Важа Джаши, «Ренійський елеватор» і дев’ять мільярдів тіні. Як українське зерно через дунайські термінали потрапляє до Ірану

13 листопада 2025 року суховантаж Xin Yu під прапором Китаю став на якір біля іранського порту Бандар-Імам-Хомейні. На борту — 9980 тонн ячменю, який, згідно з митними документами, мав розвантажитись у Туреччині. Жодного заходу в турецькі порти судно не здійснило. Натомість воно простояло біля берегів Ірану до 3 січня 2026 року, після чого пришвартувалося до причалу №18 і повністю вивантажило зерно. Цей епізод — не випадковість, а завершальна ланка схеми, яка тягнеться від елеватора в місті Рені Одеської області до офшорних рахунків у Швейцарії та кабінетів у Кишиневі. У центрі цієї історії — бізнесмен із громадянством США, Молдови, Грузії та російським податковим номером Важа Джаши.

Готівка, печатка і 39 тисяч тонн зерна

ТДВ «Ренійський елеватор» — це не просто склад. Його загальна потужність — 39 тисяч тонн одночасного зберігання. Розташований у порту Рені, він є вузлом, через який зерно з Одеської та Миколаївської областей іде на Дунай, а далі — до Чорного моря. Контролює цей актив Важа Джаши через ланцюжок компаній: ТОВ «Пвдтрейд», яке володіє елеватором, а вище — кіпрський Aragvi Holding International Ltd, де Джаши тримає 87,5% акцій. Сам він живе в передмісті Нью-Йорка, в будинку на березі Гудзону вартістю понад 2 мільйони доларів. Там же зареєстрована його дружина Тамара. Водночас у нього є російський ІПН 771577799213, паспорт громадянина РФ серії 4521 № 632916, виданий у Москві, і компанія ООО «Нобил-Грейн» у Курській області, заснована ним особисто у 2005 році.

Схема, яку розслідують Бюро економічної безпеки, Нацполіція та СБУ, виглядає так. Місцеві аграрії продають зерно за готівку фіктивним фірмам-прокладкам. Жодних податкових накладних, жодного відображення в обліку. Потім це зерно завозять на «Ренійський елеватор», де його легалізують: службові особи термінала виписують підроблені документи про походження, вагу, вартість. У розпорядженні слідства є вилучена мокра печатка ТДВ «Ренійський елеватор», якою завіряли ці папери. Далі продукт відвантажують на судна. За даними правоохоронців, значна частина грошей за таке зерно в Україну не повертається взагалі.

Лише один епізод, виокремлений у кримінальному провадженні, — несплата податку на прибуток на суму 47 520 655 гривень. А загальна цифра ненадходжень до бюджету за період із червня по вересень 2023 року перевищує 9 мільярдів гривень. Під час обшуків на елеваторі вилучили значні обсяги валюти — це була так звана «чорна каса» підприємства. Паралельно логістична компанія ТОВ «Рені-лайн», також підконтрольна Джаши, забезпечувала транспортування та брокерський супровід вантажів.

За оцінкою Бюро економічної безпеки, частка «чорного» експорту агропродукції з України сягає 20%. Цю цифру озвучив директор БЕБ у 2024 році. Якщо перевести у гроші, йдеться про 8,5 мільярда гривень потенційних втрат бюджету щороку. Випадок із ренійськими терміналами — один із найбільших задокументованих.

Дипломатичний паспорт і готель «Прем’єр Палац»

Щоб зрозуміти, звідки взялася така побудова бізнесу, треба повернутися в 2000-ні. Тоді Джаши працював у тісному зв’язку з молдовським олігархом Володимиром Плахотнюком. Обидва, не обіймаючи жодних державних посад, володіли дипломатичними паспортами Молдови. Джаши отримав такий паспорт у 2006 році і щонайменше 20 разів перетинав кордон України саме за ним. У Києві він зупинявся в готелі «Прем’єр Палац», який на той момент контролювала російська бізнес-група VS Energy. Згідно з даними Державної міграційної служби, візити до української столиці відбувалися на запрошення керівництва НАК «Нафтогаз України». У цей же час Плахотнюк мав серйозний вплив на АТ «Молдова-газ», де контрольний пакет належить російському «Газпрому». Таке поєднання — дипломатичний імунітет, енергетичні переговори, готель російських власників — вимальовує роль неофіційного перемовника між різними центрами сили.

