Кисільов, Туник, Черненко: як «Преміум фінанс» перетворила штрафи НБУ на статтю доходів і відмивала крипту через мережу обмінників

25 липня 2024 року біля бізнес-центру «Євразія» у Києві затримали Віталія Черненка — посадовця держпідприємства Міноборони «Агенція оборонних закупівель». У нього вилучили 100 тисяч доларів готівкою. Це був лише аванс. Черненко, колишній співробітник Бюро економічної безпеки, запевнив директора ТОВ «Преміум фінанс», що за 700 тисяч доларів закриє кримінальне провадження про несплату 56 мільйонів гривень податків. У розшифровках перемовин фігурує код «0.7». За два місяці до цього засновник «Преміум фінанс» Віктор Кисільов сам звернувся до СБУ — і далі всі зустрічі відбувалися під контролем оперативників.

Цей епізод не був випадковим збоєм. Він оголив систему, в якій компанія роками балансує між офіційним статусом значущого фінансового гравця та відверто тіньовими операціями.

100 тисяч біля «Євразії» і 56 мільйонів, яких не було в бюджеті

Черненко пропонував свої послуги не вперше. Спершу йшлося про 5 тисяч доларів, потім сума зросла до 50, далі — 200. Фінальна домовленість — 700 тисяч доларів. За ці гроші він обіцяв повне закриття податкового провадження, використовуючи зв’язки в БЕБ. Щоб надати ваги своїм словам, показував листування з нібито високопосадовцями та лякав перевірками ДБР. Усе виявилося імітацією. Суд кваліфікував його дії як шахрайство, а не хабарництво. 3 березня 2026 року Голосіївський райсуд Києва (справа № 761/4693/25) дав йому 5 років умовно з іспитовим строком 3 роки. Заставу в 900 000 гривень повернули заставодавцям, арешт із Subaru Tribeca та земельної ділянки зняли.

Для «Преміум фінанс» ця історія завершилася поверненням до звичного ритму роботи. Провадження про несплату податків на 56 мільйонів гривень тим часом ніхто не закривав — воно просто залишилося висіти.

Корпоративна ширма: від Бондар до Кисільова і одна адреса на Голосіївській

У документах компанії все виглядало акуратно. ТОВ «Преміум фінанс» зареєстрували у 2015 році зі статутним капіталом 10 мільйонів гривень. Юридична адреса — Київ, вулиця Голосіївська, 13, офіс 525. Та сама адреса, до речі, вказана як місце реєстрації самого Кисільова. Станом на червень 2021 року 99,995% статутного капіталу належало Олені Бондар, уродженці Донеччини. Віктор Кисільов мав лише 0,005%. Потім частки перерозподілили: Кисільов отримав 90,995%, Бондар — 9,005%. Директори змінювалися: Петрова, Литвин (як т.в.о.), тепер — Анжеліка Гречко.

Паралельно компанія показувала цифри, які важко пояснити самим лише зростанням ринку. За 2023 рік дохід підскочив на 514,91%, за 2024‑й — ще на 290,38%. За дев’ять місяців 2025 року — 534 мільйони гривень. Це період жорстких валютних обмежень НБУ, коли попит на неформальні канали переміщення капіталу різко зріс. Мережа кас «Преміум фінанс» за перше півріччя 2025‑го налічувала 244 пункти обміну, а до кінця року перевалила за 450. Агресивне масштабування тривало навіть на тлі систематичних перевірок Нацбанку та обшуків БЕБ.

Криптовалюта через касу: бот, пароль і жодних записів в обліку

Слідчі Офісу генпрокурора зафіксували механіку, яка працювала з 1 січня 2023 року. Клієнт подавав заявку на обмін криптовалюти через спеціалізований Telegram-бот. Отримував унікальний пароль-код. Далі йшов у пункт обміну «Преміум фінанс», називав пароль касиру — і отримував готівку. Жодної фіксації в обліку, жодного підтвердження джерела походження коштів. Реквізити та відділення ліцензованої компанії використовували як прикриття для тіньової конвертації.

