереження для цілої низки ломбардів і фінансових компаній — від “Галицького” до “Кредит-Капітал”. Це сигнал: якщо ви думаєте, що можна сховатися в менш помітному сегменті ринку, — ні.

Таблиця-антирейтинг: банки, які втратили все або заплатили рекордні штрафи

Нижче — детальна таблиця ключових фінустанов, які фігурують у розслідуваннях щодо міскодингу. Вона містить назву, роль у схемі, суму санкцій або застосований захід і поточний статус. Зверніть увагу на градацію: від повної ліквідації до десятків мільйонів штрафів.

Нові реалії: ліміти P2P і кінець епохи безконтрольних переказів

Із квітня 2025 року гра змінилася остаточно. НБУ зняв адміністративне обмеження у 150 000 грн, але передав контроль банкам. Ті, хто не має офіційних доходів, тепер не можуть ганяти мільйони через P2P. Ліміти знижуються поетапно. Ось як це виглядає зараз:

Підсумок очевидний, хоча й невтішний для тих, хто звик до тіньових потоків. Система фільтрації стає жорсткішою. Ліквідація Ibox Bank і Concord Bank показала, що навіть успішні фінтех-проєкти не мають імунітету, якщо перетворюються на пральню для грального бізнесу. Судові процеси над Шевцовою, Сосєдками та іншими фігурантами ще триватимуть роками. Але гроші вже пішли в бюджет. І це головний маркер того, що схема перестала працювати в попередніх масштабах.

Банки тепер самі інвестують у скоринг, штучний інтелект і поведінковий аналіз, щоб відсікати дропів на вході. Ризик втратити ліцензію переважує будь-які комісійні доходи від сумнівних клієнтів. А це саме той результат, якого добивався регулятор.

Джерела, використані при підготовці матеріалу

Для написання цього розслідування опрацьовано публічні дані, звіти та реєстри за період 2023–2025 років. Основою фактажу слугували матеріали Бюро економічної безпеки України, які містять інформацію щодо обсягів тіньового обігу грального бізнесу та конкретних кримінальних проваджень (зокрема стосовно Альони Шевцової за ст. 203-2 та 209 КК України). Використано звіти та презентації Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради під керівництвом Ярослава Железняка, де зафіксовано оцінку щомісячного тіньового обігу у 10–15 млрд грн і динаміку податкових надходжень. Дані про заходи впливу, штрафи та ліквідації банків взято з офіційних пресрелізів Національного банку України за березень 2023 – серпень 2024 року. Судові аспекти, зокрема ухвала Голосіївського райсуду Києва від 29 липня 2025 року та ухвала Касаційного кримінального суду від листопада 2025 року, верифіковані за даними Єдиного державного реєстру судових рішень. Інформація про структуру власності Concord Bank та Cominbank уточнена за реєстрами НБУ та даними британського реєстру компаній (Companies House). Також враховано умови Меморандуму про прозорість платіжних послуг, підписаного 44 банками, та відповідні зміни до лімітів P2P-переказів, опубліковані НБУ у 2025 році.