Показова й така деталь. Плахотнюк літав приватним літаком авіакомпанії Nobil Air. Джаши майже одночасно заснував у Курській області Росії агрофірму «Нобил-Грейн». Назва не випадкова: обидва партнери тримали спільні інтереси в нафтовій компанії Petrom Moldova та входили до Асоціації підприємців Молдови. У 2025 році Плахотнюка затримали в Греції, екстрадували до Молдови, а в квітні 2026 року засудили до 19 років ув’язнення за банківське шахрайство, відмивання коштів і участь у схемі «Молдовський ландромат», через яку вивели понад 560 мільйонів доларів.

Облігації по 70 центів і юристи з Pillsbury

Американський інвестиційний фонд Oaktree Capital Management (підрозділ Brookfield) у 2019 році купив 12,5% акцій материнської компанії Trans-Oil — це близько 25 мільйонів доларів. Залучалися й кошти через випуск єврооблігацій: 450 мільйонів доларів із погашенням у 2029 році та 300 мільйонів — у 2031 році. Ірландська структура Aragvi Finance International DAC котирувалася на Дублінській біржі. Усе виглядало як прозорий агробізнес із західним капіталом.

Усе змінилося після того, як у відкритих судових ухвалах спливла історія із судном Xin Yu. Документи Шевченківського райсуду Києва зафіксували, що судно зайшло саме до Ірану, і що слідство пов’язує цей вантаж із посадовцями компанії «Ледесма Агро» та особисто Важою Джаши. СБУ відкрило провадження за статтею 110-2 КК України — фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу. Слідство вважає, що кошти від реалізації зерна в Ірані могли йти на розрахунки за ударні безпілотники Shahed.

Реакція ринку була миттєвою. Єврооблігації Trans-Oil на 300 мільйонів доларів впали в ціні на 21 цент — до 70 центів за долар. Так само до 70 центів опустилися папери на 450 мільйонів. Компанія терміново найняла міжнародну юридичну фірму Pillsbury Winthrop Shaw Pittman LLP і почала кризові зустрічі з кредиторами. Офіційна заява Trans-Oil називає звинувачення «абсолютною фабрикацією», однак боргові папери не відновилися й досі.

Кумівство чи бізнес-зв’язок: Horizon Capital і новий прем’єр Молдови

Ще одна лінія тягнеться до Кишинева. Horizon Capital — фонд прямих інвестицій під управлінням близько 1,8 мільярда доларів — активно кредитував молдовські та українські активи Trans-Oil. У 2018 році фонд став акціонером найбільшого банку Молдови Moldova Agroindbank (MAIB). Старший партнер Horizon Capital Василе Тофан увійшов до наглядової ради банку. У липні 2026 року президентка Молдови Мая Санду висунула Тофана на посаду прем’єр-міністра, і парламент затвердив уряд.

У молдовських медіа та політичних колах активно обговорювалося, чи є між Тофаном і Джаши кумівські стосунки. Тофан це заперечує. Але факт залишається фактом: Horizon Capital роками фінансував бізнес Джаши, а тепер людина, яка ухвалювала ці рішення, очолює уряд країни, де Trans-Oil контролює понад 90% ринку соняшникової олії, 95% її експорту та головні зернові термінали в порту Джурджулешті. Завод Floarea Soarelui у Бєльцях, оцінений у 54 мільйони доларів, — це лише один із активів. Додайте сюди термінал Trans-Cargo Terminal за 44 мільйони, завод у Чадир-Лунзі за 28,6 мільйона, елеватор Kelley Grains — і стає зрозуміло, наскільки глибоко структура Джаши прошиває економіку Молдови.

Одеський термінал, який не дався

У квітні 2024 року Trans-Oil спробувала розширити присутність в Україні, уклавши договір оренди на зерновий термінал «Олімпекс Купе Інтернейшнл» в Одеському порту. Цей об’єкт раніше належав GNT Group, а на той момент перебував під контролем кредиторів — американських фондів Argentem Creek Partners та Innovatus Capital Partners. Від імені Trans-Oil управляти терміналом мала ТОВ «Грейн Інвест Україна», бенефіціаром якої знову виступала Aragvi Holding. Після розголосу в ЗМІ та запитань із боку правоохоронців угода зависла. Адже йшлося про доступ до глибоководного порту особі з російським паспортом, проти якої вже розслідується справа за статтею 110-2 ККУ.

