Дмитро Маковський – недорозуміння на генеральській посаді в Держспецзв’язку. Черговий зашквар Зеленського

Дмитро Маковський (у погонах генерала армії) на керівній посаді в Держспецзв’язку, дружній колаж, картинки з Інтернет.

Підбиваючи підсумки безумного (з точки зору дотримання світових стандартів у державному управлінні в Україні) 2021 року з його постійними ЗЕ-зашкварами на вищих щаблях влади: агентами ФСБ, кротами, наркоділерами, сутенерами, кримінальними авторитетами, шахраями та іншими пройдисвітами без належної освіти, досвіду, роду та племені (які стрімко знеслися до небес через чисельні дірки у дверях особистого LIFTу Володимира Зеленського) — не можемо залишити осторонь таке надважливе питання для виживання нас всіх у сучасному цифровому світі, як готовність країни до протидії постійним кібернетичним загрозам з боку країни агресора та намірам розв’язати повноцінну кібервійну.

 

За формування та реалізацію державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку, захисту державних інформаційних ресурсів та інформації (вимога щодо захисту якої встановлена законом), в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах і на об’єктах інформаційної діяльності, а також у сферах використання державних інформаційних ресурсів в частині захисту інформації, протидії технічним розвідкам, функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку — у нас в країні відповідає окремий орган влади: Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації, яку курує віце-прем’єр-міністр з питань цифрової трансформації Михайло Федоров.

 

І саме в найвищому керівництві цієї служби (напередодні оголошеного військового вторгнення РФ) ми знайшли одну з найбільш «слабких ланок», яка має всі шанси миттєво луснути при збільшенні реальних загроз та навантажень, що з великою ймовірністю призведе до повної поразки всієї країни.

 

Знайомтеся — Дмитро Маковський (людина зі сторони, «ліва», некомпетентна та повністю чужа для Держспецзв’язку) був призначений першим заступником голови 15 липня 2020 року без проведення конкурсу та реальної оцінки відповідності його освіти, фахового рівня, знань та навичок затвердженим вимогам до займаної посади.

 

У той час на найвищому рівні в країні вирував гіперскандал зі зливом персональних даних з «Дії» та торгівлею ними через Телеграм-канали («потекли» електронні паспорти, водійські посвідчення, технічні паспорти авто та інші документи не тільки десятків мільйонів наших громадян, а й навіть самого головнокомандуючого, президента Володимира Зеленського: див. Цифрові трансформації — Дубінський наносить удар).

 

Справа ще й у тому, що мобільний додаток «Дія» будували нашвидкоруч волонтери EPAM з порушенням всіх існуючих вимог, стандартів та нормативно-правових актів до створення державних ІТ-систем, а також (як виявилося потім з опублікованих текстів договорів) і за участю російського офісу цієї міжнародної компанії (див. «Из России с любовью» — вуха чиїх спецслужб стирчать за розробкою «Дії»).

 

Тож, щоб загасити інформаційну хвилю в ЗМІ з критикою «Дії», поставити під повний контроль розслідування зі зливом персональних даних (знайти кого треба, призначити винних та часом не вийти на самих себе), «оформити» державні атестати про безпечність «Дії», а також гарантовано зберегтися на посаді віце-прем’єр-міністра — Михайло Федоров вимушений був терміново перезавантажити вище керівництво Держспецзв’язку, призначивши туди головою Юрія Щиголя і його першим заступником Дмитра Маковського (раніше вони в один і той же час навчалися в Національному університеті державної податкової служби України: перший на «правознавстві», другий — на «правоохоронній діяльності»).

 

Федорову також вони були потрібні в Держспецзв’язку щоб контролювати проект міжнародної технічної допомоги США у 38 млн доларів, виділені на розвиток кібербезпеки в Україні (інші маловідомі аспекти ми описували раніше, див. Digital Transformation Collapse — щури побігли із Мінцифри).

 

На момент свого призначення Дмитро Маковський віськового звання не мав, пороху не нюхав, на передовій не бував і навіть у військових навчаннях участі ніколи не приймав.

