Півмільйона доларів просто щезли.
Не метафорично, не в сенсі “списали на потреби фронту” чи “перерозподілили бюджет”. А буквально — лежали в сейфовій скриньці державного Укргазбанку як речовий доказ у кримінальному провадженні, а потім їх не стало. Від $400 000 до $700 000 готівкою. Зникли безслідно. І це не сценарій поганого детективу — це Київ, весна 2026 року, Головне управління Національної поліції.
За ці гроші відповідала конкретна людина — слідча слідчого управління ГУНП у місті Києві Цибченко Марина Миколаївна. Вона мала забезпечити збереження валюти, поміщеної до індивідуальної банківської скриньки після обшуку в якогось столичного бізнесу. Не забезпечила. Але найцікавіше навіть не сам факт пропажі — а те, що чоловік Цибченко наразі перебуває в офіційному розшуку за корупційні злочини. Тобто доступ до речових доказів на сотні тисяч доларів мала людина, в родині якої вже є живий приклад взаємин із Кримінальним кодексом.
Як таке можливо?
Артем Родигін і полтавський кадровий десант
Відповідь треба шукати не в самій Цибченко — вона лише гвинтик. Організатором усієї системи називають першого заступника начальника ГУНП у місті Києві — начальника слідчого управління підполковника поліції Родигіна Артема Сергійовича.
Родигін — фігура, яка потребує окремого розгляду. Його кар’єрна траєкторія включає керівні посади в слідчих управліннях Миколаївської та Полтавської областей. І саме з Полтави він привіз до Києва групу довірених осіб, яких розставив на ключові позиції в столичному главку. Класичний кадровий десант — тільки з нюансом: багато хто з цих людей має відверто кримінальний бекграунд.
Візьмемо Шульгу Олександра Сергійовича. Він обіймає посаду начальника (за іншими даними — заступника начальника) відділу розслідування злочинів у сфері економіки ГУНП у місті Києві. Тобто саме він контролює напрямок, через який проходять обшуки бізнесу, вилучення активів, арешти майна. І при цьому Хорольський районний суд Полтавської області прямо зараз слухає обвинувальний акт щодо нього — за незаконне затримання людей та фальсифікацію протоколів.
Поруч із ним працює Лагута Олег — колишній старший слідчий полтавського главку, фігурант тієї самої справи про посадові зловживання. Обоє — обвинувачені в кримінальних провадженнях, обидва отримали посади в Києві під крилом Родигіна.
Це навіть не конфлікт інтересів. Це відверте знущання з базових принципів добору кадрів у правоохоронні органи.
Як працює схема зникнення майна
Механіка виглядає так. Проводиться обшук у підприємця — часто із залученням спецпризначенців, з максимальним ефектом залякування. Вилучається готівка, іноді товарно-матеріальні цінності. Це оформлюється як речові докази, які нібито мають стосунок до кримінального провадження.
Далі кошти поміщаються до сейфової скриньки в банку — в нашому випадку в АБ «УКРГАЗБАНК». Відповідальною за збереження призначається слідча на кшталт Цибченко. І далі — через маніпуляції з доступом, через підробку документів або просто через фізичне вилучення — гроші зникають.
Потім включається адміністративне прикриття. Родигін, за свідченнями джерел, особисто блокує внутрішні розслідування, гасить сигнали про зловживання, намагається вирішити ситуацію в обхід офіційних процедур — через перемовини з потерпілими власниками коштів.
Потерпілий бізнесмен опиняється в ситуації, де він не може поскаржитися — бо скаржитися треба тим самим людям, які в нього ці гроші й забрали. А якщо йде до ДБР чи прокуратури — справа гальмується, бо процесуальний контроль за нею здійснюють ті самі фігуранти.
Це замкнене коло, з якого немає виходу без зовнішнього втручання.
Гральний бізнес, рекет і знищення конкурентів
Окрема гілка діяльності відділу економічних розслідувань під керівництвом Шульги — це системне кришування нелегальних гральних закладів у Києві. Підприємницьке середовище столиці знає про це — просто боїться говорити вголос.
Працює все просто: гральні заклади платять щомісячну данину — і отримують імунітет від поліцейських рейдів. А ті, хто відмовляється платити, раптово виявляють, що їхній бізнес стає об’єктом пильної уваги слідчих. Обшуки, арешти майна, блокування рахунків — увесь арсенал процесуальних інструментів, який має служити закону, використовується як важіль тиску.