Чому це не просто економічний злочин

Аналітик зернового ринку компанії ASAP Agri Олександр Іваненко в коментарі зазначив: «Коли такий гравець, як Trans-Oil, користується тіньовими каналами, це не просто недоотримані податки. Це спотворює цінові індикатори для всього регіону, б’є по легальних трейдерах і ставить під питання надійність українського зернового коридору». І це ще без урахування безпекового виміру. Постачання зерна до Ірану в обхід санкцій, якщо воно підтвердиться остаточно, — це пряма загроза національній безпеці. Адже в той час як Україна бореться з дронами Shahed, її ж зерно, вивезене через сірі схеми, потенційно може фінансувати їхнє виробництво.

У матеріалах СБУ є згадки про передачу готівки російським діловим партнерам Джаши. І про те, що компанії, задіяні у схемах, мали ознаки фіктивності. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала про арешт майна «Ренійського елеватора» містить детальний опис механізму підробки складських квитанцій та використання підставних осіб.

Власник зернових елеваторів на Одещині Важа Джаши збагачується на розкраданні бюджету України: як це пов’язано із синхронними перельотами з ув’язненим олігархом та впливом на вибори

«Чорний» експорт сільськогосподарської продукції з України сягає 20%. Таку цифру Бюро економічної безпеки називало станом на кінець 2024 року. Потенційні втрати для бюджету оцінювались у майже 8,5 мільярдів гривень. Основна схема полягає у закупівлі продукції за «кеш» з подальшим її перепродажем за кордон за підробленими документами та в порушення валютного законодавства. «АНТИКОР» проаналізував кримінальні справи, пов’язані з такими оборудками, і виявив, що принаймні в частині з них залучені підприємства, пов’язані з молдавським бізнесменом російського походження Важою Джаши.

Важа Джаши народився в Росії, проте з кінця 90-х має громадянство США. Основний його бізнес розташований в Молдові, Україні та Румунії. Зокрема він володіє групою компаній Trans oil, яка займається переробленням олійних культур, експортом зерна, виробництвом соняшникової олії та міжнародною торгівлею сільгосппродукцією. Основні активи в Україні – «Ренійський елеватор» та лінія доставляння «Рені-лайн». Саме ці підприємства є частими фігурантами кримінальних справ щодо розкрадань на постачанні сільськогосподарської продукції.

Найбільш активно схема працювала у 2023-2024 роках. Слідство з’ясувало, що для проведення незаконної діяльності на території Миколаївської та Одеської областей була створена низка компаній. Вони закуповували зернові за готівку без відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Цей товар зберігався в тому числі й на потужностях ТОВ «Ренійський елеватор», яке належить Важи Джаши.

Далі продукція по підробленим документам про його вартість і походження експортувалась за кордон на адресу афільованих підприємств. «Вказаними діями наносились збитки бюджету України в особливо великих розмірах, у тому числі шляхом неповернення валютного уторгування та несплати відповідних податків», – говориться у судовому рішенні, яким накладено арешт на майно, серед якого мокра печатка ТОВ «Ренійський елеватор».

Тільки по одному епізоду цієї справи шкода державним інтересам у вигляді несплати до бюджету податку на прибуток оцінюється у 47 520 655, 02 грн.

Активну участь у схемі «чорного» експорту бере й інша компанія Важи Джаши – ТОВ «Рені-лайн». Так, Національна поліція за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактами заволодіння майном шляхом обману, внесення недостовірних відомостей до офіційних документів та за фактом легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

За результатами проведення контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури у сфері агропромислової сфери отримано інформацію щодо функціонування протиправної схеми, направленої на забезпечення експорту сільськогосподарської продукції від сумнівних підприємств, що призводить до збитків держави та неповернення валютного виторгу в Україну. При цьому схема «проверталась» за безпосередньої участі службових осіб зернових терміналів, які сприяють накопиченню обсягів зернових на підставі завідомо підроблених документів, а також здійснюють відвантаження вказаної продукції. В списку останніх бачимо ТОВ «Рені-лайн» та той же Ренійський елеватор.

