В Україні з 2008 року перебував член Ізборського клубу і пропагандист рузської ідеї Сергій Баранов, який активно займався збором інформації та різними операціями на користь російського агресора. При цьому Баранов не приховував своєї антиукраїнської діяльності, зокрема проводив у Москві в вересні 2014 зустріч “політемігрантів”. І навіть це не завадило йому повернутися в Київ і знаходитися в Україні до середини 2016 року.
Сергій Баранов (в Чистиліщі) є членом Ізборського клубу й одним з контактів Рапопорта, який листувався з ним у 2014 році щодо України.
На сайті Ізборського клубу про Баранова написано:
2005-2008 гг. — работал в ВООВ «Боевое братство» руководителем аналитической и социологической службы.
В рамках работы в холдинге и ВООВ «Боевое братство» в 2008-2009 гг. — жил и работал на Украине, в Крыму, Севастополе, Киеве. Руководил аналитической службой Центра социально-консервативной политики ЦСКП (Украина) — российско-украинского проекта.С 2000 по 2017 годы провёл более 250 полевых социологических исследований. В 2009-2011 гг. — лично подготовил более 50 отчётов по социсследованиям по заказам региональных и федеральных органов власти по заказу крупнейших исследовательских центров.
С мая 2011 г. — по июль 2016 г. — руководитель торгового представительства Ямало-Ненецкого автономного округа в г. Киеве (Украина). Государственный советник 2 класса Ямало-Ненецкого автономного округа. Стаж госслужбы более 20 лет.
Отже, Баранов по липень 2016 року знаходився в Україні й займався тут активною діяльністю.
В Україні він перебуває під прикриттям позиції торговельного представника Ямало-Ненецького округу, хоч займається геть іншим, що не має відношення ані до округу, ані до торгівлі. В першому листі Рапопорту 05.02.2014 він пише про Мажарова, заступника губернатора, з яким має зв’язатися за певних обставин. Ага, уявляємо собі ці обставини (“выходящие за пределы моей практики”).
В лист вкладено файл з даними соцдосліджень. Саме цим переважно і займався Баранов в Україні – збором інформації.
Другий лист від 13.02.2014 потребує пояснень контексту. В цей час Рапопорт та інші співробітники Суркова розробляли плани агресії щодо України – економічної, інформаційної, культурної. Для цього їм знадобилось організувати моніторинг українського інформаційного поля. На росії такі аналітичні системи тоді вже діяли, але ж вони не вміють українською, і їх треба було значно доробляти, що потребувало фінансових ресурсів і, головне – часу. Баранов, який знаходився в Києві, зайнявся пошуком такої системи. Порівняно з російськими, вона апріорі має суттєву перевагу – вже налаштована на українську мову. В листі він розказує, що почав переговори:
Резюме разговора с исполнителем (0675930404) по итогам отсылки ТЗ:
– у них нет постоянно работающей системы мониторнинга соцсетей и форумов, хотя есть специалисты и методики, поэтому это будет особый индивидуальный проект
– но есть постоянно работающая система мониторинга СМИ
– презентацию или проект подготовят завтра после обеда (+ справка по мониторингу СМИ)
– Требуется уточнение ТЗ по тематике и набору объектов в нете (я сказал – после)
Телефон, за допомогою якого ідентифіковано потенційного виконавця, швидко знаходиться в мережі Інтернет.
Власник телефону дійсно займався моніторингом інформаційного поля, його звуть Олександр Маріковський і наразі він є народним депутатом від партії “Слуга народу”.
На час звернення до нього шпигуна й агента Кремля Баранова, Маріковський працював в компанії “Контекст Медіа”.
За інформацією з аналітичної системи YouControl, досліджуваний нами телефон записано як контактний ще однієї компанії – Центр контент-аналізу.
Ще одна компанія, де фігурують Маріковський з його телефоном – “Медіатека”.
Маріковський співпрацював з МІП, вигравав тендери.
Під час президентських виборів у Маріковського брали інтерв’ю ніби як у незалежного експерта, але ним він, вочевидь, не був – незабаром станеться його похід в політику під зеленими прапорами слуг народу.
З пошти Бориса Рапопорта ми не змогли встановити, працював Маріковський на Кремль чи його система моніторингу не підійшла, однак нас непокоїть сам факт вільного перебування в Києві Баранова, який спокійно веде переговори з майбутнім народним депутатом про участь у кремлівському проєкті.
22 лютого 2014 Баранов надсилає інформацію про події в Харкові і потім, як ми бачимо з дампу пошти Бориса Рапопорта, протягом місяця час від часу отримує від своїх контактів такі дані та передає їх в АП РФ.
Надає в Кремль список “експертів” для коментування подій в Україні. Всіх їх об’єднує антиукраїнська позиція, дехто з них в подальшому втік на росію.
В кінці квітня Баранов займається партійним проєктом, надсилає Рапопорту обгрунтування для створення такого собі угруповання “Русская партия Украины” з бойовиками з Луганська і Донецька, говорить про необхідність політичної і фінансової підтримки з боку росії.
Кілька уривків тексту проєкту партії, надісланого Рапопорту.
Також Баранов надсилає в Кремль ще один список осіб, готових на взаємодію з російським агресором.
В вересні 2014 Баранов готує зустріч “політемігрантів”, звертається за допомогою до Рапопорта.
Вказаний на оголошенні номер телефону співробітниками Центру Миротоврець ідентифіковано як такий, що належить Баранову.
Після проведення заходу Баранов відправляє в Кремль звіт, оприлюднений на пропагандистському сайті, з нього ми бачимо, що на засіданні він головує.
І в останньому листі від 29.12.2014, який ми знаходимо в дампі пошти Рапопорта, Баранов надсилає власне резюме.
Архів листування Баранова з Рапопортом можна скачати тут:
Отже, ми бачимо, що політтехнолог Сергій Баранов тривалий час мешкав в Україні, під прикриттям посади торговельного представника Ямало-ненецького округу займався збором інформації та іншою діяльністю, в якій можна побачити ознаки шпигунства, водночас він відкрито організовує та проводить в Москві антиукраїнський захід, надає для нього свої особисті контакти, публікує звіт. І чомусь наші органи, які б мали захищати нашу державу від таких ворогів, до середини 2016 року спокійно допускають його присутність і активність в Києві.
Сподіваємось, що хоч тепер Сергія Баранова буде внесено до переліку осіб, яким заборонено в’їзд в Україну.