Денис Басс: Операція НАБУ «Чисте місто» – змова корумпованих еліт? Чи причетний до неї втікач до Москви?

Ця справа — не просто чергове розслідування НАБУ, а показова війна між різними кримінально-бізнесовими угрупованнями, які ділять мільярдні потоки бюджету Києва. Тут усе сплелося у вузол: російські гроші, забудовні афери, політичні інтриги та жорсткі зачистки «конкурентів».

Фігуранти та їхні ролі

У центрі — Денис Комарницький, якого називають «сірим кардиналом» Києва. Колишній соратник Черновецького, який після його падіння не просто вижив, а зміцнив свої позиції. Вплив Комарницького розростався через контроль ключових підрядів столиці, особливо у сфері будівництва, ЖКГ та ремонту доріг. Його люди контролювали тендери, через які викачували з міського бюджету мільярди гривень.

На іншому боці конфлікту — Денис Басс, колишній заступник Черновецького, який після Майдану втік до Росії, облаштувався в Москві та зберіг зв’язки з російськими бізнес-структурами. Після 2020 року він вирішив повернутися в Україну і почав через підставні компанії заходити в київські тендери. Формально в цих компаніях числиться його батько Яків Басс, але фактично за всім стоїть сам Денис.

Обидва — давні гравці, які звикли вирішувати питання не в судах, а через підкилимні домовленості або силові методи. Тому коли Комарницький і Басс не змогли поділити Київ, справа швидко переросла в конфлікт із використанням кримінальних зв’язків та правоохоронних органів.

Окремий гравець — Вадим Столар, ще один виходець із «молодої команди» Черновецького, який зберіг величезний вплив у Києві. Його люди контролюють частину забудови столиці, він має сильні позиції у політичних колах і зв’язки у правоохоронних органах. Його бізнес-центр IQ Business Center став однією з ключових точок у прослуховуванні під час розслідування НАБУ.

Що сталося?

Конфлікт між Комарницьким і Басом розпочався через розподіл земельних ділянок у Києві. Зокрема, великий скандал спалахнув навколо ділянки на вулиці Гната Юри, де планувалася масштабна забудова. Басс через свої фірми зайшов у цей проєкт, але наткнувся на спротив Комарницького, який уже домовився про цей шматок.

Ситуація вийшла з-під контролю після того, як люди Комарницького почали фізично блокувати будівельний майданчик, а Басс у відповідь задіяв свої зв’язки у правоохоронних органах. Почалися напади, злами офісів, погрози. В якийсь момент конфлікт став настільки публічним, що втрутилося НАБУ, яке вирішило використати ситуацію для розслідування масштабних фінансових схем.

І Басс і Комарницький мали занадто багато компромату один на одного, тому втримати це в тіні не вдалося. НАБУ, як завжди, вчасно «прокинулося» і вирішило зробити вигляд, що веде розслідування. Прослуховування велося в IQ Business Center – місці, яке належить ще одному одіозному персонажу, Вадиму Столару. Той самий Столар, який роками грає на всі сторони і влаштовує власні підкилимні війни.

Усе це виглядає не як реальна боротьба з корупцією, а як спроба когось зачистити. Одні кримінальні авторитети вирішили зачистити інших – ось і вся історія. НАБУ у цьому випадку просто інструмент у руках сильніших гравців. Якщо вони не зіллють цю справу, то доведеться розкривати весь ланцюжок: хто заносив відкати, куди йшли гроші, чому бізнес Басса досі не під санкціями, хоча він напряму працює з Москвою.

Як працювала схема викачування грошей?

Схема проста: тендери вигравали «свої» компанії, які потім переводили гроші через підставні фірми, підрядники отримували відкат, а реальна вартість робіт завищувалася в рази.

Ключові організації, через які йшли потоки грошей:

• «Київметробуд» — структура, що отримувала величезні замовлення на будівництво метро.
• «Еко-Буд-Трейд» — одна з основних компаній, що виконувала замовлення на будівництво доріг і мостів.
• «Укрбуд» — колись найбільший забудовник столиці, який через такі схеми отримував вигідні підряди.
• «Київавтодор» — державне підприємство, через яке прокачувалися гроші на ремонти доріг.
• «Київзеленбуд» — використовується для освоєння бюджету на благоустрій.