Географія вилучень говорить сама за себе. Листопад 2023 року — обшук у київській касі зберігання, вилучено гривню, євро, польські злоті. У березні 2025 року Печерський суд цей арешт скасував, гроші повернули. Січень 2025‑го — Берегове на Закарпатті: у відділенні знайшли долари, євро, чеські крони, угорські форинти, британські фунти. Липень 2025‑го — обшук у київському пункті обміну, який збігається з офіційним списком відділень компанії. Техніку та готівку арештували в серпні 2025‑го.

Уся ця діяльність велася без ліцензії на операції з віртуальними активами. НБУ не видавав «Преміум фінанс» жодного дозволу на криптообмін.

Штрафи як абонплата: чому Нацбанк не зупинив потік

У травні 2025 року Нацбанк наклав на компанію штраф 1 021 300 гривень за суттєві порушення валютного законодавства. А вже в червні додав ще 200 000 гривень — за відсутність обов’язкової системи відеоконтролю у відділеннях і саботаж надання відеоархівів інспекційній групі. Для компанії з доходом понад пів мільярда за дев’ять місяців такі суми — це не стримуючий фактор, а операційна витрата, дешевша за легалізацію повного обсягу операцій.

Водночас у січні 2026 року НБУ вніс «Преміум фінанс» до переліку 53 значущих фінансових компаній. Формальні критерії — обсяги діяльності, частка ринку, сплачені податки — виявилися достатніми, попри відкриті кримінальні провадження за легалізацію брудних коштів і несплату податків. Регулятор визнав системну важливість гравця, який систематично порушує законодавство.

Історія повторюється. Ще у 2019 році компанія зіткнулася з відмовою НБУ продовжити ліцензію на валютні операції — тоді перевірка виявила 81 суттєве порушення у понад 50% філій. Віктор Кисільов передав 40 000 доларів (із обумовлених 50 000) посадовцю Департаменту забезпечення діяльності НБУ, який обіцяв вплинути на колегіальне рішення через свої зв’язки. Посадовця затримали одразу після отримання грошей. У пресслужбі Нацбанку тоді підкреслили: затриманий не мав стосунку до ліцензування, а рішення ухвалюються колегіально. Справа тягнулася роками. У квітні 2025 року Печерський суд закрив її через смерть обвинуваченого — за клопотанням його дружини.

Польський вузол: родинний синдикат Туника і мережа «Fin Union»

За межами України розслідування вивело на ще один рівень — міжнародний. Восени минулого року в Польщі затримали Ігоря Туника (10.06.1989), відомого як криптокоуч та організатор нелегального обмінника. Він позиціонував себе як засновник платформи elrmcf.exch і спеціалізувався на транскордонному готівковому трансфері та обміні великих обсягів криптовалют (від 500 доларів) в Україні, Польщі та ОАЕ.

Туник починав із торгівлі взуттям, потім був напівлегальний букмекерський бізнес, далі — скам-проєкти разом із Давідом Курбановим. Випускник юридичного факультету МАУП, він навіть встиг попрацювати помічником судді. Але справжній масштаб його діяльність набула після 2014 року, коли він переключився на криптовалюту.

Сім’я була глибоко інтегрована в бізнес. Мати Наталія Виговська супроводжувала сина в Дубай, де відбувалися операції з великими готівковими пулами. Сестра Марія Виговська адмініструвала Telegram-канал «Capital Club», пропонуючи нелегальний обмін цифрових активів «у будь-якій точці світу». Польську компанію ELRMCF team sp. z o.o., через яку легалізували європейський напрямок, очолила Валентина Москалюк — подруга матері.

Після арешту Туника дружина Марія (колишня акторка фільмів для дорослих) оголосила про розлучення через подружню зраду. Вона публічно заявила, що для підтримки життєдіяльності розпродує його нерухомість та преміальні авто. Станом на січень 2026 року Туник залишався в польському СІЗО.

