“Шашлики на День Перемоги”. Чому Зеленський бореться з панікою, а не з Путіним

Другий день поспіль Банкова бореться із панікою. Приводом стали висловлювання адміністрації США про можливий російський удар по Україні.

Попередження від Білого дому

Увечері 18 січня українські ЗМІ розповіли про брифінг у Вашингтоні прессекретаря Білого дому Джен Псакі, яка поділилася тривогою щодо планів Кремля. “Президент Путін створив цю кризу, зосередивши 100 тисяч російських солдатів уздовж кордонів України. Це включає недавнє перекидання російських військ до Білорусі для спільних навчань та проведення додаткових навчань на східному кордоні України. Отже, давайте прояснимо: ми вважаємо, що це надзвичайно небезпечна ситуація. Зараз ми знаходимося на етапі, коли Росія може будь-якої миті почати атаку на Україну”, — зазначила Псакі. Також вона повідомила, що Білий дім має інформацію, що вказує на те, що російський уряд готувався до евакуації членів сімей співробітників посольства Росії в Україні наприкінці грудня — початку січня.

Вдень 19 січня українські медіа переказали повідомлення агентства Reuters про виступ держсекретаря США Ентоні Блінкена перед дипломатами у посольстві США у Києві. Він наголосив, що останні пару місяців спостерігалося значне нарощування російських сил поблизу українського кордону. “Ми знаємо, що існують плани щодо ще більшого збільшення цих сил у дуже короткі терміни, і це дає президенту Путіну можливість, знову ж таки, у дуже короткі терміни вжити подальших агресивних дій проти України”, — повідомив держсекретар США.

Зе-реакція на Псакі та Блінкена

Вранці 19 січня військову загрозу з боку Росії прокоментував голова парламентської фракції партії “Слуга народу” Давид Арахамія. “Пам’ятаєте, була ескалація навесні минулого року? Ситуація станом на сьогодні нічим не гірша за ту, вона приблизно в цьому ж діапазоні. Навіщо нагнітають західні ЗМІ?” — заявив він “Фокусу”. Далі Арахамія закликав: “Ми маємо бути готовими до всього, але не розвивати паніку. Вторгнення РФ може не бути, а економіка ляже. Коли починають вкидати фейки, що російське посольство відкликає сім’ї, ми ж бачимо, як це вже впливає на економічну ситуацію” .

Того ж дня Володимир Зеленський зустрівся з Ентоні Блінкеном і вже ввечері виступив із відеозверненням до громадян України. За словами Зеленського, громадянам України властиво “вірити чуткам, а не офіційним джерелам”, “не розуміти, коли маніпулюють нашими думками”.

“Зараз усі новини та інформаційний простір заповнені схожими повідомленнями про війну з Росією, про те, що вторгнення може початися прямо завтра, будь-якої миті…” — заявив він і далі заперечив: “А в чому, власне, новина? Хіба це не реальність вже вісім років. Хіба вторгнення почалося не в 2014 році. Хіба загроза масштабної війни з’явилася тільки зараз. Ці ризики існують не один день. І вони не стали більшими”.

У цьому зв’язку Зеленський закликав громадян не панікувати: “Що робити вам? Тільки одне — зберігати спокій, холодну голову, впевненість у своїх силах, у своїй армії, нашій Україні…”

Вранці 20 січня сайт президента повідомив, що керівник ОП Андрій Єрмак провів зустріч із представниками українських ЗМІ. Мета зустрічі – знову ж таки, нівелювати паніку. “Паніка ще нікому не була добрим другом”, — наголосив він. Єрмак акцентував на тому, що Україні вдалося акумулювати підтримку як з боку європейських країн, так і з боку США, і звернув увагу журналістів на кількість візитів представників іноземних держав, які відбулися останнім часом в Україну.

Боротьба з панікою — звичайно, справа хороша. Але погано, коли добра справа використовується для маніпуляцій громадською думкою.

Перша маніпуляція з боку Арахамії та Зеленського полягає в тому, що вони стали обзивати “фейками” та “маніпуляціями” інформацію в українських ЗМІ, джерелами якої є прессекретар Білого дому Джен Псакі та держсекретар США Ентоні Блінкен.

Друга маніпуляція — це теза Арахамії та Зеленського про те, що “зараз ситуація не гірша”, ніж минулої весни, “ризики не стали більшими”, ніж були раніше. Зараз однозначно ситуація гірша, а ризики точно зросли. Підтвердженням цього є та безпрецедентна кількість візитів в Україну представників західних країн, про яку не забув нагадати Єрмак. Прессекретарі Білого дому ніколи раніше не заявляли, що “Росія може будь-якої миті почати атаку на Україну”, також і держсекретарі США ніколи раніше не приїжджали до Києва з попередженнями, що Путін може “в дуже короткі терміни вжити подальших агресивних дій проти України”.