НАБУ почало слухати телефонні розмови, встановило стеження за учасниками схем. Деякі переговори велися в IQ Business Center, що підтверджує зв’язок Вадима Столара з цією історією.

Роль правоохоронних органів та політиків

Очевидно, що без «кришування» таких схем вони б не працювали роками.

• Впливові чиновники КМДА «узгоджували» всі потрібні рішення.
• Правоохоронці не чіпали учасників схем, поки не почалася внутрішня війна.
• Народні депутати, пов’язані з будівельним бізнесом, лобіювали потрібні рішення в парламенті.
• НАБУ увімкнулося тільки тоді, коли стало вигідно одним із політичних груп зачистити конкурентів.

Чим усе закінчиться?

Це не про справедливість чи боротьбу з корупцією. Це про те, хто переможе в цьому конфлікті.

Якщо Басса «винесуть» зі столиці, це означатиме, що Комарницький, Столар та їхні союзники збережуть контроль над тендерами. Якщо НАБУ дотисне і доведе справу до суду, це буде сигналом про перерозподіл потоків на користь інших гравців. Але навряд чи хтось реально сяде за ґрати. Київ залишається ареною, де правила гри визначають ті, у кого більше грошей і впливу.

І вся ця історія — лише верхівка айсберга, бо такі ж самі схеми працюють у всіх містах країни.

Корупційні схеми та фінансові потоки

Конфлікт навколо земельної ділянки на вулиці Гната Юри

Компанія «Колібріс», що належить родині Басса, володіла цінною земельною ділянкою. У 2024 році між нею та Комарницьким виник конфлікт через плани забудови. Це протистояння стало одним із приводів для початку операції НАБУ.

Будівельні проєкти, контрольовані Басом та Столаром

Через «КУА Система капітального інвестування» Денис Басс та його батько контролюють стратегічно важливі ділянки Києва. Серед таких:

• ЖК «Франклін» — розташований у центрі Києва, є об’єктом інтересу багатьох девелоперів.
• Галерний острів — величезна земельна ділянка у 66 га, яка має перспективи елітної забудови.

Ці об’єкти можуть використовуватися для відмивання коштів, що надходять з російського ринку нерухомості, яким управляє Басс.

Прослуховування у бізнес-центрі IQ

НАБУ вдалося отримати записи переговорів Комарницького, проте ключовим є те, хто саме орендував приміщення, де велося прослуховування. З’ясувалося, що ця нерухомість належала компанії Вадима Столара. Це може свідчити про те, що справа була ініційована заради корпоративних інтересів Басса та Столара, а не виключно через боротьбу з корупцією.

Можливі російські зв’язки та ризики для України

Денис Басс, маючи громадянство РФ та займаючись девелоперською діяльністю у Москві, залишає підозри щодо його зв’язків з російськими структурами. Попри це, його компанії продовжують працювати в Україні без жодних санкцій. Це викликає питання щодо їхньої можливої співпраці з російськими фінансовими групами.

Якщо підтвердиться інформація про використання НАБУ в корпоративній війні між бізнес-групами, це означатиме, що державний орган може бути інструментом у боротьбі за контроль над українською нерухомістю.

Висновки та можливі наслідки

1. НАБУ може бути використане в бізнес-розбірках, що дискредитує антикорупційні ініціативи України.
2. Компанії, пов’язані з російським громадянином Басом, не підпадають під санкції, хоча їхня діяльність прямо впливає на український ринок.
3. Столар, Басс та Комарницький ведуть боротьбу за контроль над київською нерухомістю, використовуючи політичні та силові інструменти.
4. Ця справа може стати тестом на незалежність НАБУ, оскільки її подальший розвиток покаже, чи є антикорупційний орган справді незалежним, чи він може діяти в інтересах окремих бізнес-груп.

Основні фігуранти справи