Зв’язок із «Преміум фінанс» виявився не прямим, а інфраструктурним. Мережа «чорних» обмінників «Fin Union», яка належить Владиславу Савченку, використовувалася Туником для збору та видачі готівки в Києві, Одесі, Вінниці. І ця сама мережа перетинається з адресами, де працювали каси «Преміум фінанс». Обидві системи — ліцензована й нелегальна — забезпечували фіатне покриття для конвертації крипти в гривню, долар, євро без будь-якої фіксації джерел.

Окремо стоїть рішення компанії добровільно відмовитися від ліцензій на факторинг, лізинг, кредитування та надання гарантій. Уся увага сконцентрувалася виключно на валютних операціях, де нагляд слабший, а маржа від тіньового арбітражу — вища.

Що далі: системний глухий кут

Кейс «Преміум фінанс» показує, що модель «порушення — штраф — продовження діяльності» працює безвідмовно. Регулятор фіксує відсутність відеоконтролю, вилучає готівку, накладає санкції — а компанія нарощує мережу й потрапляє до списку значущих. Судова система дає умовні терміни за спробу приховати несплату 56 мільйонів податків, а хабар посадовцю НБУ закривають через смерть фігуранта.

Показово, що публічний перелік значущих компаній НБУ, оприлюднений 21 січня 2026 року, не містить жодних маркерів доброчесності. Достатньо великих оборотів. Це створює ситуацію, за якої тіньовий фінансовий гравець отримує не лише фактичну безкарність, а й формальне визнання системної важливості.

Тим часом Ігор Туник залишається під вартою в Польщі. Його мережа не зникла — вона переформатувалася. Марія Виговська продовжує вести канали. Справа про 56 мільйонів несплачених податків висить. А «Преміум фінанс» працює далі.

Тіньові фінансові потоки, корупційні ризики та транскордонна легалізація: комплексне розслідування діяльності ТОВ «Преміум фінанс» і пов’язаних криптомереж

Оприлюднення Національним банком України (НБУ) 21 січня 2026 року дебютного переліку з 53 значущих фінансових компаній маркувало новий етап у структуруванні вітчизняного ринку небанківських фінансових послуг. Поява у цьому списку ТОВ «Преміум фінанс» (код ЄДРПОУ 39727881), яке стабільно утримує позиції у першій десятці лідерів валютообмінного сектору України, оголила системні суперечності між офіційним регуляторним статусом та реальними комплаєнс-ризиками. На тлі стрімкого фінансового та інфраструктурного експансіонізму компанія виступає центральним фігурантом кількох кримінальних проваджень, що охоплюють масштабне ухилення від сплати податків, нелегальну конвертацію віртуальних активів у фіатні кошти та системний підкуп посадових осіб з метою нівелювання правових наслідків.

Показник діяльності / Юридичний статус	Значення та хронологічні параметри
Дата державної реєстрації	2015 рік
Статутний капітал	10 000 000 грн
Зареєстроване місцезнаходження	м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 13, оф. 525
Директор компанії (актуальний)	Гречко Анжеліка Миколаївна
Ключовий бенефіціарний власник	Кисільов Віктор Володимирович (власник істотної участі)
Динаміка приросту доходу у 2023 році	+514,91%
Динаміка приросту доходу у 2024 році	+290,38%
Обсяг доходу за I–III квартали 2025 року	534 000 000 грн
Розширення мережі кас (2025 рік)	Зростання з 244 (I півріччя) до понад 450 відділень

Еволюція корпоративної структури та аномальний фінансовий ріст

Аналіз реєстраційних документів та схематичних зображень структури власності ТОВ «Преміум фінанс» фіксує послідовну концентрацію капіталу в руках одного бенефіціара. Станом на червень 2021 року засновником з абсолютною часткою у 99,995% статутного капіталу виступала Олена Володимирівна Бондар (уродженка Донеччини), тоді як киянин Віктор Володимирович Кисільов володів лише символічними 0,005%. Згодом відбувся перерозподіл часток, у результаті якого Кисільов сконцентрував 90,995% акцій, ставши ключовим бенефіціаром, а частка Бондар скоротилася до 9,005%. Показовим є те, що юридична адреса компанії у Голосіївському районі Києва повністю збігається з місцем реєстрації самого Кисільова. Протягом останніх років у компанії також неодноразово змінювався топменеджмент: посаду директора у різні періоди обіймали Н. П. Петрова, Ганна Литвин (як т.в.о.), а на сучасному етапі — Анжеліка Гречко.

