Site icon SPROTYV.org

Артур Єрмолаєв, Давид Тодуа (Milton Group) і помічниця Зеленського опинилися в одному ланцюгу. 100 мільйонів євро з кол-центрів

Вибух у Монако пролунав 29 червня 2026 року близько десятої вечора. Рюкзак із саморобним пристроєм, начиненим болтами та дробом, залишили біля входу в житловий будинок на вулиці Реверан-Пер-Луї-Фролла. Коли до дверей підійшли члени родини Вадима Єрмолаєва — дніпровського забудовника зі статками понад 200 мільйонів доларів — спрацював детонатор. Троє українців дістали поранення. Супутниці Єрмолаєва ампутували кінцівки.

Це не був нещасний випадок і не полювання випадкового психопата. Європейські слідчі одразу взяли в роботу версію про кримінальні розбірки навколо тіньових активів. І майже відразу нитки потягнулися до Естонії — де в той самий період завершувався судовий процес над сином пораненого олігарха.

Сина звати Артур Єрмолаєв. 1990 рік народження. Громадянин України та Кіпру. У грудні 2025-го його затримали на Кіпрі й екстрадували до Таллінна за звинуваченням у керівництві міжнародною шахрайською мережею Milton Group. Масштаб вражає навіть бувалих прокурорів: під виглядом інвестиційних платформ кол-центри Milton Group ошукали тисячі людей у Європі та США. Загальна сума збитків перевалила за 100 мільйонів євро. Лише естонці втратили 5,4 мільйона.

Але справжній вибух — не в Монако. Справжній вибух стався тоді, коли естонська прокуратура у квітні 2026-го уклала з Артуром Єрмолаєвим угоду про визнання провини. Він заплатив 8,5 мільйона євро компенсації та штрафів. Відсидів чотири місяці. Вийшов. І полетів приватним літаком у Тель-Авів.

Прокурори пояснили: так, компроміс вимушений. Тривалий процес не дозволив би повернути гроші потерпілим через офшорні лабіринти. Але факт залишається фактом: організатор транснаціональної мережі, яка роками вимивала гроші з кишень європейських пенсіонерів, — на свободі.

Хто тримав парасольку

Milton Group — це не просто банда айтішників, які випадково навчилися розводити людей на криптовалюту. Це вертикально інтегрована структура з юридичним прикриттям, офшорними рахунками та політичним лобі. І отут починається найцікавіше.

Неформальний організатор мережі — Давид Тодуа, він же Давіт Тодва. 1982 рік народження, громадянство Грузії, Ізраїлю та Кіпру. Журналісти OCCRP називають його «батьком» Milton Group. У Тодуа глибокі зв’язки в грузинському політикумі, зокрема з ексміністром оборони Давитом Кезерашвілі. Але для роботи в Україні йому потрібен був місцевий партнер із розумінням юридичної кухні.

Таким партнером став Гія Гецадзе. 1968 рік народження. У минулому — заступник міністра юстиції Грузії. Потім — заступник міністра юстиції України. Колишній високопосадовець двох країн, людина, яка знає законодавство зсередини. Тодуа заснував в Україні ТОВ «АНЛОК ГРУП» (раніше — «ПРОДЖЕКТ ПАРТНЕРС») і призначив Гецадзе її керівником.

Колишній заступник міністра юстиції обслуговує мережу кол-центрів. Звучить дико, але це лише початок.

Гецадзе не працював сам. У нього був бізнес-партнер — Віктор Плескун, 1986 рік народження. Разом вони заснували цілу групу компаній: «РАСОНС ЛІГАЛ», «РАСОНС ЕКАУНТИНГ», «РАСОНС КОНСАЛТИНГ», «ФЬОРСТ ФЛОР КЕПІТАЛ». Солідний консалтинговий бутік із кримінальним корінням. Саме через ці структури, за даними слідства, проходила легалізація коштів Milton Group.

Як помічник депутата отримав титановий комбінат

Плескун — фігура особлива. Його біографія останніх років ламає будь-які уявлення про те, як має виглядати кар’єра доброчесного управлінця.

До квітня 2026 року він обіймав посаду генерального директора ТОВ «ІС Либідь» — компанії, яка володіє київським ТРЦ Ocean Plaza. Вартість активу — близько 300 мільйонів доларів. Об’єкт готували до приватизації. І керував ним не професійний девелопер із багаторічним досвідом, а людина з орбіти Milton Group.

Потім Плескун увійшов до наглядової ради Демурінського гірничо-збагачувального комбінату. Це стратегічний титановий актив, конфіскований у Дмитра Фірташа та російського бізнесмена Михайла Шелкового. Титановий бізнес — це оборонка, авіація, космос. І наглядова рада такого підприємства — не місце для випадкових людей.

