ВР поставила крапку у вчорашній урядовій трагікомедії. Фракція Голос вимагала поіменного розгляду міністрів нового уряду, але Слуги вирішили всліпу вибрати котів у мішку.
Президент у Верховній Раді навіть не намагався зробити вигляд, що ця відставка – ініціатива прем’єра, постійно наголошуючи, що “уряд потрібно змінювати”, а ще розповідав про шахтарів, пенсії, комуналку, що в першу чергу є сферою відповідальності уряду, а не президента. Ми залюбки послухали б за Оман і переговори з РФ, до речі, але не судилось. Відтак, Кабмін звільняли і призначали таким поспіхом, що на чотири міністерські портфелі (на які зазвичай нема відбою від бажаючих) не знайшлося бодай одного кандидата і, на жаль, ніхто з найбільшої в історії України фракції у понад 250 мандатів не взявся реалізовувати свою власну програму в Уряді.
Хочу звернути увагу на те, кого ж новообраний прем’єр (читай, Президент) привів до влади (ну справді, ніхто ж не думає, що Шмигаль встиг сформувати собі Кабмін за 20 хвилин перерви у засіданні?).
Так от, знайомтеся:
Сам прем’єр-міністр Денис Шмигаль з січня 2017 року і по середину 2019 року обіймає керівні посади у холдингу ДТЕК, акціонером в якому, як відомо, є Рінат Ахметов. Пан Шмигаль, щоправда, стверджує, що з “Рінатом Леонідовичем” він не знайомий, а бачив його “тільки по телевізору”.
- Вадим Гутцайт – міністр спорту – виключений зі списку Слуги народу, де був прохідним 81-им номером і згодом буцімто “відмовився” йти на вибори. Замішаний у низці скандалів. Веде бізнес в Росії з 2016 року. Партнерами в цій компанії є росіяни, один з яких є полковником Збройних сил Російської Федерації. Авжеж, про свої бізнесові досягнення пан Гутцайт, який вже багато років є державним службовцем, у декларації скромно промовчав. Також на рахунку пана Гутцайта звинувачення у плагіаті під час проходження конкурсу на державну службу, кримінальна справа у СБУ за розкрадання понад 12 мільйонів гривень, і помічництво, разом з нинішнім головою ОП Єрмаком, у депутата від Партії Регіонів Ельбруса Тедеєва, який голосував за закон Ківалова-Колєсніченка та за закони 16-ого січня. Разом з тим, Ельбрус Тедеєв за все скликання не подав жодного законопроекту, жодного разу не виступив у залі, не подав жодного депутатського запиту. Питання в тому – чим займалися його помічники і чи так само вони будуть працювати в ОП і Уряді?
Ще один гострий нюанс: кажуть, Гутцайт пов’язаний з Вадимом Столаром, керівником київської міської організації ОПЗЖ, який тісно пов’язаний також і з мером Києва.
- Ілля Ємець – міністр охорони здоров’я – яким він був і в уряді Азарова у 2011 році. Його призначення тоді активно лобіювала Раїса Богатирьова, яка фактично розвалила медицину в країні своїми схемами закупівлі ліків. Таке призначення ставить повний хрест на медичній реформі.
-
Ігор Уманський – міністр фінансів – старе “нове” обличчя. За інформацією журналістів-розслідувачів мав контакти з олігархом Дмитром Фірташем, а також свого часу погодив переведення 79 мільйонів гривень фірмі Саши Януковича, які потім були виведені з України через фірми-прокладки. Ці гроші мали піти на будівництво “Охматдиту” – але “какая разніца”?
-
Марина Лазебна – міністерка соцполітики – у 2013 році була призначена Януковичем очільницею Державної служби зайнятості. Ну, ми всі пам’ятаємо, як і за яким принципом призначалися люди на посади за часів Януковича. Також володіє нерухомістю в Росії.
-
Андрій Таран – міністр оборони – обвинувачений у держзраді у 2015 році. Пізніше РНБО у своєму твіттері спростувала цю заяву, сказавши, що їхній акаунт було зламано, справу зам’яли. Існують також негативні твердження деяких військових про діяльність Тарана на Донбасі, де він, за словами обізнаних осіб, доклався до руйнації мережі української військової розвідки. Довгий час працював заступником керівника ГУР МО, які у 2013/2014 “не побачили” підготовки і вторгнення збройних сил РФ у 2014. Його призначення на посаду лобіює той самий Андрій Єрмак, що прагне зазирнути в очі росіянам.
-
Арсен Аваков – вишенька, хребет і гроза, спокій і сила Уряду останні 6 років – представлення не потребує. Провалена реформа поліції, повне підпорядкування силових відомств, створення власних міні-армій, провокації, свавілля поліцейських, переслідування волонтерів та учасників бойових дій, саботаж розслідувань нападів на активістів, спроби притягнути до кримінальної відповідальності невинних осіб – це все Аваков. До речі, візити до Святого Престолу міністра внутрішніх справ – це все теж Аваков. Тут у нас повна стабільність, може колись таки і на Прем’єра підвищать?
Як не боляче це визнавати, але цей уряд шитий білими нитками Януковича 2020. Підозрюю, Віктор Федорович би плескав у долоні, побачивши цей склад Кабміну. Так, це уряд “для людей”, як сказав прем’єр-міністр. Але уряд для конкретних людей – тих, чиї прізвища всім відомі. Знову маємо олігархічно-проросійський консенсус у владі, вітаю нас.
