Андрій Матюха Favbet: російський паспорт, офшори і мільярди. Схеми з грального бізнесу, податки, тіньові потоки та зв’язки з РФ

Як Favbet опинився між Києвом, Москвою та офшорами — аналітичне розслідування про Андрія Матюху, товарні знаки у РФ, паспорти й мільярдні потоки

Цей матеріал — аналітична реконструкція на основі відкритих джерел, судових рішень, публікацій журналістів та витоків документів. Де документальна або публіцистична база є суперечливою або неповною, це прямо зазначено: формулювання «за даними», «публікації повідомляють», «у відкритих джерелах фігурує» використовуються свідомо. Текст побудовано у формі журналістського розслідування від третьої особи; емоційні оцінки мінімізовано, проте манера викладу — жорстка та прямолінійна, щоби не приховувати гостроту питань, що виникають із наданих даних.

Початок імперії: «Фаворит» → Favbet, мережа, офшори і швидкий масштаб Історія бренду починається в українських 1990-х із мережі «Фаворит», яка переросла в онлайн-операції під ім’ям Favbet. За відкритими публікаціями, перші офіси і пункти прийому ставок з’явилися в 1999–2005 роках; далі бренд виходив у Білорусь, Румунію, Хорватію та на інші ринки. У процесі зростання бізнес формував розгалужену мережу юридичних осіб: українські ТОВ із ліцензіями на казино, зали автоматів і онлайн-ігри, кіпрські та мальтійські компанії для платіжних операцій та реєстрацій у юрисдикціях з низькою фінансовою прозорістю. У відкритих джерелах фігурують імена Favorit United N.V., Bintpash Ltd, Andalidi Invest LTD та інші структури, пов’язані з операціями Favbet.

Мережа власності та імена, які повторюються в реєстрах За даними зібраних публікацій, у кінці 2010-х — початку 2020-х ключовою фігурою, яка пов’язується з групою компаній Favbet, називається Андрій Валерійович Матюха. Партнерські і керівні ролі в різних ланках мережі через роки приписувалися Ігорю Сосонюку (згадується як директор Bintpash Ltd та інші функції), Валерію Соколу (у частині британських юрисдикцій), а також сукупності топ-менеджерів, які формували операційні ланки у різних країнах. У публікаціях фігурують також прізвища, пов’язані з російською реєстрацією торгових марок — наприклад, директор ТОВ «Бет Інвест» у РФ Коцяк Тетяна Анатоліївна. У відкритих матеріалах згадується й ім’я Дмитра Нікіфорова як продавця торгової марки Voda UA, яку згодом пов’язували з групою.

Паспорт, ІПН та записи в російських реєстрах — що саме потрапило до мережі публікацій У низці публікацій і баз даних з’являлася інформація про наявність у Матюхи записів у російських реєстрах: ідентифікаційний податковий номер (ІПН) 770505760695, дійсний у період з 11 жовтня 2001 року по 11 листопада 2022 року; у тих самих джерелах згадується і новий ІПН 920459743181, який фігурував як чинний у реєстрах після 2022 року. У відкритих записах наводиться московська адреса, пов’язана з цим ім’ям: Велика Піонерська, 18, кв. 25. Журналісти повідомляли про опубліковані знімки російського паспорта на ім’я Андрія Матюхи у 2023 році; достовірність і автентичність цих документів у публічних обговореннях різнилися, тому в цьому тексті вони позначені як «за даними публікацій».

Торгівельні марки у РФ і Білорусі: реєстрації, строки і питання санкцій Ряд журналістських матеріалів підкреслював: якщо бренд формально має торгову марку в російському реєстрі, це — сигнал для регуляторів. У випадку Favbet згадувалося, що російська реєстрація торгової марки, проведена через ТОВ «Бет Інвест» (Москва), мала чинність до 30 грудня 2024 року; міжнародна реєстрація Favbet, подана Андрієм Матюхою у 2020 році, теж відбувалася в умовах, коли відносини між Україною й РФ були вкрай напруженими. Паралельно в білоруських реєстрах фігурувало ТОВ «Фавбетбел», яке реєструвало декілька торгових марок Favbet із термінами дії до 2028–2029 років. Наявність таких реєстрацій у сусідніх з Україною юрисдикціях стала однією з підстав для журналістських сумнівів щодо «чистоти» географії бізнесу.