Як людина з консалтингової групи, замішаної у відмиванні шахрайських грошей, отримала доступ до стратегічних активів? Відповідь — у його політичних зв’язках.

Віктор Плескун офіційно працював помічником народного депутата України від «Слуги народу» Наталії Локтіонової. На заробітній платі. З усіма відповідними записами в реєстрах.

Сестри, президент і розвідка

Наталія Локтіонова (дівоче прізвище — Левченко) потрапила до Верховної Ради в серпні 2023 року за списком партії влади. Вона замінила Юрія Арістова, якого прибрали після скандалу з відпочинком на Мальдівах. Але важливе не це.

Важливе те, що Наталія Локтіонова — рідна сестра Марії Левченко. А Марія Левченко — особиста помічниця Володимира Зеленського. Вона працювала з ним ще в «Студії Квартал-95», потім перейшла в Офіс Президента. Десятиліття поруч. Довірена особа, яка має прямий доступ до графіка, дзвінків і рішень першої особи держави.

Чоловік Марії Левченко — Олександр Гогілашвілі. Після перемоги Зеленського у 2019-му він став заступником міністра внутрішніх справ. Неформальна «права рука» президента в МВС. Контролював ключові силові напрями. У грудні 2021-го його звільнили після серії скандалів — тиск на поліцейських, виявлення російського паспорта. Але після початку повномасштабної війни Гогілашвілі не зник. Він став радником начальника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова.

І це вже не просто конфлікт інтересів. Це питання національної безпеки.

Маєток у Хотові та російський конвертатор

Журналісти з’ясували: Гогілашвілі, Марія Левченко та родина Кирила Буданова тривалий час спільно проживали в заміській резиденції в селі Хотів під Києвом. Елітний маєток. Власниця — Діана Стрелковська, колишня дружина В’ячеслава Стрелковського.

А В’ячеслав Стрелковський — громадянин Російської Федерації. Відомий в Україні організатор масштабних конвертаційних центрів і схем ухилення від сплати податків. Його фірми фігурують у десятках кримінальних проваджень про «скрутки» ПДВ. Людина, яка роками виводила гроші з української економіки через російські та офшорні юрисдикції.

Керівник воєнної розвідки країни, що воює з Росією, живе в будинку російського тіньового фінансиста. Разом із помічницею президента та її чоловіком — колишнім заступником міністра внутрішніх справ, який мав російський паспорт.

Це не метафора і не перебільшення. Це факти, підтверджені журналістськими розслідуваннями, даними реєстрів і свідченнями очевидців.

100 мільйонів євро, які проходять крізь Офіс Президента

Зберімо ланцюг. Артур Єрмолаєв керував Milton Group — мережею кол-центрів, яка вкрала понад 100 мільйонів євро. Його батька підірвали в Монако під час розбірок за тіньові активи. Milton Group координував Давид Тодуа через українську компанію, яку очолював Гія Гецадзе — колишній заступник міністра юстиції України.

Гецадзе разом із Віктором Плескуном створив консалтингову групу для легалізації цих грошей. Плескун — помічник народного депутата Наталії Локтіонової. Локтіонова — сестра Марії Левченко, особистої помічниці Зеленського. Чоловік Левченко — Олександр Гогілашвілі, радник Буданова. А сам Буданов, Гогілашвілі та Левченко жили в маєтку російського конвертатора Стрелковського.

Паралельно Плескун отримав контроль над ТРЦ Ocean Plaza вартістю 300 мільйонів доларів і увійшов до наглядової ради титанового комбінату, конфіскованого у Фірташа. Тобто людина, яка обслуговувала фінансові потоки шахрайської мережі, тепер розпоряджається стратегічними активами держави.

Чому це не просто корупція

Класична корупція — це коли чиновник бере хабар за послугу. Тут інше. Тут ідеться про явище, яке в міжнародній аналітиці називають state capture — державне захоплення. Коли кримінальний капітал не просто купує окремих посадовців, а вбудовується в систему ухвалення рішень на всіх рівнях.

Дослідники з RUSI (Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень, Лондон) у своєму звіті за 2025 рік прямо вказують: Україна залишається вразливою до гібридних загроз саме через неподолану інтеграцію організованої злочинності в державні інститути. Мережі на кшталт Milton Group — це не просто кримінальний бізнес. Це інструмент впливу, який дозволяє контролювати фінансові потоки, політичні призначення та навіть безпекові рішення.

Коли помічник депутата від провладної партії одночасно керує конфіскованими стратегічними активами, а його бізнес-партнер — колишній заступник міністра юстиції, який обслуговує шахрайські кол-центри, — це не збіг. Це система.

Коли керівник воєнної розвідки ділить побут із людьми, пов’язаними з російським тіньовим капіталом, — це не приватне життя. Це пряма загроза національній безпеці. Будь-яка спецслужба світу розцінює такі зв’язки як потенційний канал вербування або шантажу.

