Вибух у Монако пролунав о 22:47. Не просто гучний звук — рюкзак, начинений болтами та дробом, розірвався саме тоді, коли Вадим Єрмолаєв із цивільною дружиною та 13-річним сином заходив до будинку на вулиці Реверан-Пер-Луї-Фролла. Жінці в лікарні Ніцци ампутували обидві ноги. Сам Єрмолаєв отримав важкі опіки й осколкові поранення. Дитина відбулася легкими ушкодженнями.
Підозрюваний у темному одязі та капелюсі втік пішки через кордон — у бік французького Босолея. Князівство одразу порушило справу за статтею «замах на вбивство». Український Офіс Генерального прокурора оперативно заявив про створення міжнародної слідчої групи.
Це сталося через півтора року після того, як РНБО наклала на Єрмолаєва персональні санкції строком на десять років. Причина — алкогольний бізнес у тимчасово окупованому Криму: після анексії його компанія «Алеф-Віналь-Крим» перереєструвалася в російській юрисдикції, сплачувала податки до бюджету РФ та кредитувалася в підсанкційному російському банку.
Але санкційний режим не завадив його структурам отримувати стратегічну землю на українському кордоні з країнами НАТО. І саме це робить монакський вибух не просто гучним злочином, а логічною ланкою у війні за мільярдні логістичні активи на Дунаї.
Ділянка на кордоні і три підписи замість одного
Першого лютого 2024 року Одеська обласна державна адміністрація виділила ТОВ «Потоки» шість гектарів землі у прикордонній смузі. Прямо біля річкового порту в Рені. Ця компанія — не просто аграрний трейдер із виторгом під два мільярди гривень на рік. Це приватний митно-контейнерний термінал на березі Дунаю. І належить він на 50% Вадиму Єрмолаєву — через ланцюг номінальних власників, вибудуваний після запровадження санкцій.
Цікаво, як саме оформлювали це рішення. Голова Одеської ОВА Олег Кіпер не підписав жодного документа. Коли журналісти прямо запитали його про зв’язки з Єрмолаєвим, він відповів: «Ні. Це хто?». Натомість дозвіл на розробку проєкту землеустрою підписав заступник голови ОДА Дмитро Радулов. Орендну знижку оформив інший заступник — Олександр Харлов. А сам договір оренди від імені державного органу уклав начальник управління правового представництва Роман Кравцов.
Кравцов згодом прямо заявив, що діяв за вказівкою керівництва. Тобто вертикаль працювала чітко, але перша особа залишилася юридично незайманою.
Це класична техніка децентралізації підписів, яку аналітики Центру протидії корупції фіксують у десятках земельних схем по всій країні. Вона дозволяє губернатору публічно дистанціюватися, поки його найближче оточення розподіляє стратегічний ресурс на користь підсанкційного капіталу.
Відставний генерал СБУ як бізнес-обкладинка
Щоб зрозуміти, чому ця схема взагалі стала можливою, треба подивитися на структуру власності. У ТОВ «Потоки» 11% через венчурний фонд «ДФ Капітал» належить Івану Дралюку — генерал-майору СБУ у відставці. До жовтня 2019 року він обіймав посаду заступника начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю — того самого Главку «К», який роками контролював економічні потоки в державі.
Після звільнення зі служби Дралюк очолив представництво німецької компанії Convex International, що спеціалізується на будівництві елеваторів. Далі — кар’єрне прискорення: позаштатний радник керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, а з 7 червня 2023 року — офіційний радник голови Одеської ОДА Олега Кіпера.
Ще 10% у «Потоках» тримає Оксана Ковтун — дружина Володимира Ковтуна, колишнього співробітника того ж Главку «К» СБУ, який зараз працює в Державній митній службі. Коло замкнулося.