 

Ця посада (першого заступника) в Держспецзв’язку завжди була генеральською: спочатку генерал-майор, а потім — бригадний генерал.

 

Загальна чисельність Держспецзв’язку затверджена законом в кількості 7500 осіб (у тому числі 6095 військовослужбовців) та може збільшуватися в особливий період відповідно до змін воєнно-політичної обстановки, залежно від прийнятих рішень щодо побудови системи управління Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, а також проведених заходів мобілізації.

 

За отриманими нами відповідями від Держспецзв’язку на цю посаду першого заступника у період з часів після Майдану жодного разу не призначали людину без профільної вищої освіти, досвіду та військового (спеціального) звання нижче полковника (керівники структурних підрозділів мають подібні звання).

 

Наказ Про розподіл обов’язків цього періоду тут.
Наказ Про розподіл обов’язків цього періоду тут.
Наказ Про розподіл обов’язків цього періоду тут.

Про інші важливі деталі офіційної біографії Дмитра Маковського ми дізналися з відповіді Кабміну про надання повного пакету документів на його призначення.

 

Здобувши освіту «правоохоронна діяльність» у 2007-му (не плутати з «правознавством», яке дає право працювати юристом, а також «фінансами» — фінансистом) — Дмитро Маковський чотири з половиною роки працював безпосередньо за своєю спеціальністю ОПЕРом в Управлінні податкової міліції ДПА у м. Києві (це ті хлопці що кошмарили бізнес і підриємців, порушували на замовлення кримінальні справи, кришували мафію, обнал, контрабанду і яких за це тривалий час ліквідовували).

 

Потім (трохи більше року) в КП «Київреклама» та «Київпастранс», звідти перевівся на посаду гловного спеціаліста Головного управління зв’язку, інформатизації та захисту інформації КМДА (березень-жовтень 2010).

 

З жовтня 2010 по грудень 2014 — головним спеціалістом Державного (комітету) агентства з питань науки, інновацій та інформатизації (Володимира Семиноженка): вищої фахової освіти в ІТ, кібербезпеці чи зв’язку в нього не було, тож шансів піти на підвищення — жодних (з 1991 по 2014 діяли жорсткі кваліфікаційні вимоги до зайняття посад державної служби, яких всі дотримувалися).

 

Єдиним реальним здобутком Дмитра Маковського за ці три роки є повністю непрацююча Державна система електронних звернень z.gov.ua (за створення якої він відповідав), а також купа прогалин (замість підпису) в ознайомленнях чи погодженнях фінансових, договорних та розпорядчих документів (завжди викручувався як міг щоб не залишати «відбитків» та тікав від відповідальності на лікарняний) — ми бачили всі ці «недопідписані» документи вживу (вони і досі є в архіві Мінцифри).

 

Різко почав «вспливати» на посадах державної служби Маковський після Майдану — в часи керівництва Державним агентством з питань електронного урядування Олександром Риженко та Олексієм Вискубом.

 

Покладені державою функції в цьому агентстві не виконували, а займалися виключно «розпилом» грантів та міжнародної технічної допомоги на нескінчених біло-зелених книгах, концепціях та невиконаних планах заходів до них (як правило, до їх написання залучали широке коло експертів, яких потім відверто «кидали», а гроші виводили на підконтрольних вінницьких та дніпропетровських ФОПів — ці документи в нас є, П.І.Б. ошуканих — теж, можемо опублікувати якщо що).

 

Дмитро Маковський «носив за начальством портфель» та допомогав Риженку з Вискубом погоджувати такі проекти НПА в інших органах державної влади, за що мав постійну (неофіційну та незадекларовану) доплату в у.о. (в агентстві нам озвучували в ті часи цифри в 1000 — 2000 $ щомісячно, і навіть більше).

 

У період з 2015 по 2019 рік (з порушенням всіх кваліфікаційних вимог до займаних посад та здорового глузду) Дмитро Маковський з головного спеціаліста одразу став заступником начальника управління, потім — начальником управління, директором департаменту та директорату.

