Алла Ландар, відома під неоднозначним прізвиськом “королева поховань”, стала фігуранткою гучних скандалів, пов’язаних із роботою компанії “Петро Великий”. Ця організація, що виникла ще в 1990-х роках, стала символом монополізації ринку ритуальних послуг у Києві, де кожна смерть перетворюється на джерело надприбутків. Особливо гострою є критика стосовно діяльності компанії у воєнний період, коли вона, за словами очевидців і журналістів, використовує вразливість родин загиблих військових для власного збагачення.
Викриття блогера Андрія Федорова
У своєму блозі на YouTube, блогер Андрій Федоров детально висвітлив схеми роботи компанії “Петро Великий”. У відео він навів докази того, як співробітники поліції та медичних установ передають інформацію про смерть людей безпосередньо представникам ритуальних фірм. У свою чергу, ці компанії, включно з “Петро Великий”, одразу ж зв’язуються з родичами померлих, які перебувають у стані емоційного шоку, і агресивно нав’язують свої послуги. Особливе занепокоєння викликає факт, що в центрі уваги таких махінацій опинилися родини загиблих військових, які отримують державні компенсації в розмірі 15 мільйонів гривень.
Свідчення ветерана та тиск на опонентів
Ветеран “Азовсталі” Олександр Скорик, який також обіймає посаду заступника директора комунального підприємства “Спецкомбінат”, підтвердив факти махінацій. За його словами, приватні ритуальні компанії діють за добре відпрацьованими схемами. Він наголосив, що смерть військових для деяких осіб є лише вигідним бізнесом, де більше смертей означає більше прибутків. Скорик також розповів про погрози, які отримував після того, як почав протистояти незаконним схемам. Його відкрито застерігали не втручатися в чужі справи.
Імперські корені та проросійські зв’язки
“Петро Великий”, заснований батьком Алли Ландар, зберігає назву, яка асоціюється з російською імперською спадщиною, навіть після початку повномасштабного вторгнення. Це викликає обурення громадськості, особливо враховуючи, що флагман російського флоту також носить це ім’я. Журналісти наголошують, що Ландар відома своїми проросійськими поглядами. У минулому вона брала активну участь у діяльності “Партії регіонів”, виступала проти Євромайдану та підтримувала зв’язки з проросійськими партіями.
Сумнівна благодійність
Окрему увагу привертає діяльність благодійного фонду “Надія”, створеного Аллою Ландар у співпраці з депутатом Валерієм Дубілем. Попри заявлену мету допомоги Збройним силам України, лікарням і багатодітним сім’ям, звіти про використання коштів відсутні, а діяльність фонду супроводжується численними скандалами. Зокрема, журналісти з’ясували, що фонд був причетний до незаконної забудови державних земель.
Махінації під час пандемії
Пандемія COVID-19 стала ще одним етапом скандальної діяльності компанії “Петро Великий”. Як повідомляло “Радіо Свобода”, київський крематорій приймав тіла померлих від коронавірусу лише за умови використання катафалків цієї компанії. Вартість транспортування становила 23 тисячі гривень, що значно перевищувало ринкові ціни.
Непрозорі зв’язки з владою
Попри численні розслідування з боку Антимонопольного комітету та скарги громадян, “Петро Великий” зберігає монопольне становище. Це стало можливим завдяки тісним зв’язкам компанії з державними установами.
Таблиця ключових аспектів діяльності
Аспект | Деталі |
---|---|
Монополізація ринку | Компанія “Петро Великий” контролює більшість ритуальних послуг у Києві. |
Схеми отримання даних | Інформація про смерть передається поліцією або медиками приватним ритуальним компаніям. |
Використання горя сімей | Родичам нав’язують дорогі послуги в стані шоку. |
Проросійські погляди | Алла Ландар має історію підтримки проросійських партій та ідей. |
Сумнівна благодійність | Фонд “Надія” фігурує у скандалах, пов’язаних із незаконною забудовою та непрозорими витратами. |
Зловживання під час пандемії | Перевезення тіл від COVID-19 коштувало 23 тисячі гривень за умов монополії. |
Тиск на опонентів | Людям, які намагаються викрити незаконні схеми, погрожують. |
Діяльність Алли Ландар і її компанії потребує ретельного розслідування правоохоронними органами, адже бездіяльність може призвести до подальшої експлуатації людського горя