Уперше з 2014 року Україна погіршила свої показники в світовому “Індексі сприйняття корупції” від Transparency International. На те були причини, кажуть у TI.
Після Революції гідності 2014 року українці звикли до повільного, але постійного покращення рейтингів, що відображають боротьбу з корупцією. Однак оприлюднений у четвер, 23 січня, світовий “Індекс сприйняття корупції” за 2019 рік (Corruption Perceptions Index 2019) став свого роду “холодним душем”. Цьогорічний індекс продемонстрував погіршення позиції України – у порівнянні з попереднім звітом вона отримала на два бали менше, а саме 30 балів, опинившись на 126 місці. Разом з Україною на цій позиції перебувають такі країни як Азербайджан, Джибуті та Киргизстан.
Індекс є оцінкою від 0 (дуже високий рівень корупції) до 100 (вкрай низький рівень корупції). В індексі враховуються думки керівників бізнесу, експертів-дослідників міжнародних організацій, аналітиків, які спеціалізуються на окремих країнах.
Щороку цей індекс публікується міжнародною неприбутковою антикорупційною організацією Transparency International (TI). Під час роботи над індексом сама TI не проводила власних опитувань, а спиралася на оцінки і дослідження авторитетних міжнародних організацій.
Тільки держсектор
Як пояснив DW юридичний радник українського офісу Transparency International Олександр Калітенко, цей індекс – збірний. “Оцінка України сформувалася з 9 різних досліджень. Три з них показали зниження балів, інші три – нульову динаміку, а ще три – незначне зростання”, – розповів він. За його словами, зниження рівня балів у трьох дослідженнях було суттєвішим за зафіксоване в трьох інших дослідженнях зростання.
Крім того, даний індекс відображає виключно сприйняття корупції в державному секторі, а не саму корупцію, адже її справжні обсяги достеменно визначити практично неможливо, бо йдеться про приховане явище. Крім того, індекс “жодним чином не враховує побутову корупцію – в лікарнях, школах, університетах тощо”, пояснив експерт.
Ще одним важливим фактором, на який слід зважати, розглядаючи індекс, є те, що він може “дещо повільно відображати фактичні зміни”, тому що тут враховуються дослідження за останні два роки. А саме 2017 та 2018 роки були не найсприятливішими щодо боротьби з корупцією. “У 2017 та 2018 роках відбувалося фактично згортання процесу боротьби з корупцією”, – констатував Калітенко.
Повільна реакція
Так само Калітенко вказав на повільну імплементацію українською владою рекомендацій TI щодо антикорупційних заходів. Приміром, початку роботи Вищого антикорупційного суду (ВАКС) довелося чекати аж до вересня 2019 року.
Крім того, не посприяло позиції України й те, що важливі антикорупційні закони було ухвалено новою Верховної Ради, що запрацювала ближче до кінця року. Та й більшість цих ухвалених законів набудуть чинності вже в поточному році, додав Калітенко.
Серед рекомендацій TI був і перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). “Цей фактор міг істотно покращити показник України в Індексі сприйняття корупції”, – запевняв Калітенко. Однак нового керівника НАЗК Олександра Новікова уряд призначив тільки 15 січня 2020 року.
Загалом упродовж 2019 року українська влада повністю виконала лише дві з 12 рекомендацій Transparency International щодо пожвавлення боротьби з корупцією. Йдеться про скасування дискримінаційного обов’язкового електронного декларування для антикорупційних активістів і скасування монополії СБУ на прослуховування, внаслідок чого НАБУ отримало право на автономний доступ до інформації з мереж зв’язку.
Дещо виконано частково, а дечим і знехтували
Ще чотири рекомендації виконано частково. Серед них перезавантаження НАЗК та належна автоматична повна перевірка декларацій, моніторинг державних закупівель, відкритість бюджетів і процес створення наглядових рад при державних та комунальних підприємствах. Останній пункт хоч і став втілюватися на рівні великих держпідприємств, однак цей процес не поширився на комунальні підприємства при місцевих громадах, додав Калітенко. Позитивним фактором стало набуття чинності кодексу процедур банкрутства, зауважив представник українського офісу TI.
Але шістьма рекомендаціями Transparency International українська влада знехтувала взагалі. Йдеться про зміну способу формування органів суддівського самоврядування, позбавлення СБУ та Нацполіції повноважень у сфері боротьби з економічною злочинністю та корупцією, і створення натомість Бюро фінансових розслідувань.
Так само залишилася невиконаною рекомендація провести належне розслідування випадків нападів та вбивств активістів, зокрема й херсонської активістки Катерини Гандзюк. Крім того, не було відновлено довіру до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) після скандалу, коли були опубліковані записи розмов з кабінету голови САП Назара Холодницького. Без відгуку з боку української влади лишилася й рекомендація посилити контроль за діяльністю політичних партій, розповів Калітенко.
Попереду багато роботи
Як зазначив Калітенко, в актуальному Індексі середній бал по світу – 43 бали. Регіон – Східна Європа й Центральна Азія мають середній показник – 35. “Тож Україні потрібно ще багато зробити”, – наголосив представник українського офісу Transparency International.
DW