Паралельно з внутрішніми переформатуваннями компанія продемонструвала аномальні фінансові результати. Стрімкий зліт доходів у 2023–2024 роках та акумуляція понад пів мільярда гривень виручки за перші дев’ять місяців 2025 року збіглися з періодом жорстких валютних обмежень регулятора та зростанням попиту на неформальні канали транскордонного переміщення капіталу. Подвоєння фізичної мережі пунктів обміну менш ніж за рік вказує на агресивне масштабування бізнесу, яке відбувалося в умовах перманентного тиску з боку правоохоронних органів та систематичних виїздів інспекційних груп НБУ/

Технологічна модель нелегального крипто-фіатного арбітражу

Починаючи з грудня 2022 року, ТОВ «Преміум фінанс» перебуває під пильною увагою Офісу Генерального прокурора та Бюро економічної безпеки (БЕБ) в межах комплексного кримінального провадження. Слідчі дії ведуться за статтями Кримінального кодексу України, що карають за незаконні дії з переказними документами та платіжними картками, легалізацію брудних коштів та умисне ухилення від сплати податків.

Досудовим розслідуванням задокументовано, що з 1 січня 2023 року група осіб організувала розгалужену схему конвертації криптовалюти у готівку без відповідних дозволів НБУ. Схема функціонувала за принципом прикриття: реквізити та фізичні відділення ліцензованого оператора «Преміум фінанс» використовувалися для легалізації тіньових транзакцій/

[Клієнт / Тіньовий інвестор]

       │

       ▼ (Подання заявки на обмін крипти)

[Спеціалізовані Telegram-боти]

       │

       ▼ (Генерація унікального пароля-коду)

[Пункт обміну ТОВ «Преміум фінанс»]

       │

       ▼ (Верифікація пароля касиром без фіксації в обліку)

[Видача готівкових коштів (USD, EUR, UAH)]

Правоохоронні органи провели серію тактичних операцій для блокування цієї інфраструктури:

• Липень 2025 року: обшук у київському пункті обміну, адреса якого збігається з офіційним списком відділень «Преміум фінанс». Вилучено великі суми готівки, документацію та комп’ютерну техніку, на які у серпні 2025 року накладено судовий арешт.
• Січень 2025 року: обшук у відділенні в місті Берегове (Закарпатська область) за підозрою у відмиванні доходів. Оперативники вилучили диверсифікований готівковий портфель: долари США, євро, чеські крони, угорські форинти та британські фунти стерлінгів.
• Листопад 2023 року: обшук у київській касі зберігання коштів компанії з вилученням гривні, євро та польських злотих. У березні 2025 року Печерський районний суд Києва скасував цей арешт, повернувши кошти компанії.

Зниження комплаєнс-контролю супроводжувалося добровільною відмовою ТОВ «Преміум фінанс» від ліцензій на інші види фінансових послуг (факторинг, лізинг, кредитування та надання гарантій) у рамках оптимізації регуляторного навантаження, що дозволило зосередити всі ресурси виключно на валютних операціях. Водночас НБУ регулярно фіксував грубі порушення у діяльності компанії. У травні 2025 року регулятор наклав на ТОВ «Преміум фінанс» штраф у розмірі 1 021 300 гривень за суттєві порушення вимог валютного законодавства. Згодом, у червні 2025 року, компанію було оштрафовано ще на 200 000 гривень за порушення правил торгівлі валютою в умовах воєнного стану. Санкція була застосована через відсутність обов’язкової системи технологічного відеоконтролю у відділеннях та саботаж надання копій відеоархівів інспекційній групі НБУ.