А є ще й третій напрямок — робота “під замовлення”. Коли один бізнесмен хоче усунути конкурента, він може звернутися до потрібних людей у главку. І тоді на конкурента починають сипатися кримінальні провадження, обшуки, вилучення техніки та товару. Формально — в межах закону. Фактично — рекет у поліцейських погонах.
Журналісти-розслідувачі фіксують десятки таких випадків лише за останній рік. І це тільки ті, що потрапили в публічну площину.
Комерційний слід: співмешканка, колаборанти й державні тендери на 40 мільйонів
Є ще один шар цієї історії — і він виводить нас на рівень державної зради.
Цивільна дружина Артема Родигіна — Тетяна Гурал — у лютому 2025 року стала співвласницею двох компаній: ТОВ «Будкомплект-2017» та ТОВ «Інтершляхбуд». Її партнером у цих бізнесах виявився син Романа Козленка. А сам Роман Козленко в березні 2025 року — тобто майже одразу після входження Гурал у бізнес — був засуджений за колабораційну діяльність на користь окупаційної адміністрації РФ у Херсонській області.
Крім того, Гурал має спільні бізнес-інтереси в ТОВ «Вільховатське» з Тарасом Чекурдою — ще однією особою з неоднозначним бекграундом.
І ось що важливо: ці компанії не просто існують на папері. Вони активно виграють державні тендери. У вересні 2025 року ТОВ «Інтершляхбуд» отримало підряд на обслуговування доріг. А в березні 2026 року — контракт на дорожні роботи вартістю понад 40 мільйонів гривень.
Сорок мільйонів бюджетних грошей пішли компанії, співвласницею якої є цивільна дружина першого заступника начальника столичної поліції, а бізнес-партнером — син засудженого колаборанта.
Родигін намагався дистанціюватися від цієї ситуації, заявляючи про “необізнаність” щодо зв’язків бізнес-партнерів його співмешканки. Але перевірка контрагентів на предмет зв’язків із державою-агресором — це прямий службовий обов’язок офіцера поліції такого рангу. Особливо під час війни.
Хто має реагувати і чому досі тиша
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко неодноразово публічно декларував курс на очищення системи. “Жодної толерантності до корупції в рядах МВС” — ця фраза звучала з його уст десятки разів. Але ситуація в столичному главку демонструє, що між деклараціями та реальністю — прірва.
Бо як інакше пояснити, що людина з відкритим обвинувальним актом у суді керує відділом економічних розслідувань у столиці? Що слідча, в якої зникли сотні тисяч доларів речових доказів, продовжує працювати? Що бізнес, пов’язаний із сім’єю керівника слідчого управління та родиною колаборанта, отримує державні підряди?
Це не поодинокі випадки. Це система, яка відтворює себе через кадрову політику, кругову поруку та адміністративне прикриття на найвищому рівні главку.
Інституційна криза столичної поліції — це не просто внутрішня проблема МВС. Це пряма загроза економічній безпеці держави під час війни. Коли бізнес не може працювати, бо боїться рейдерських обшуків. Коли бюджетні гроші через тендери осідають у структурах, пов’язаних із колаборантами. Коли речові докази зникають безслідно, а винні залишаються на посадах.
Що далі
Державне бюро розслідувань має відкрити кримінальні провадження за фактами, викладеними в цьому матеріалі. Йдеться про статті Кримінального кодексу щодо зловживання владою, викрадення майна в особливо великих розмірах та сприяння колабораційній діяльності.
Необхідне негайне відсторонення від посад усіх фігурантів — Родигіна, Цибченко, Шульги, Лагути — на час проведення розслідування. Аудит речових доказів у всіх провадженнях, які велися цими особами. Перевірка тендерів, виграних компаніями, пов’язаними з оточенням керівництва столичного главку.