Що говорить статистика

За даними Державної служби фінансового моніторингу України, обсяг підозрілих фінансових операцій у 2025 році перевищив 180 мільярдів гривень. Значна частина цих потоків проходить через компанії, пов’язані з гральним бізнесом, IT-сектором та консалтинговими групами — саме ті сфери, в яких працювали фігуранти цього розслідування.

Європейське поліцейське агентство Європол у своєму щорічному звіті SOCTA (Serious and Organised Crime Threat Assessment) за 2025 рік окремо виділяє Україну як один із головних хабів транснаціонального кібершахрайства в Європі. Обсяги збитків від українських кол-центрів оцінюються в сотні мільйонів євро щорічно. Milton Group — найбільша, але далеко не єдина мережа.

OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project) у своєму розслідуванні 2024 року детально описав механізми зв’язку між українськими політиками, грузинськими кримінальними авторитетами та офшорними юрисдикціями. Журналісти-розслідувачі прямо називали імена Тодуа, Гецадзе та їхніх партнерів.

Хронологія подій і ключові фігуранти

Щоб зрозуміти масштаб і щільність зв’язків, достатньо поглянути на те, як розподілені ролі в цій мережі.

Фігурант Роль у мережі Ключовий зв’язок Поточний статус
Артур Єрмолаєв Керівник мережі кол-центрів Milton Group Син Вадима Єрмолаєва, замах на якого стався в Монако Умовний термін, депортований
Давид Тодуа Неформальний організатор Milton Group Засновник ТОВ «АНЛОК ГРУП», зв’язки з грузинським політикумом У розшуку / фігурант розслідувань
Гія Гецадзе Юридичне прикриття, легалізація активів Ексзаступник міністра юстиції України, партнер Плескуна Керівник ТОВ «АНЛОК ГРУП»
Віктор Плескун Операційний контроль над державними активами Помічник депутата Локтіонової, співзасновник Rasons, ексдиректор Ocean Plaza, член наглядової ради Демурінського ГЗК Контроль над конфіскованими активами
Наталія Локтіонова Політичне прикриття, лобізм Народний депутат («Слуга народу»), сестра Марії Левченко Чинний депутат
Марія Левченко Канал доступу до президента Особиста помічниця Зеленського, дружина Гогілашвілі Працює в Офісі Президента
Олександр Гогілашвілі Зв’язок із безпековим блоком Ексзаступник міністра МВС, радник Буданова, чоловік Левченко Радник начальника ГУР
Кирило Буданов Спільне проживання з фігурантами Проживав у маєтку Стрелковського разом із Гогілашвілі та Левченко Начальник ГУР МОУ

Збитки, які вимірюються не лише грошима

100 мільйонів євро — це лише прямі втрати потерпілих від Milton Group. Непрямі наслідки значно більші. Кожен євро, вкрадений через фіктивні інвестиційні платформи, — це удар по довірі до України як до юрисдикції. Це аргумент для блокування фінансової допомоги. Це привід для посилення контролю з боку FATF і європейських регуляторів.

А тепер додайте сюди конфіскацію активів Фірташа та Шелкового — і передачу їх під контроль людей, пов’язаних із Milton Group. Це ж не просто внутрішня справа України. Це сигнал для західних партнерів: ваші санкційні механізми працюють на збагачення тіньових груп, афілійованих із Офісом Президента.

Європейська комісія у своєму звіті про прогрес України в межах пакета розширення за 2025 рік окремо наголосила на необхідності прозорої приватизації та управління конфіскованими активами. Те, що відбувається з Ocean Plaza та Демурінським ГЗК, — пряма ілюстрація того, чому ці застереження з’явилися.

Що далі

Вибух у Монако сколихнув інформаційний простір, але не систему. Артур Єрмолаєв — на свободі. Давид Тодуа продовжує координувати тіньові потоки. Гія Гецадзе керує компанією, через яку проходили гроші Milton Group. Віктор Плескун залишається в наглядовій раді титанового комбінату. Наталія Локтіонова — чинний депутат. Марія Левченко працює в Офісі Президента. Олександр Гогілашвілі — радник Буданова. Кирило Буданов очолює воєнну розвідку.

Ланцюг замкнутий. І жодна ланка не розірвана.

Це не розслідування про те, що «колись було». Це розслідування про те, що триває прямо зараз — поки ви читаєте цей текст. Поки хтось у Києві підписує чергове кадрове призначення. Поки європейські пенсіонери отримують дзвінки з кол-центрів, зареєстрованих на українські фірми. Поки титан із українських надр проходить через компанії, дотичні до міжнародної злочинної мережі.

Система працює. І вона набагато міцніша, ніж здається з першого погляду.

Джерела, використані в матеріалі:

Володимир Бондаренко

Exit mobile version