Нелегальна діяльність, обшуки і вилучення: хронологія згадувань у джерелах Публікації вказують на низку слідчих дій, які торкалися мережі під брендом «Фаворит»/Favbet у різні роки. У 2014 році прокуратура проводила перевірки та вилучення сотень одиниць комп’ютерної техніки; у 2016 році СБУ інформувала про операцію з вилученням великої кількості обладнання, документів і понад сім мільйонів гривень готівкою; у 2020–2021 роках відбувалися подальші перевірки сайтів і офісів, вилучення «чорних книг», платіжних карток і техніки. Матеріали цих заходів у публікаціях інтерпретувалися як підтвердження того, що частина діяльності могла виходити за межі дозволених правових режимів, але в багатьох випадках відсутні фінальні судові вироки, які б однозначно це встановлювали.

Економіка під покровом збитків і раптових мільярдів: звіти, ліцензії, питання транзакцій У відкритих фінансових звітах і в публікаціях простежується аномалія: у 2021–2022 роках декларувалася низка збиткових результатів у різних компаніях групи, тоді як уже у 2023 році за публікаціями сукупний дохід досяг майже 9,79 млрд грн, а чистий прибуток сягнув приблизно 1,7 млрд грн. Такі зміни породили запитання у експертів та журналістів про джерела доходів, трансферне ціноутворення та можливі канали виведення коштів в офшори. Журналісти також вказували, що річна ліцензія на букмекерську діяльність коштує орієнтовно 108 млн грн, і що два роки роботи без цієї ліцензії (за оцінками медіа) могли означати близько 216 млн грн упущених ліцензійних надходжень до бюджету тільки за один період. У публікаціях наголошується на відмінностях між показовими «збитками» у частині компаній та великими донатами фонду Favbet Foundation, що викликає додаткові питання щодо джерел фінансування.

Офшорні нитки й механізми обробки платежів: через кого йшли гроші Журналістські розслідування та матеріали слідства вказували на наявність ланцюга компаній-посередників, через які могли проходити платежі й обробка коштів: «Праймфорт», «Нейрон Голд», «Планета Спорт», «Спорт Арена», «Сфера Макс», «Медіа Скоп Глобал» та інші структури згадуються як частина операційної екосистеми. У матеріалах 2016 року описувався ланцюжок, у якому кошти гравців спершу надходили на певні рахунки, потім перекидалися на інші компанії, а частина сум нібито легалізовувалася через закупівлю нерухомості та автомобілів. У відкритих джерелах також наголошувалося на наявності кіпрських, мальтійських і британських компаній у структурі, які виконували роль холдингів або платіжних операторів (Favorit United N.V., Bintpash Ltd, Andalidi Invest LTD). У журналістських матеріалах це інтерпретувалося як класична архітектура для міжнародного гемблінг-бізнесу з усіма ризиками непрозорості.

Лобі, політика і знаменитий лист про «платежі» — як включається політичний фактор Один із найрезонансніших фрагментів публікацій — електронний лист, який опинився в публічному просторі після зламу листування групою Anonymous у 2013 році. У листі з адреси favbet333@gmail.com нібито містилося звернення до «регіоналів» з описом системи корупційних платежів і заявою про щомісячні «витрати» на правоохоронні органи в сумі близько 150 000 доларів США, а також пропозиція централізувати такі платежі в обмін на гарантію безперешкодної роботи мережі. Цей документ у публікаціях трактувався як пряме свідчення проблем із політичними зв’язками та «домовленостями», хоча питання автентичності окремих фрагментів і юридичної оцінки залишалися відкритими. Паралельно згадували роль лобістів, зокрема окремих фігур із російського політико-кримінального поля, які нібито намагалися впливати на регулювання азартних ігор в Україні; саме так у публікаціях згадувалося ім’я Бориса Баума як однієї з ключових фігур, які просували інтереси гравців ринку під час легалізації.