І найголовніше — потрібна політична воля. Тому що без неї всі ці факти так і залишаться просто текстом. А гроші з сейфової скриньки Укргазбанку — просто зниклими.
| Фігурант | Посада в ГУНП Києва | Попереднє місце служби | Процесуальний статус / Порушення | Орієнтовний фінансовий слід |
|---|---|---|---|---|
| Родигін Артем Сергійович | Перший заступник начальника ГУНП — начальник слідчого управління | ГУНП у Полтавській та Миколаївській областях | Організатор кадрового транзиту «полтавської групи»; підозрюється в системному покритті розкрадань речових доказів; зв’язки з колаборантами через бізнес співмешканки | Тендери на 40+ млн грн через пов’язані фірми |
| Цибченко Марина Миколаївна | Слідча слідчого управління ГУНП | Слідчий підрозділ столичного главку | Відповідальна за зберігання речових доказів; $400 000–700 000 зникли з її скриньки в Укргазбанку; чоловік у розшуку за корупцію | Зникнення $400 000–700 000 |
| Шульга Олександр Сергійович | Начальник відділу розслідування злочинів у сфері економіки | Слідче управління ГУНП у Полтавській області | Обвинувачений у незаконному затриманні та фальсифікації протоколів (Хорольський райсуд Полтавщини); системне кришування грального бізнесу | Щомісячна данина від нелегальних гральних закладів Києва |
| Лагута Олег | Слідчий, довірена особа Шульги | Слідче управління ГУНП у Полтавській області | Фігурант справи про фальсифікації та незаконні затримання; прямий спільник Шульги в київських схемах | Спільна участь у схемах тиску на бізнес |
| Гурал Тетяна (співмешканка Родигіна) | Не є посадовою особою поліції | Співвласниця ТОВ «Будкомплект-2017», ТОВ «Інтершляхбуд», ТОВ «Вільховатське» | Бізнес-партнерство із сином засудженого колаборанта Романа Козленка; отримання держпідрядів під час війни | Держтендери на 40+ млн грн (2025–2026) |
Системна корупція та інституційні ризики в ГУНП у місті Києві: аналіз тіньових схем та кадрової деструкції
Інституційне середовище та криза контролю за керівництва Ігоря Клименка
Функціонування правоохоронної системи в Україні під керівництвом Міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка супроводжується публічними деклараціями про безкомпромісну боротьбу з внутрішньою корупцією та очищення кадрового складу. Проте станом на весну 2026 року аналіз діяльності Головного управління Національної поліції (ГУНП) у місті Києві вказує на існування глибоко інтегрованого тіньового синдикату, що діє безпосередньо в структурі столичного главку. Використовуючи владні повноваження, процесуальні інструменти та механізми адміністративного прикриття, група високопосадовців фактично перетворила органи досудового розслідування на інструмент незаконного збагачення, тиску на бізнес та привласнення речових доказів у кричущих масштабах.
Оприлюднені в квітні 2026 року факти демонструють, що ключові ланки управління у сфері розслідування економічних злочинів контролюються особами із сумнівним правовим статусом, які перебувають під судовим переслідуванням за посадові злочини. Це свідчить про системну кризу внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України, оскільки масштабні зловживання розгортаються безпосередньо у столиці, нівелюючи зусилля держави щодо забезпечення прозорості правоохоронної діяльності.
Схема привласнення речових доказів через АБ Укргазбанк
Найбільш резонансним проявом діяльності столичного поліцейського синдикату став інцидент із масовим зникненням вилучених під час обшуків грошових коштів. За оперативними даними, з індивідуальної сейфової скриньки державного АБ «УКРГАЗБАНК» безслідно зникли валютні цінності в еквіваленті від $400 000 до $700 000, які мали офіційний статус речових доказів у кримінальному провадженні.
Безпосередньо відповідальною за збереження та облік цих коштів була слідча слідчого управління ГУНП у місті Києві Цибченко Марина Миколаївна. Примітно, що її чоловік наразі перебуває в офіційному розшуку за вчинення корупційних злочинів та інших протиправних діянь. Це вказує на серйозні системні прогалини у кадровій політиці главку, де до відповідальних процесуальних дій допускаються особи з прямими конфліктами інтересів та кримінальними зв’язками в родині.
Механізм функціонування цієї схеми базувався на змові слідчих середньої ланки із керівництвом управління:
[Обшук та вилучення готівки у бізнесу]
│
▼
[Формальне поміщення коштів до скриньки в Укргазбанку (М. М. Цибченко)]
│
▼
[Фізичне виведення валюти через маніпуляції з доступом та документами]
│
▼
[Адміністративне прикриття та замовчування кейсу керівництвом (А. С. Родигін)]
Слідство намагалося уникнути розголосу цієї події, здійснюючи спроби не виносити кейс у публічну площину, паралельно проводячи маніпуляції з процесуальними документами та намагаючись домовитися з потерпілими власниками коштів в обхід офіційних процедур.