Третя маніпуляція – найнебезпечніша. Це теза Зеленського про те, що громадянам України потрібно “робити лише одне – зберігати спокій”. А готуватись до захисту своєї країни, виходить, не треба?

У зв’язку з цим можна нагадати повідомлення на сайті президента про заяву Єрмака 11 січня: “Керівник Офісу Президента переконаний, що агресія Росії проти України стане величезною помилкою як з боку РФ, так і з боку країн, які дозволять цьому статися, і матиме незворотні наслідки”. “Помилка з боку країн, які дозволять цьому статися”, — усі зрозуміли це як натяк на провину країн Заходу, які недостатньо налякали Путіна. Але ж те саме можна сказати про Україну. Якщо Україна чекає, що західні партнери мають максимально підвищити для Путіна ціну вторгнення в Україну, то сама Україна тим більше має це зробити.

Теза Зеленського про те, що громадянам України потрібно “робити лише одне — зберігати спокій”, це фактично пряме підігравання Путіну. Інакше він закликав би не лише зберігати спокій, а й готуватися взяти участь у національному спротиві. Тим більше, що 1 січня набув чинності Закон “Про основи національного опору”.

Відповідно до цього закону громадянин має два способи взяти особисту участь у національному опорі. Перший спосіб – стати військовослужбовцем в одній із військових частин Сил територіальної оборони Збройних сил України. Другий спосіб – записатися у добровольче формування своєї територіальної громади. Положення про такі добровольчі формування затверджено Кабміном 29 грудня. І якщо Верховний Головнокомандувач, знаючи про зростання ризику російської атаки, не закликав громадян записуватися в добровольці, тут, звичайно, виникає питання про його мотиви.

До кого звернувся Зеленський

Звернення Зеленського побудовано за психотехнікою сугестії (простіше кажучи, навіювання). Він переконує нас, що життя цього року йтиме за сценарієм Банкової, без війни. Коли слухаєш це відео, спотикаєшся на одній фразі: “У травні, як завжди, — сонце, вихідні, шашлики і, звичайно, — День Перемоги”.

Це звернення явно розраховане не на всіх громадян України, а на ядерний електорат Зеленського. На тих, хто у разі нового російського вторгнення не піде захищати Україну. На тих, хто обрав Зеленського саме для того, щоб він про все домовився з Путіним і позбавив їх небезпеки повномасштабної війни. Це ті, для кого досі головним днем травня є, звичайно, День Перемоги. Для кого народ Росії — досі братній, просто політики нас посварили.

Зрозуміло, що ці виборці без ентузіазму та з подивом сприйняли б заклик записуватися до тероборони. Не для цього вони робили Зеленського президентом. Ось він і обмежився закликом “зберігати спокій”.

Втім, ті, до кого Зеленський не звернувся, не залишилися забуті. У політиці взагалі завжди, коли влада про когось забуває, про нього одразу згадує хтось інший.

У цьому випадку оперативно зреагувала партія “Європейська солідарність”. Голова її центрального штабу Олександр Турчинов зранку 20 січня повідомив інформацію зі своїх джерел. За його словами, розвідувальні органи США офіційно надали військово-політичному керівництву України інформацію щодо підготовки нападу (вторгнення) російських військ з території Білорусі. Головним наступальним пріоритетом Генштабу РФ є Київський стратегічний напрямок. З цією метою відбувається концентрація військ на контрольованій Кремлем території Білорусі, а також підготовка спецслужбами РФ та РБ провокацій у прикордонному регіоні. “Водночас, жодних заходів щодо прикриття столиці та відбиття можливого нападу українське керівництво не вживає”, — повідомив Турчинов тим, кого це хвилює.

Схоже, в Україні вже почали формуватись кілька інформаційних реальностей. Одна — від Зе-влади: ніякого вторгнення не буде, Зеленський з Єрмаком про все домовилися з Кремлем, Україні нічого не загрожує, а всі пересування російських військ — це виключно гра на нервах Європи, щоб від загрози війни стрибали ціни на газ на європейських біржах і щоб європейці благали Путіна якнайшвидше запустити “Північний потік-2”.

Друга реальність — від патріотичної опозиції, яка сприймає попередження Блінкена всерйоз. І є ще третя, дуже сильна, — від Кремля.

Народ під впливом цих інформаційних реальностей поділився на чотири частини. Одні впевнені, що великої війни не буде, інші панікують, треті чистять і перевіряють про всяк випадок привезену із зони АТО зброю, а четверті живуть в очікуванні російських військ. Не виключено, що доля України, як і 2014-го, залежатиме від кількості третіх.

— DSnews.ua