Тільки за період з червня 2023 року по кінець вересня 2023 року в результаті схеми не сплачено до держбюджету обов`язкових платежів на суму понад 9 млрд грн.

Частина продукції, від якої не поверталась валютна виручка, за документами поставлялась у Туреччину. Нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація про те, що компанії, пов’язані з Важою Джаши, могли постачати товар в Іран через Туреччину, порушуючи законодавство. Trans oil спростувала цю інформацію, зауважуючи, що всі постачання відбуваються на законних підставах.

Важа Джаши придбав Ренійський елеватор у 2013 році. Це важлива дата, адже на той час у Молдові велику роль у політиці та бізнесі відігравав колишній олігарх Владімір Плахотнюк. Важа Джаши був його бізнес-партнером. Разом вони працювали в компанії Petrom, а також входили в Асоціацію підприємців.

Раніше ЗМІ писали про те, що і Плахотнюк, і Важа в період з 2000 по 2011 роки мали дипломатичні паспорти, не займаючи при цьому жодних посад у владі Молдови. Важа отримав такий паспорт у 2006 році та щонайменше 20 разів відвідував Україну, використовуючи його.

Якщо проаналізувати виписку з даних Міграційної служби України, то можна побачити, що декілька разів Важа Джаши прилітав в Київ на запрошення «Нафтогазу України». Частіше за все він селився в готелі «Прем’єр палац», власниками якого вважають російських бізнесменів, наближених до групи VS Energy.

Свого часу Владімір Плахотнюк мав вплив на молдавське підприємство «Молдова-газ», власником більшої частки в якому залишається російський «Газпром». Які питання міг вирішувати Важа Джаши, відвідуючи «Нафтогаз України» до 2010 року, використовуючи дипломатичний паспорт Молдови, і чи діяв він на той час в інтересах Плахотнюка – залишається невідомим.

Разом з тим відомо, що після виграшу арбітражу у Стокгольмі проти «Газпрому», «Нафтогаз України» розглядає активи «Молдова-газ» як ймовірну частину компенсації від російського газового монополіста, який нині забезпечує військову агресію проти України.

В той час, коли Джаши відвідував Україну за дипломатичним паспортом, в нашу країну прилітав і Владімір Плахотнюк. Для поїздок він використовував особистий літак, який був зареєстрований на компанію «Нобіл ейр».

За збігом обставин, з 2005 по 2015 рік Джаши був засновником російської компанії зі схожою назвою – ООО «Нобил-Грейн». Фірма була зареєстрована в Курській області РФ та вела діяльність у сфері вирощування зернових культур. Оскільки станом на зараз це є головною спеціалізацією бізнесу Важи Джаши, то навряд чи російською компанією керував його повний тезка.

З усім тим сам Джаши стверджує, що ніколи не мав бізнесу в Росії, що, як бачимо, є відвертою брехнею.

Ба більше, в українських реєстрах можна знайти дані, що як мінімум до 2021 року місцем його реєстрації була столиця Росії Москва.

Попри сумнівні зв’язки, Важа Джаши водночас тісно пов’язаний із західними фондами. Одним з них є Horizon Capital. Фонд вкладався та кредитував в тому числі українські підприємства Джаши.

У 2018 році Horizon Capital стала акціонером найбільшого банку Молдови – Moldova agroindbank (MAIB). Цьому передувала низка подій. У 2016 році молдавський уряд анулював володіння 41% акцій колишніми власниками та фактично націоналізував їх. Згодом вони були продані західним фондам. У 2021 році стало відомо, що банк готується вийти на міжнародні біржі. Тоді ж колишній бізнес-партнер Плахотнюка В’ячеслав Платон заявляв, що за західними акціонерами Moldova agroindbank насправді стоїть той же опальний олігарх.

Нюанс – станом на 2021 рік членом правління MAIB та партнером фонду Horizon Capital був Василе Тофан. Зараз він є основним кандидатом на посаду прем’єр-міністра Молдови. Представники молдавського політикуму стверджують, що Тофан та Важа Джаши пов’язані між собою не тільки через західні фонди, вони нібито є кумами. Тофан заперечує цю інформацію.