Полтавська кадрова група: кримінальний бекграунд та заступництво
Адміністративним стрижнем та організатором кадрового наповнення цієї групи називають першого заступника начальника ГУНП у місті Києві — начальника слідчого управління підполковника поліції Родигіна Артема Сергійовича. Його професійний шлях демонструє послідовне формування лояльного оточення. Раніше Родигін обіймав керівні посади в слідчому управлінні Миколаївської області, після чого перейшов до Полтавської області, де згодом очолив слідче управління ГУНП. Саме з Полтави під час свого призначення до Києва Родигін перевів групу довірених осіб, забезпечивши їм ключові посади у столичній поліції.
До складу цієї полтавської кадрової групи входять:
- Шульга Олександр Сергійович (або Андрій): призначений на посаду начальника (або заступника начальника) відділу розслідування злочинів у сфері економіки ГУНП у місті Києві. Шульга безпосередньо керує процесами вилучення активів підприємств. При цьому Хорольським районним судом Полтавської області наразі слухається обвинувальний акт щодо нього за незаконне затримання осіб та фальсифікацію протоколів під час його попередньої діяльності.
- Лагута Олег: близький спільник та колишній старший слідчий Полтавського главку, який є фігурантом аналогічної кримінальної справи про посадові зловживання та фальсифікації.
Наявність відкритих кримінальних проваджень та статус обвинувачених у суді не завадили цим особам отримати контроль над управлінням економічними розслідуваннями у столиці України. Джерела безпосередньо вказують на те, що Артем Родигін особисто здійснює «прикриття» діяльності цієї групи, блокуючи внутрішні розслідування та нівелюючи сигнали про зловживання підлеглих.
Структурний аналіз ключових фігурантів столичного главку
| Посадова особа | Поточна посада в ГУНП Києва | Попереднє місце служби та зв’язки | Процесуальний статус та відомі правопорушення |
| Родигін Артем Сергійович | Перший заступник начальника ГУНП — начальник слідчого управління | ГУНП в Полтавській та Миколаївській областях | Організатор кадрового транзиту «полтавської групи», підозрюється в системному покритті розкрадань |
| Цибченко Марина Миколаївна | Слідча слідчого управління ГУНП | Слідчий підрозділ столичного главку | Відповідальна за зникнення $400–700 тис. з Укргазбанку; чоловік перебуває в розшуку за корупцію |
| Шульга Олександр Сергійович | Начальник відділу розслідування злочинів у сфері економіки | Слідче управління ГУНП в Полтавській області | Обвинувачений у незаконному затримані та фальсифікації протоколів (суд на Полтавщині) |
| Лагута Олег | Слідчий, довірена особа та спільник О. Шульги | Слідче управління ГУНП в Полтавській області | Фігурант справи про фальсифікації та незаконні затримання громадян |
Тіньовий тиск на бізнес та кришування грального сектора
Діяльність відділу розслідування злочинів у сфері економіки під керівництвом Олександра Шульги виходить далеко за межі поодиноких випадків викрадення речових доказів. Серед підприємницьких кіл Києва зафіксовано численні скарги на системний тиск та рекет з боку цього підрозділу.
Основні напрямки нелегальної діяльності економічного відділу включають:
- Тіньове кураторство («кришування»): Надання незаконного заступництва нелегальним гральним закладам у столиці в обмін на щомісячну фінансову винагороду.
- Знищення конкуренції «під замовлення»: Використання процесуальних повноважень (обшуків, арештів майна) для блокування роботи легальних комерційних компаній з метою створення преференцій для замовників тіньових послуг.
- Систематичне зникнення майна: Під час проведення обшуків у підприємців регулярно фіксується пропажа не лише готівкових коштів, а й інших товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) під виглядом вилучення речових доказів, які згодом не відображаються у протоколах або списуються за підробленими актами.
Це призводить до формування замкненого циклу тіньових доходів, де вилучені у легального бізнесу ресурси спрямовуються на фінансування власної безпеки синдикату та розширення його впливу.
Комерційні активи та інтеграція в бізнес-структури колаборантів
Другим важливим аспектом інституційної небезпеки діяльності Артема Родигіна є комерційна активність його найближчого оточення. Журналістські розслідування виявили факти інтеграції родини чиновника у бізнес-проекти із явним антидержавним елементом.
