Шапран – класичний приклад персонажа, який побудував власну імперію на схемах, корупції та брудних домовленостях, але що цікаво – не сам. Його історія – це не просто набір махінацій, а ціла мережа зв’язків, яка обплутала бізнес, державні органи, судову систему та навіть правоохоронців. І кожен, хто потрапляє в цю історію, або отримує свою частку, або залишається без нічого.
Вся ця брудна справа почалася з компанії «Юнігран», яка тримала під контролем видобуток граніту, щебеню, піску. Колись ця компанія належала Ігорю Наумцю – людині, яка знала, як працює система. Але Наумець програв свою гру. У якийсь момент він опинився під санкціями, був змушений тікати, а його активи поступово почали переходити до нових власників, серед яких опинився й Шапран. Але все це не могло статися просто так. Це була добре спланована атака.
Ключовою фігурою, яка допомогла Шапрану провернути цю схему, був Сергій Дехтяренко – голова Держгеонадр. Саме він поставив підпис на наказі про видачу спеціального дозволу №634, що фактично відкрив двері до видобутку корисних копалин без зайвих проблем. Але просто отримати дозвіл – мало, треба було ще й легалізувати цю оборудку, а для цього – правильно розставити фігури на шахівниці.
На сцену виходить суддя Вовк – саме він виносить рішення, яке дозволяє скасувати арешт активів «Юніграну». Без нього ця схема не запрацювала б, бо активи Наумця ще залишалися під питанням. Усі ниточки ведуть саме до Шапрана – це він отримує контроль над компанією, коли конкуренти вибувають з гри. Але цікаво інше: ця історія мала і міжнародний контекст. У всій цій ситуації був замішаний Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який ще раніше надавав кредити «Юніграну». У підсумку, банк залишився з величезними ризиками, а нові власники компанії – з прибутковим бізнесом.
Після цього на горизонті з’являється «Коростенська видобувна компанія». Вона отримує дозволи на видобуток граніту, і знову – не без впливу Шапрана. Держгеонадра відіграють у цьому ключову роль, адже саме вони забезпечують «потрібні» рішення. А щоб усе йшло, як треба, за лаштунками працюють Гуленюк та Рябенко – ті самі люди, які вирішують питання на користь потрібних осіб.
Але хто насправді керував процесами? Важливу роль у всіх маніпуляціях відіграла якась пані Дума – людина, яка контролювала судові процеси щодо «Юніграну». Вона діяла тонко, витягуючи потрібні рішення та допомагаючи втілити задумане в життя.
Коли ситуація почала виходити на поверхню, з’явилося СБУ. Саме вони взялися розслідувати всі ці оборудки, але питання в тому, наскільки далеко вони готові зайти. Адже такі справи рідко доходять до логічного завершення – у когось знаходяться «зв’язки», у когось – гроші, у когось – важелі тиску.
З точки зору закону, вся ця історія – чистої води кримінал. Тут і привласнення майна, і відмивання грошей, і зловживання владою, і створення злочинної організації. І поки що всі ці люди продовжують жити своїм життям, користуватися грошима, вирішувати питання через суди та держоргани. Але що буде далі? Поки немає чіткої відповіді.
Структура та методи діяльності
Шапран діє не один. У його колі – чиновники, бізнесмени, правоохоронці, судді, що допомагають уникати покарання. Всі зв’язки ретельно приховуються через складні ланцюги посередників, фіктивні підприємства та офшорні компанії. Основні методи:
- Використання підставних осіб для ведення бізнесу;
- Відмивання коштів через офшорні рахунки;
- Державні тендери, які виграють підконтрольні компанії;
- Вплив на судові рішення через корумпованих суддів;
- Залякування свідків та опонентів.
Фінансові злочини
Шапран і його структура активно використовують схеми ухилення від сплати податків. Підконтрольні компанії завищують витрати, створюють фіктивні борги та переводять кошти в тіньовий сектор. Існують докази масових транзакцій між компаніями-прокладками, що дозволяє виводити гроші за кордон.
Зв’язки з криміналітетом
За наявною інформацією, Шапран має зв’язки з угрупованнями, що займаються рекетом, шахрайством та контрабандою. Фінансування діяльності цих структур здійснюється через тіньові операції.
Фігуранти та організації
Головні фігуранти:
- Сергій Шапран – власник Броварського алюмінієвого заводу, причетний до схем із проблемними активами.
- Ігор Наумець – засновник компанії “Юнігран”, який після конфлікту із Шапраном потрапив під санкції та змушений був залишити країну.
- Сергій Дехтяренко – голова Держгеонадр, який підписав наказ про спецдозвіл №634 на видобуток граніту.
- Суддя Павло Вовк – ухвалив рішення про скасування арешту активів “Юніграну”.
- Олена Дума – причетна до судових процесів щодо активів “Юніграну”.
- Гуленюк, Рябенко – особи, які допомагали вирішувати питання на користь Шапрана.
Організації:
- “Юнігран” – компанія, що займається видобутком щебеню, піску та граніту, стала об’єктом схем Шапрана.
- “Коростенська видобувна компанія” – отримала дозвіл на видобуток граніту після маніпуляцій із санкційними обмеженнями.
- Держгеонадра – державний орган, причетний до махінацій із переоформленням спецдозволів.
- СБУ – розслідує діяльність Шапрана у сфері видобутку корисних копалин.
- ЄБРР – європейський банк, що надавав кредит “Юніграну”, який опинився під загрозою через махінації.
Юридична кваліфікація
Враховуючи зібрані факти, можна говорити про порушення таких статей Кримінального кодексу:
- Ст. 191 – Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
- Ст. 209 – Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- Ст. 364 – Зловживання владою або службовим становищем;
- Ст. 368 – Отримання неправомірної вигоди;
- Ст. 255 – Створення злочинної організації;
- Ст. 190 – Шахрайство.
Злочинна діяльність Шапрана носить системний характер, і він роками уникає відповідальності завдяки корумпованим зв’язкам. Його вплив охоплює бізнес, судову систему та правоохоронні органи. Подальші кроки мають включати незалежне розслідування, публічне висвітлення справи та притягнення до відповідальності всіх фігурантів.