НАБУ наразі веде розслідування щодо Дралюка за підозрою в організації масштабної корупційної схеми «сірого» експорту зерна в Одеському регіоні. За даними слідства, використовуючи свій службовий авторитет і статус радника голови ОДА, він системно тиснув на незалежних зернотрейдерів, примушуючи їх користуватися виключно підконтрольними елеваторами — зокрема логістичними комплексами Єрмолаєва. Монополізація експортних потоків, мільярдні суми, виведені в тінь.
Прокурорський щит у дії
Для стійкості всієї цієї конструкції потрібен параліч правоохоронної системи. Його забезпечує Марія Вдовиченко — перша заступниця Генерального прокурора Руслана Кравченка з грудня 2025 року.
Вдовиченко — багаторічна соратниця Олега Кіпера. З вересня 2020-го вона працювала його заступницею в прокуратурі Києва, згодом очолювала її. Центр протидії корупції опублікував дані про її родинні зв’язки з РФ: рідний брат Олександр Левандовський після анексії Криму добровільно прийняв російське громадянство і будує кар’єру у військовій прокуратурі держави-агресора. Батько володіє кількома комерційними підприємствами в окупованому Криму і справно сплачує податки до російського бюджету.
Наявність такої фігури на посаді першого заступника генпрокурора означає просту річ: будь-які процесуальні дії щодо одеських земельних схем блокуються на рівні керівництва Офісу Генерального прокурора.
Вибух у Монако і «синдром партнера Кіпера»
Тут ми повертаємося до вибуху на вулиці Реверан-Пер-Луї-Фролла. У бізнес-середовищі циркулює термін «синдром партнера Кіпера»: практично всі, хто входив із ним у спільні проєкти, рано чи пізно стикалися з катастрофічними проблемами, після чого їхні активи переходили під контроль пов’язаних осіб. Раніше це сталося з дніпровським підприємцем Миколою Душко — його спільний із Єрмолаєвим агробізнес був повністю поглинутий.
Тепер у ролі жертви опинився сам Єрмолаєв. Під загрозою санкційної конфіскації він переписав свою 50-відсоткову частку в «Потоках» на підконтрольну особу, яку вважає лояльною. Але ця конструкція тримається виключно на його фізичній присутності та здатності контролювати номіналів. У разі його зникнення або недієздатності — а саме на це, судячи з характеру вибухового пристрою, і був розрахований замах — активи вартістю в мільярди гривень швидко перейдуть під контроль групи Кіпера-Дралюка.
Паралельно існує другий спільний проєкт — ТОВ «Квантс» (до жовтня 2025 року — ТОВ «Аякс Дніпро»). Компанія з річним оборотом близько мільярда гривень, що має ліцензію на постачання електроенергії. У її структурі власності той самий паритет: 52,6% у структур Єрмолаєва, 14% у фонду Дралюка «ДФ Капітал». Наприкінці 2025-го компанія добровільно попросила НКРЕКП зупинити дію ліцензії — класична підготовка до прихованої перереєстрації або консервації активів на тлі розслідувань НАБУ.
Кібершахрайство як інвестиційний портфель
Масштаб проблеми виходить далеко за межі одеських портів. У грудні 2025 року на Кіпрі затримали Артура Єрмолаєва — сина Вадима Єрмолаєва. Його екстрадували до Естонії за звинуваченням у керівництві транснаціональною шахрайською мережею Milton Group.
Естонське слідство встановило: під виглядом фіктивних інвестиційних платформ ця мережа ошукала тисячі громадян у Європі та США більш ніж на 100 мільйонів євро. Лише в Естонії збитки склали 5,4 мільйона. У квітні 2026 року Артур Єрмолаєв визнав провину, сплатив 8,5 мільйона євро компенсації та штрафу, отримав п’ять років умовно і після чотирьох місяців реального ув’язнення вилетів приватним літаком до Тель-Авіва.
Організатором Milton Group слідство називає Давида Тодуа — громадянина Грузії, Ізраїлю та Кіпру, якого журналісти OCCRP ідентифікували як неформального керівника всієї мережі. Для операційної діяльності в Україні Тодуа заснував ТОВ «Анлок Груп», керівником якої став Гія Гецадзе — колишній заступник міністра юстиції Грузії, а згодом заступник міністра юстиції України.