Транскордонний вимір: мережа Ігоря Туника та інфраструктура «Fin Union»

Ухилення від сплати податків та легалізація віртуальних активів у діяльності «Преміум фінанс» тісно переплітаються з діяльністю міжнародних тіньових фінансистів. Восени минулого року в Польщі було затримано відомого криптокоуча та нелегального обмінника Ігоря Станіславовича Туника (народився 10.06.1989). Туник, який позиціонує себе як засновник платформи elrmcf.exch, спеціалізувався на послугах так званої «перестановки коштів» (транскордонного готівкового трансферу) та обміну великих обсягів криптовалют (від 500 доларів США) в Україні, Польщі та ОАЕ.

Елемент тіньової інфраструктури	Суб’єкт / Юридична особа	Роль та географічна локація
Організатор екосистеми	Туник Ігор Станіславович (Гоша)	Координація обміну крипти; раніше пов’язаний із шантажем, продажем скам-курсів у проекті «Gruppirovka»; проживав у Кишиневі (Молдова), затриманий у Польщі
Фізична мережа видачі	Мережа «чорних» обмінників «Fin Union»	Належить Владиславу Савченку; використовувалася Туником для збору та видачі готівки в Києві, Одесі, Вінниці; фігурує у справах Офісу Генпрокурора
Європейський хаб	ELRMCF team sp. z o.o. (Польща)	Легалізація операцій у межах Євросоюзу; номінальний директор — Валентина Москалюк
Сімейний синдикат	Виговська Марія Андріївна (сестра, нар. 29.06.2001)	Адміністрування Telegram-каналу «Capital Club» для глобального тіньового обміну крипти
Допоміжні контакти	Виговська (Туник) Наталія Борисівна (мати)	Фінансове сприяння, спільне перебування в Дубаї під час координації операцій в ОАЕ

Професійний шлях Ігоря Туника демонструє глибоку криміналізацію його діяльності. Випускник юридичного факультету Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП), він нетривалий час працював помічником судді, після чого перейшов у комерційний сектор (менеджером з продажів на взуттєвій фабриці). З 2014 року займався напівлегальним букмекерським бізнесом, звідки згодом перейшов у сферу обігу криптовалют та організації скам-проєктів разом із партнером Давідом Курбановим.

Транскордонний бізнес Туника спирався на родинні зв’язки. Його мати, Наталія Виговська, супроводжувала його під час поїздок до Дубаю, де здійснювалися операції з великими готівковими пулами. Рідна сестра Марія Виговська безпосередньо залучена до залучення клієнтів через Telegram-ресурс «Capital Club», пропонуючи нелегальний обмін цифрових активів «у будь-якій точці світу». Директором польської компанії ELRMCF team sp. z o.o. була призначена Валентина Москалюк, пов’язана дружніми стосунками з матір’ю Туника.

Після арешту Туника у Польщі його дружина Марія Туник (колишня акторка фільмів для дорослих) ініціювала процес розлучення через подружню зраду/ Вона публічно підтвердила, що для підтримки життєдіяльності під час перебування чоловіка під вартою змушена була розпродати його цінні активи — нерухомість та преміальний автотранспорт. Станом на січень 2026 року Ігор Туник продовжував перебувати у польському пенітенціарному закладі. Зв’язок його інфраструктури з ТОВ «Преміум фінанс» носив характер системної координації: ліцензовані каси компанії та мережа «Fin Union» забезпечували безперебійне фіатне покриття для масштабних транскордонних переказів криптовалюти.

Корупційний лобізм: Справи Віталія Черненка та НБУ

Накопичення регуляторних претензій та загроза кримінального переслідування змушували бенефіціарів «Преміум фінанс» шукати неформальні шляхи врегулювання проблем із законом. Слідством задокументовано два масштабні епізоди підкупу державних службовців.

Справа про закриття податкового провадження на 56 млн грн

У травні 2024 року Віталій Черненко дізнався про розслідування щодо ТОВ «Преміум фінанс» за фактом умисного ухилення від сплати податків у сумі 56 мільйонів гривень. На той момент Черненко обіймав посаду в Державному підприємстві Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», куди був призначений 18 липня 2023 року. До цього він протягом тривалого часу працював у Бюро економічної безпеки (БЕБ). Згідно з його офіційною декларацією, за період роботи в Агенції у 2023 році він встиг заробити 777 400 гривень (понад 130 тисяч гривень щомісячно).

