Переваги українського Сокіл-300 над Bayraktar TB2 – подробиці

ДККБ “ЛУЧ” розробляє власний комплекс Сокіл-300 враховуючи недоліки БПАК Bayraktar TB2.

Вітчизняний ударний безпілотний літальний апарат «Сокіл-300» розробляли впродовж останніх 1,5 років Конструкторським бюро «ЛУЧ», передає Мілітарний.

Найбільшим обмеженням, яке впливає на роботу турецького безпілотника, український розробник вважає залежність від сприятливих метеоумов.

Всі безпілотні літальні апарати… націлені на певні умови, а саме – працювати в чистому небі, коли сонячно“, – каже керівник підприємства Олег Коростельов.

Він звернув увагу, що в таких країнах, як Туреччина, Катар, ОАЕ, Пакистані протягом року більшість днів відповідають таким умовам.

У нас навпаки – у нас світлих (днів) 60, а решта днів, або низька хмарність, або… у нас часто туман, особливо в зоні бойових дій, особливо осінній, зимовий, весняний період – це дуже складні метеоумови, – відзначив керівник “ЛУЧА”.

За таких умов хмари “не пробиває” тепловізор, а спостерігати за поверхнею землі з висоти можна лише за допомогою “спеціальних радіозасобів виявлення, які так, як головка на “Нептуні”, які будуть сканувати поверхню”.

Саме така перевага закладається, – підкреслив Олег Коростельов.

Також перевага очікується і в ударних можливостях. Як зауважив Коростельов, турецький апарат не може застосовувати озброєння, зокрема бомби, з висоти менше ніж 3000 м. Адже бомбі для влучення необхідно розігнатися. “І ці 3000 м треба дивитися, бачити, звідти, з тої висоти, тобто не повинно бути хмарності. І не повинно бути якихось перешкод для тепловізорів або лазерного канала”, – наголосив український розробник.

Ми говоримо про те, що ми закладуємо ракети по прямому лазерному каналу, які можна буде стріляти на 10 км навіть, але з низької висоти. З 50 метрів, з 30 метрів, зі 100 метрів. І на 10 км такий безпілотник дуже складно виявити, – підсумував Олег Коростельов.

Керівник “ЛУЧА” відзначив, що закупівля “байрактарів” була правильним рішенням для швидкого забезпечення потреби в розвідувально-ударних безпілотниках ЗСУ. Однак вважає доцільним паралельно розвивати український проєкт. Він відзначає, що розробка і майбутня закупівля коштуватиме менше ніж контрактні ціни на турецькі літальні апарати, які вже купила Україна.

Коростельов прогнозує, що на завершення розробки Сокіл-300 КБ потрібно ще близько року.

За оцінками вартість одного такого дрону складає 45,6 млн гривень, якщо виробництво здійснюватиметься серійно, то ціна може бути зменшена на 30-40%.

Він оснащується вітчизняною оптико-електронною станцією, може використовувати декілька типів двигунів. Це як вітчизняні АІ-450Т2 та МС-500В-05С/СЕ, також іноземного виробництва – Rotax  914. В залежності від типу двигуна різниться і його «пуста» та «повна вага».

У варіанті з АІ-450Т2 ці показники складають 535/1225 кг відповідно, для МС-500В-05С/СЕ – 530/1220 кг та для Rotax  914 – 420/1130 кг.

Максимальна швидкість з:

  • АІ-450Т2 – 580 км/годину
  • МС-500В-05С/СЕ – 466 км/годину
  • Rotax  914 – 210 км/годину

Управління комплексом здійснюється з мобільного пункту керування, що уніфікований з пунктом управління ракетного комплексу РК-360 МЦ «Нептун» та розміщується на шасі вантажного автомобіля, марка якого визначається замовником.

Пункт керування оснащується:

  • робочими місцями для двох операторів
  • антенами зв’язку
  • апаратурою зв’язку
  • електростанцією
  • кліматичним обладнанням

При розробці БПЛА враховано досвід робіт та технічні рішення з «Нептуна», серед таких рішень – автопілот, також він пропонується у якості засобу його для цілевказання.