Чому не варто переоцінювати роль строкової служби в бойовій підготовці громадян України, розповів військовий експерт Тарас Чмут
Тарас Чмут / facebook.com/TarChmut
«ДС» Голова партії «Слуги народу» Олесандр Корнієнко заявив, що до 2023 року в Україні може бути скасований загальний призов, оскільки ми прагнемо відповідати стандартам НАТО. У той же час, в Туреччині, Греції та країнах Балтії призов існує. Так чому ми збираємося відповідати?
Т.Ч. Це дуже популістична заява представника влади, жодним чином не пов’язана зі стандартами НАТО. Кожна країна визначає відповідно до своїх потреб чисельність збройних сил, кількість озброєння, бюджетування і т.д. Тим паче, армія має бути контрактна чи строкова, і якщо строкова, то скільки в ній мають служити місяців чи років. Це все внутрішні справи кожної країни, і ніяких стандартів НАТО тут немає. На жаль, більшість з того, що нашими політиками прийнято озвучувати у якості стандартів НАТО, не має нічого спільного з тими стандартами.
«ДС» Як взагалі можна скасовувати призов у воюючій вже сьомий рік країні? У чому логіка?
Т.Ч. Логіка стандартна і типова. Це професіоналізація армії, з одного боку, а з іншого — хвиля популізму перед можливими виборами, оскільки у нас вже багато політиків обіцяли це зробити, коли прийдуть до влади.
«ДС» Але ж вибори ще не скоро.
Т.Ч. Можливо, вони будуть швидше, ніж ми думаємо.
«ДС» Верховний головнокомандувач Зеленський, відповідаючи на питання про дії України в разі масштабного нападу Росії, зокрема, заявив: «Ми нікуди не підемо, ми всі будемо воювати, всі будуть мобілізовані — і чоловіки, і жінки». Тобто в разі скасування загального призову зброю видаватимуть тим, хто її жодного разу не тримав в руках. Як українцям варто оцінювати подібну логіку чільних представників правлячої партії?
Т.Ч. Не варто переоцінювати роль строкової служби в бойовій підготовці громадян України. Ті функції, які покладені в більшості на строковиків, мають технічний, тиловий та забезпечувальний характер. Це наряди, вахти, охорона, прибирання, ремонти тощо. Для підготовки до участі в бойових діях тут мало що є. Водночас при мобілізації, як це було в 2014-2015 роках, проводяться збори, де мобілізовані проходять базову підготовку. Звичайно, це проводиться на дуже примітивному рівні, але особливої різниці мобілізованого зі строковиком, якого ніколи не вчили, немає.
«ДС» Чи вирішують в якійсь мірі питання захисту від вторгнення за відсутності загального призову прийняті нещодавно закони про національний спротив і збільшення чисельності армії?
Т.Ч. Самі закони ні на що не впливають. Впливають наслідки прийнятих законів. Щоб закон запрацював, тобто, так званий національний спротив з’явився, має пройти мінімум рік.
«ДС» А загалом як ви оцінюєте ці закони?
Т.Ч. Чисельність збройних сил потрібно було збільшувати, і давно. А якщо ми говоримо про нацспротив, то, з одного боку, він потрібен, а з іншого — не є ключовим в тому, що зупинить російську агресію.
Т.Ч. Технологічні боєздатні збройні сили з потужною авіацією, потужною протиповітряною обороною, а також з великим ракетним «списом» з оперативно-тактичних та балістичних ракет різної дальності, крилатих в тому числі.
«ДС» Тобто високотехнологічна армія і підготовані спеціалісти, в першу чергу контрактники?
Т.Ч. Звичайно, ракетним комплексом строковик не може керувати. Ми живемо в часи, коли одна технологічна одиниця зброї може знищувати тисячі звичайних солдат. Досвід останньої війни в Карабаху тому свідчення.
«ДС» Чи можна оцінювати плани скасувати загальний призов як пряме шкідництво, спрямоване на підрив національної безпеки України?
Т.Ч. Напевне, що ні. Чи створить це для армії певні проблеми — напевне, так. Строковики мало впливають на нашу обороноздатність. Ідею відміни призову я не дуже підтримую, але строкову службу однозначно треба міняти. Функція, яку вона несе, зараз немає нічого спільного з підготовкою до участі в бойових діях. Строковики, повторюся, виконують виключно технічні, тилові, обслуговуючі функції, закривають «дірки» тільки в тих випадках, на які контрактники просто не погодяться.
«ДС» Що треба переформатувати, змінити в нинішній строковій службі?
Т.Ч. Це зміна в цілому організаційної культури Збройних сил, в яких 65% службовців звільняються після першого контракту, перехід до якісних, а не кількісних показників, збільшення чисельності ЗСУ до 300 тисяч та відповідне фінансування.
«ДС» Тобто має змінитися свідомість армійського керівництва?
Т.Ч. Звичайно, у армійських командирів та керівників різних рівнів.
«ДС» Мається на увазі розрив радянського шаблону?
Т.Ч. В нашій армії вже майже не залишилося людей, які служили в Радянській армії, а серед генералітету усі вихованці українських військових вишів. Тобто з радянських часів залишилися одиниці, і це не найгірші кадри. Тому те, що у нас є, — це не совок і пострадянська армія. Так, ЗСУ спираються на радянське минуле, традиції, побудову Радянської армії, але вже настільки видозмінену, що вона сьогодні є цілком нашою, і ми маємо її змінювати.