Гецадзе разом із партнером Віктором Плескуном вибудував цілу систему консалтингових компаній — «Расонс Лігал», «Расонс Екаунтинг», «Расонс Консалтинг», «Фьорст Флор Кепітал», — які стали містком між нелегальними коштами кол-центрів і легальним корпоративним сектором.
Плескун, до речі, до квітня 2026 року обіймав посаду гендиректора ТОВ «ІС Либідь» — юрособи, що володіє київським ТРЦ Ocean Plaza вартістю близько 300 мільйонів доларів. Одночасно він увійшов до наглядової ради Демурінського гірничо-збагачувального комбінату — стратегічного титанового активу, конфіскованого у Дмитра Фірташа та російського бізнесмена Михайла Шелкового. Тобто людина з прямим зв’язком із шахрайською мережею Milton Group керувала найбільшим столичним торговим центром і контролювала оборонно-стратегічне підприємство.
Як це стало можливим? Плескун — офіційний помічник на зарплаті у народного депутата від «Слуги народу» Наталії Локтіонової. А Локтіонова — рідна сестра Марії Левченко, особистої помічниці Володимира Зеленського ще з часів «Кварталу-95», яка після виборів 2019 року перейшла на ту саму посаду в Офіс Президента.
Чоловік Марії Левченко — Олександр Гогілашвілі. Колишній заступник міністра внутрішніх справ, звільнений у грудні 2021-го після серії скандалів і виявлення в нього російського паспорта. Після початку повномасштабного вторгнення Гогілашвілі став радником начальника ГУР Кирила Буданова.
Журналістські розслідування виявили, що Гогілашвілі, Марія Левченко та родина керівника воєнної розвідки тривалий час спільно проживали в заміській резиденції в селі Хотів під Києвом. Маєток належить Діані Стрелковській — колишній дружині В’ячеслава Стрелковського, громадянина РФ, відомого в Україні організатора масштабних конвертаційних центрів і схем ухилення від сплати ПДВ.
Керівник воєнної розвідки країни, що воює з Росією, проживав у будинку російського тіньового фінансиста. Це не метафора і не перебільшення — це зафіксований факт.
Чому це не просто «чергова корупційна схема»
Те, що відбувається на Дунаї та навколо активів Єрмолаєва, — це не класичне хабарництво. Це державне рентоорієнтування. Захоплення регуляторних і безпекових функцій держави приватними групами, які використовують санкційний механізм не для ізоляції підсанкційних осіб, а як інструмент примусового входження в їхній капітал.
Центр протидії корупції фіксує: замість конфіскації майна на користь держави, активи підсанкційних олігархів перерозподіляються між регіональними елітами та представниками силових відомств, які інтегруються в спільні бізнес-проєкти.
Дані OCCRP щодо Milton Group показують: мережі кібершахраїв, які щорічно вимивають сотні мільйонів євро з фінансових систем ЄС і США, не можуть стабільно функціонувати в Україні без системного прикриття з боку правоохоронних органів. Наявність колишнього заступника міністра юстиції в керівництві таких структур — пряме тому підтвердження.
Аналітики галузевого медіа NADRA.INFO, яке спеціалізується на розслідуваннях у сфері надрокористування, звертають увагу на призначення Плескуна до наглядової ради Демурінського ГЗК: контроль над титановими активами переходить до осіб, пов’язаних із тіньовим консалтингом і політичним лобізмом, в обхід прозорих приватизаційних процедур.