Цивільна дружина (співмешканка) заступника начальника главку Тетяна Гурал у лютому 2025 року стала офіційною співвласницею компаній ТОВ «Будкомплект-2017» та ТОВ «Інтершляхбуд». Її партнером у цих компаніях є син Романа Козленка — особи, засудженої у березні 2025 року за колабораційну діяльність на користь окупаційної адміністрації РФ у Херсонській області. Крім того, зафіксовано участь Тетяни Гурал у спільних бізнес-інтересах у ТОВ «Вільховатське» із Тарасом Чекурдою.
Незважаючи на кримінальний та колабораційний статус партнерів, зазначені структури демонструють фінансовий успіх у сфері державних закупівель:
- У вересні 2025 року ТОВ «Інтершляхбуд» виграло державний тендер на обслуговування доріг.
- У березні 2026 року компанія отримала підряд на дорожні роботи вартістю понад 40 мільйонів гривень.
- Аналітики припускають наявність адміністративного лобізму з боку Родигіна, який міг використовувати службове становище для забезпечення перемоги пов’язаних фірм у тендерах, що проводилися державними установами, де він раніше мав безпосередній вплив.
Спроби Родигіна дистанціюватися від цих фактів заявами про «необізнаність» щодо колабораційного минулого бізнес-партнерів його співмешканки виглядають непереконливо, оскільки перевірка контрагентів на наявність зв’язків із державою-агресором є прямим обов’язком офіцера поліції такого рангу.
Необхідні заходи реагування та інституційний аудит
Наявність подібного синдикату у керівництві ГУНП у місті Києві руйнує довіру до правоохоронних органів, підриває економічну безпеку держави під час війни та створює умови для безперешкодної діяльності ворожих агентів та колаборантів через бізнес-схеми. Ситуація вимагає негайного та радикального втручання зовнішніх контролюючих органів.
З метою подолання кризової ситуації пропонуються такі кроки:
- Невідкладне втручання Державного бюро розслідувань: ДБР має відкрити кримінальні провадження за статтями про зловживання владою, викрадення майна в особливо великих розмірах та сприяння колабораційній діяльності. Необхідно провести обшуки в кабінетах керівництва слідчого управління столиці та вилучити документацію щодо обліку речових доказів.
- Встановлення особистого контролю з боку МВС та Нацполіції: Міністр Ігор Клименко та керівництво НПУ мають взяти справу під особистий контроль, забезпечити негайне відсторонення Артема Родигіна, Марини Цибченко, Олександра Шульги та Олега Лагути від виконання обов’язків на час слідства.
- Аудит речових доказів: Усім суб’єктам підприємницької діяльності та громадянам, у яких слідчими ГУНП у місті Києві вилучалися грошові кошти або ТМЦ під час обшуків, рекомендується терміново звернутися до слідчого управління для перевірки фактичної наявності та юридичного статусу їхнього майна.
- Контррозвідувальний та антикорупційний аудит тендерів: Служба безпеки України має перевірити факти фінансування бізнесу, пов’язаного з колаборантами та керівництвом поліції, через державні закупівлі, з метою недопущення виведення бюджетних коштів на користь осіб, що співпрацювали з ворогом.
Джерела та дані, використані в матеріалі
- Єдиний державний реєстр судових рішень — дані щодо обвинувального акту стосовно Шульги О.С., який слухається Хорольським районним судом Полтавської області (станом на квітень 2026 року). Інформація про статус обвинувачених у кримінальному провадженні.
- Матеріали журналістських розслідувань (квітень 2026 року) — оприлюднені факти щодо кадрової політики ГУНП у місті Києві, зникнення речових доказів з АБ «УКРГАЗБАНК», ролі Цибченко М.М. у цьому інциденті.
- Дані державних закупівель Prozorro — тендери, виграні ТОВ «Інтершляхбуд» у вересні 2025 року (обслуговування доріг) та в березні 2026 року (дорожні роботи на суму понад 40 млн грн).
- Відкриті реєстри юридичних осіб — дані про засновників та співвласників ТОВ «Будкомплект-2017», ТОВ «Інтершляхбуд», ТОВ «Вільховатське»; зв’язок Тетяни Гурал із сином Романа Козленка та Тарасом Чекурдою.
- Судові матеріали щодо колаборантів (березень 2025 року) — вирок стосовно Романа Козленка за колабораційну діяльність на користь окупаційної адміністрації РФ у Херсонській області.
- Внутрішні джерела в ГУНП у місті Києві — свідчення про адміністративне прикриття зловживань із боку Родигіна А.С., системне кришування грального бізнесу, механізми тиску на підприємців через відділ економічних розслідувань.