 

У 2017-2019 за домовленістю та бартером («пробив» підвищення для іншого співробітника агентства (без ІТ освіти на посаду заступника ІТ департамента) Дмитра Котелевця — фізика твердого тіла, рідна сестра якого Марина Білинська працювала віце-президентом в НАДУ) — навчався в Національній академії державного управління при Президентові України та отримав там «без проблем» диплом «Публічне управління та адміністрування» (див. Держава у смартфоні — цифрові примари).

 

Про ефективність роботи Державного агентства з питань електронного урядування в ті часи можна прочитати в Рішенні РНБО Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації, аудиторських звітах Рахункової палати, Держаудитслужби та матеріалах кримінальної справи (див. СЕВ ОВВ хто вкрав гроші — арешти та обшуки в Мінцифрі) — це просто лютий жах що творили: суцільний ідіотизм та некомпетентність, розвалені процеси, повне знищення державного органу влади, розкрадання сотень мільйонів з бюджету втупу по беззаконню.

 

Дмитро Маковський — невід’ємна частина всього цього, інші подробиці тих часів у відео ЦРУ на 24-му каналі Чому в Україні не можуть запустити електронне урядування та наших публікаціях (див. Блокчейн фальсифікатори — премія Дарвіна, Скелети з цифрової шафи — нестерпне жадання грошей та Чорні кішки цифрових трансформацій — що не поділили Вискуб та Фльонц).

 

Відомі вислови Дмитра Маковського тих часів: «наша цель — бабло», «нас нигде не ждут», «будем сидеть тихо, а то разгонят».

 

Зелененависник — під час президентських виборів 2019-го року Дмитро Маковський відносив себе до відвертих противників «Слуг народу», останніми словами публічно ображав честь і гідність майбутнього президента Володимира Зеленського, а в колективі (за інформацією з наших джерел) погрожував підлеглим 100% звільненням (якщо будуть голосувати за ЗЕ) — але, як і сотні інших кар’єристів-перевертнів, швидко «перефарбувався в зелене» та змінив хулу на підлабузництво (цікаво — кого і коли тепер знову зрадить).

 

На співбесіді (05.12.2019) на посаду державного секретаря Мінцифри — Дмитро Маковський виглядав блікло та відповідав дуже невпевнено (відео тут).

Стати у грудні 2019-го державним секретарем Мінцифри Дмитру Маковському допомогли все ті ж Олександр Риженко з Олексієм Вискубом та Михайло Федоров, який приєднався до них (див. Фінт вухами — операція «діджиталізація»).

 

Серед інших претендентів (ми добре їх знаємо) Маковський виглядав не найкраще (відео співбесіди тут) і в конкурсі (при всій його адміністративній підтримці на найвищому рівні) зайняв лише друге місце.

 

Проте, Михайло Федоров вибрав його та запропонував одразу призначити державним секретарем Мінцифри без випробувального терміну.

 

На цій посаді Маковський пропрацював трохи більше півроку і одразу був переведений в Держспецзв’язку першим заступником голови (як на рівнозначну посаду держслужби категорії А, незважаючи на суттєву відмінність в кваліфікаційних вимогах та особливості роботи цього органу влади зі спеціальним статусом).

 

Ефективність роботи Маковського держсекретарем «достойно» оцінена в аудиторських звітах перевірки Мінцифри Рахунковою палатою та ДП «Дія» Держаудитслужбою за 2020-й рік — знову повний розвал роботи, суцільна некомпетентність, спасали «всім світом» як могли від кримінальних справ і тривалого ув’язнення (див. В Мінцифрі розікрали гроші — Рахункова зробила заяву, Депутатське звернення — велике прохання Михайла Крячка, Перші ластівки з «Дії» — топ-персонал залишає «Титанік», Гав-гав-гав! Звірі злякалися, з рукавички вискочили та й розбіглися — небайдужі почистили ДП «Дія» від людей випадкових).

 

Щоб розібратися з тим що робить Маковський в Держспецзв’язку та на які повноваження заходив — ми запитали всі накази про розподіл повноважень та зміни до них, починаючи з липня 2020-го — дати призначення головою Юрія Щиголя.