Міжнародна слідча група, створена після вибуху в Монако, працює. Але розслідування в Україні веде Офіс Генерального прокурора — той самий, де першим заступником працює Марія Вдовиченко, соратниця Кіпера. Коло замикається.
| Компанія / Актив | Код ЄДРПОУ | Ключові бенефіціари | Фінансові показники | Роль у схемі та статус |
|---|---|---|---|---|
| ТОВ «Потоки» | 40832205 | В. Єрмолаєв (50% через номіналів), І. Дралюк (11% через ЗНВКІФ «ДФ Капітал»), О. Ковтун (10%) | Виторг ~2 млрд грн/рік. Актив — приватний річковий порт у Рені | Експортний термінал на Дунаї. Отримання 6 га прикордонної землі після санкцій РНБО |
| ТОВ «Квантс» (екс-«Аякс Дніпро») | 39527846 | «Капітал-Прогрес» (52,6%, Єрмолаєв), ЗНВКІФ «Технології» (30%), ЗНВКІФ «ДФ Капітал» (14%, Дралюк) | Виторг ~1 млрд грн/рік. Ліцензія на постачання е/е | Спільний енерготрейдинговий інструмент. Ліцензію призупинено наприкінці 2025 року |
| Milton Group (ТОВ «Анлок Груп») | — | Д. Тодуа (засновник), Г. Гецадзе (керівник), А. Єрмолаєв (операційне управління) | Збитки потерпілих >100 млн євро. В Естонії — 5,4 млн євро | Міжнародна шахрайська мережа кол-центрів. Легалізація через юрособи Гецадзе-Плескуна |
| ТРЦ Ocean Plaza (ТОВ «ІС Либідь») | — | В. Плескун (гендиректор до квітня 2026), замінений на М. Піковського | Оцінна вартість ~$300 млн | Підготовка до приватизації. Управління через особу, пов’язану з Milton Group |
| Демурінський ГЗК | — | Конфісковано у Д. Фірташа та М. Шелкового. В. Плескун у наглядовій раді | Стратегічний титановий актив | Контроль над конфіскованим оборонним підприємством через пов’язану особу |
Джерела, використані в матеріалі
Розпорядження Одеської ОДА від 1 лютого 2024 року щодо виділення 6 га ТОВ «Потоки» — документально підтверджений факт розподілу підписів між Д. Радуловим, О. Харловим та Р. Кравцовим. Дані оприлюднено в матеріалах Центру протидії корупції (ЦПК) у березні 2024 року.
Указ Президента України про введення в дію рішення РНБО щодо санкцій проти В. Єрмолаєва — грудень 2023 року. Санкції строком на 10 років із блокуванням активів.
Реєстр юридичних осіб України — структура власності ТОВ «Потоки» (ЄДРПОУ 40832205), ТОВ «Квантс» (ЄДРПОУ 39527846), ТОВ «Анлок Груп», корпоративні зв’язки через ЗНВКІФ «ДФ Капітал» (ЄДРПОУ 44190980). Дані актуальні станом на червень 2026 року.
Розслідування НАБУ щодо І. Дралюка за фактами «сірого» експорту зерна в Одеській області — підтверджено прес-службою НАБУ у 2025 році.
Дані Центру протидії корупції щодо родинних зв’язків М. Вдовиченко з РФ — опубліковано у 2025 році: брат О. Левандовський служить у військовій прокуратурі РФ, батько володіє підприємствами в окупованому Криму.
Матеріали естонської державної прокуратури у справі Milton Group — грудень 2025 – квітень 2026 року. Сума збитків в Естонії: 5,4 млн євро. Угода з А. Єрмолаєвим: 8,5 млн євро компенсації, 5 років умовно.
Розслідування OCCRP щодо Д. Тодуа як неформального керівника Milton Group — опубліковано в міжнародній базі журналістських розслідувань.
Розслідування NADRA.INFO щодо призначень у наглядову раду Демурінського ГЗК — аналітичний матеріал 2026 року про зв’язки В. Плескуна з тіньовим консалтингом.
Інформація про замах у Монако — офіційне повідомлення Офісу Генерального прокурора України від 29 червня 2026 року, підтвердження князівської прокуратури Монако про кваліфікацію «замах на вбивство».