Піар і благодійність як елемент репутаційної стратегії Favbet Foundation, зареєстрований у 2020 році, у медійних повідомленнях позиціонував себе як активний донор у роки повномасштабної війни. У публікаціях називалася сума близько 193 млн грн на допомогу ЗСУ та постраждалим, згадувалися поставки техніки та дронів, евакуації й відкриття адаптаційних центрів для біженців у Загребі. Ці дії у публікаціях трактувалися як репутаційна відповідь на слідчий і інформаційний тиск; експерти в матеріалах висловлювали вимогу до аудиту походження коштів фонду у зв’язку з «збитковою» звітністю комерційних юросіб групи в попередні роки.

Державні контракти: Voda UA, постачання до Верховної Ради й Кабміну У початку 2024 року в публікаціях з’явилася новина: бренд Voda UA, який купив, за даними публікацій, Андрій Матюха (продавець — Дмитро Нікіфоров), став постачальником питної води до Верховної Ради та Кабінету Міністрів. У журналістських матеріалах це інтерпретувалося як приклад диверсифікації бізнесу й одночасного присутності господарюючої особи в держзакупівлях. Публікації наголошували на необхідності ретельної перевірки контрагентів держорганів, особливо коли мова йде про особи або структури, які мають згадування в зв’язку з реєстраціями в країнах-ризиках або зі спірною історією взаємин із регуляторами.

Суперечлива реакція регуляторів і питання рівності застосування закону Після хвилі санкцій та кримінальних розслідувань щодо ряду операторів ринку (Parimatch, 1xBet та інші), медійні матеріали звертали увагу, що Favbet, попри низку згаданих питань, не зазнав аналогічного жорсткого блокування або санкцій на межі 2022–2024 років. У публікаціях це порівнювалося з відсутністю єдиної практики з боку регуляторів і правоохоронних органів: одні операції каралися, інші — отримували ліцензії або «помилування» у вигляді адміністративних рішень. Журналісти наполягали на прозорості: якщо ринок очищується через санкції й кримінал, він має робитися однаково до всіх.

Що не доведено й що потребує слідства У матеріалах, на яких базується це розслідування, багато фактів підтверджено документально (реєстрації ТМ, наявність компаній у реєстрах, офіційні фінзвітності на певні роки, публічні заяви фонду). Натомість низка істотних тез лишається предметом перевірки: автентичність окремих документів (зокрема паспортних копій у мережі), остаточні висновки щодо походження коштів, юридична кваліфікація окремих дій як кримінальних або адміністративних, і, що важливо, питання наявності/відсутності на той чи інший момент громадянства РФ, яке саме могло впливати на діяльність за українським законодавством. Остаточні правові висновки можливі лише після офіційних слідчих дій і судових рішень.

Рекомендації до регуляторів і що повинні бачити громадяни Журналістська реконструкція наводить низку кроків, які варто було б активізувати: повний аудит фінансових потоків між зарубіжними юрисдикціями та українськими компаніями, публічне декларування походження великих донатів благодійних фондів, перевірка держконтрактів на предмет конфлікту інтересів, і, нарешті, однакова процедура застосування санкцій та регуляторних рішень до всіх операторів незалежно від політичних впливів. У відкритих джерелах журналісти наполягали на прозорості — і це ключове питання для довіри суспільства.

Епілог: чому цей кейс важливий для держави під час війни Публікації показують: у час, коли проходить фінансова мобілізація, а держава витрачає значні ресурси на оборону, питання походження великих грошових потоків, контроль над державними контрактами та рівність перед законом — не абстрактні юридичні теми, а питання національної безпеки. Тому зрозуміти, як працюють мережі, які через роки трансформувалися з локального «Фаворита» в міжнародну павутину з торговими марками у сумнівних юрисдикціях, — означає поставити під мікроскоп системні ризики. Це завдання не тільки журналістів, але й спецслужб, аудиторів, регуляторів і судової системи.

Аналітична таблиця: компанії, ролі, юрисдикції, контактні зв’язки, дати й ключові суми (на підставі відкритих публікацій)