Отримані документи ще раз підтвердили: Дмитро Маковський на момент призначення повністю не відповідав кваліфікаційним вимогам до кандидата на посаду першого заступника голови Держспецзв’язку (майже) за всіма ознаками.

 

Так до його повноважень (редакція наказу від 14.07.2020 — всі документи в одному файлі) серед багато чого іншого, відносилися питання кібербезпеки та довірчих послуг (у яких він жодним чином не розбирався):

— формування та реалізації державної політики щодо захисту у кіберпросторі державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, здійснення державного контролю у цих сферах;

— державної політики у сферах електронного документообігу (в частині захисту інформації державних органів та органів місцевого самоврядування), електронної ідентифікації (з використанням електронних довірчих послуг), електронних довірчих послуг (у частині встановлення вимог з безпеки та захисту інформації під час надання та використання електронних довірчих послуг, контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг);

— проведення планових та позапланових перевірок кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, їх відокремлених пунктів реєстрації, засвідчувального центру, центрального засвідчувального органу щодо дотримання вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг та ін.

 

Він мав забезпечувати також (на маючи профільної освіти та досвіду):

— функціонування Державного центру кіберзахисту, урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA;

— діяльність суб’єктів забезпечення кібербезпеки щодо кіберзахисту;

впровадження організаційно-технічної моделі кіберзахисту та ін.

 

Координувати діяльність (без наукового ступеню, фінансової, юридичної та профільної освіти, а також практичного досвіду):

— Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації НТУ КПІ ім. Сікорського;

— Державного науково-дослідного інституту технологій кібербезпеки та захисту інформації;

— Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв’язок»;

— Державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут зв’язку»;

— Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення»;

— Державного підприємства «Державний інститут по розвідуванню і проектуванню об’єктів зв’язку «Укрзв’язокпроект»;

— Державного підприємства «Українські спеціальні системи»;

Державного підприємства «Державний центр інформаційної безпеки»;

Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут зв’язку» та інших підприємств.

 

З часом (після призначення двох інших заступників Олександра Потія та Володимира Трофименка) більшість з цих невластивих функцій Дмитро Маковський з себе зняв, залишивши організаційні питання, державної служби, нагородження, фінансово-економічні, телекомунікаційні, радіочастотні, поштового та фельд’єгерського зв’язку, євро-атлантичного співробітництва та проведення реформ.

 

Але від почесного CDTO (Chief Digital Transformation Officer) — керівника цифрової трансформації в Держспецзв’язку пройти мимо не зміг, теж очолив (щоправда — теж ненадовго).

 

За виконання особливо відповідальних завдань в серпні 2021-го Уряд достроково присвоїв Дмитру Маковському другий ранг державного службовця — він дуже допоміг Михайлу Федорову під виглядом реформ швидко вичистити Держспецзв’язку від фахівців (які багато в чому розбиралися), отримати КСЗІ на «Дію» (див. КСЗІ на «Дію» — більше року брехні та Звір нечуваний, небачений, незнаний — приховані функції «Дії»), запустити Дія.Підпис (див. Дія.Підпис — експеримент, КСЗІ відсутня), загасити чергові скандали з підробкою ЕЦП Джо Байдена на веб-сайті президента (див. Joe Biden проти Олега Татарова — кого рятує Держспецзв’язку) та оформлення шахраями кредитів через «Дію» (див. Мошенники оформили на женщину кредит с помощью «Дія». Описываем схему), а також оперативно погодив в обхід Законів три десятки експериментальних постанов Кабміну, на яких і побудована вся «держава у смартфоні Зеленського» (див. Екосистема «Дія» — вдаримо бездоріжжям по цифровізації країни).

 

Як думаєте, з початком справжніх бойових дій такий досвідчений високопосадовець зможе ефективно командувати кібер-військами, витримати всі атаки, дати гідну відсіч ворогу та з честю перетворитися з рядового на справжнього бойового генерала?

 

Є шанси? А якщо ні — то може терміново замінити вже зараз?

 

Далі буде…

Джерело