Влітку 2025 року Владімір Плахотнюк був затриманий у Греції та екстрадований в Молдову. У квітні цього року він був засуджений на 19 років за звинуваченням у банківському шахрайстві, організації злочинного угруповання та відмиванні грошей. Зараз він перебуває у в’язниці.

У РФ Плахотнюка звинувачують у виведенні 560 мільйонів доларів протягом 2013-2014 років шляхом організації міжнародної схеми відмивання. Ця справа відома в пресі як «молдавський ландромат» і мала широкий резонанс.

Станом на зараз Важа Джаши зареєстрований у передмісті Нью-Йорка. Він проживає у маєтку поруч із західним берегом річки Гудзон. За даними сайтів нерухомості останній продаж будинку відбувся у 2015 році. Його вартість оцінюється у більш ніж 2 мільйони доларів.

Ця ж адреса підтверджується даними з довідника адрес США. Окрім цього можна дізнатись, що в попередні роки Важа Джаши мав відношення до нерухомості в елітному поселенні штату Мічиган та у Маямі біч. Пов’язаною особою в довіднику вказана Тамара Джаши.

Аналіз подій майже 20-річної давнини та співвідношення їх з теперішнім дають чітку картину розуміння, як політичний вплив корупціонерів з минулого не припиняється дотепер. Прем’єр-міністром Молдови може стати людина, що має тісні зв’язки з впливовими бізнесменами із сірим минулим. При чому один з них – Важа Джаши, який отримав доступ до зернових елеваторів на Одещині якраз в період проведення банківських махінацій у Молдові, зараз ймовірно став учасником ще однієї схеми – тепер вже по виведенню коштів з бюджету України шляхом махінацій із зерном.

Що далі

Станом на зараз тривають кілька паралельних розслідувань. БЕБ та Нацполіція документують епізоди несплати податків і шахрайства. СБУ опрацьовує версію фінансування дій проти держави. У Молдові опозиція вимагає перевірити зв’язки нового прем’єра з Trans-Oil. А міжнародні кредитори чекають, чи зможе холдинг обслуговувати борги.

Масштаб проблеми виходить далеко за межі одного елеватора. Це клубок із тіньових фінансових потоків, дипломатичних привілеїв, західних інвестицій та геополітичних ігор, зав’язаний на дунайській портовій інфраструктурі. І кожен місяць зволікання з остаточним юридичним рішенням залишає канал для виведення ресурсів відкритим.

Джерела, на основі яких підготовлено матеріал

• Ухвала Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/22414/25-к від 18 вересня 2025 року, де зафіксовано маршрут судна Xin Yu, обсяг вантажу та зв’язок із фігурантами розслідування.
• Брифінг Бюро економічної безпеки України (2024 рік) — озвучено оцінку 20% «чорного» експорту зерна та збитки в 8,5 млрд грн.
• Матеріали кримінального провадження № 12023000000001034 (Національна поліція України) щодо шахрайства, підробки документів та несплати податків із зазначенням суми збитків 47 520 655,02 грн.
• Дані Єдиного державного реєстру судових рішень України — опис обшуків, вилучення печаток, чорної каси та механізму легалізації зерна на «Ренійському елеваторі».
• Розслідування журналістів проєкту «Схеми» (Радіо Свобода, 2024–2026 рр.) — зв’язки Важи Джаши з Володимиром Плахотнюком, використання дипломатичних паспортів, візити до «Нафтогазу».
• Досьє OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project) щодо «Молдовського ландромату», 2017–2019 рр., де згадуються особи, афілійовані з колишнім керівництвом MAIB та Petrom Moldova.
• Міжнародна аналітична платформа Debtwire (2026) — звіт про обвал єврооблігацій Trans-Oil Group після виходу інформації про іранський слід.
• Офіційні реєстри Федеральної податкової служби РФ та ЄДРЮО — підтвердження ІПН Джаши, заснування ООО «Нобил-Грейн», чинний російський паспорт.
• Офіційні заяви Trans-Oil Group на Лондонській фондовій біржі та в міжнародних ЗМІ (2025–2026 рр.) — спростування, інформація про залучення Pillsbury Winthrop Shaw Pittman LLP.
• Медіа-матеріали молдовських видань Ziarul de Gardă, NewsMaker (2025–2026) — обговорення кумівських зв’язків Василе Тофана та реакція політичних сил.