Використовуючи старі професійні зв’язки в БЕБ, Черненко запропонував директору ТОВ «Преміум фінанс» (з яким підтримував також побутові дружні стосунки) забезпечити повне закриття кримінальної справи за грошову винагороду. Процес погодження суми хабара відбувався за висхідною траєкторією:

1. Початкова пропозиція: 5 000 USD.
2. Другий етап обговорення: 50 000 USD.
3. Третій етап обговорення: 200 000 USD.
4. Фінальна домовленість: 700 000 USD (приблизно половина від суми виявленої податкової недоїмки), яка у зашифрованих перемовинах фігурувала як «0.7».

Засновник «Преміум фінанс» звернувся до Служби безпеки України. Подальші переговори та зустрічі з Черненком здійснювалися під контролем оперативників за участю заступника директора компанії, який діяв під прикриттям. Черненко імітував активну лобістську діяльність, демонструючи фальшиві листування з високопосадовцями та залякуючи бізнесменів вигаданими перевірками з боку ДБР.

25 липня 2024 року біля бізнес-центру «Євразія» у Києві відбулася передача першого траншу (авансу) в розмірі 100 000 доларів США готівкою, після чого Черненка негайно затримала СБУ. Агенція оборонних закупівель поспішила відмежуватися від інциденту, звільнивши Черненка та зазначивши, що правопорушення пов’язане виключно з його колишнім місцем роботи в БЕБ.

Судовий розгляд завершився підписанням угоди про визнання винуватості. 3 березня 2026 року Голосіївський районний суд Києва (справа № 761/4693/25) виніс вирок: Черненка визнано винним у шахрайстві та засуджено до 5 років позбавлення волі умовно, з іспитовим строком у 3 роки. Арешт з його земельної ділянки та кросовера Subaru Tribeca було знято, а внесену заставу у розмірі 900 000 гривень повернуто заставодавцям.

Справа про корупційне поновлення ліцензії в НБУ (2019 рік)

Історія корупційної взаємодії ТОВ «Преміум фінанс» з регуляторними органами має глибоке коріння. У грудні 2019 року у компанії завершувався строк дії ліцензії на здійснення валютних операцій. НБУ відмовив у її автоматичному продовженні через виявлення 81 суттєвого порушення валютного законодавства, зафіксованих у понад 50% структурних підрозділів (філій) компанії.

Для обходу законної процедури Віктор Кисільов залучив посередника, який мав виходи на керівний склад Департаменту забезпечення діяльності НБУ (відповідального за матеріально-технічне та господарське забезпечення регулятора). Залучений менеджер департаменту пообіцяв використати свої зв’язки для впливу на колегіальне рішення НБУ, оцінивши свої послуги у 50 000 доларів США.

У жовтні 2019 року Кисільов передав чиновнику Нацбанку першу частину хабара в розмірі 40 000 доларів, після чого посадовця затримали співробітники поліції. Пресслужба НБУ згодом підкреслила, що затриманий не мав жодного стосунку до департаментів ліцензування, а колегіальний характер ухвалення рішень унеможливлював одноосібний вплив на видачу ліцензій. Ця кримінальна справа розтягнулася на роки й була остаточно закрита Печерським судом лише у квітні 2025 року за клопотанням дружини обвинуваченого через його смерть.

Системні висновки та інституційні наслідки розслідування

Кейс ТОВ «Преміум фінанс» унаочнює фундаментальні проблеми державного регулювання та фінансового моніторингу в Україні. Досвід діяльності цієї компанії вказує на формування стійкої бізнес-моделі, де корупційні виплати, судові позови та адміністративні штрафи регулятора інтегровані в операційні витрати як неминучі витрати високої маржинальності тіньового валютного арбітражу.

Виявлені факти дозволяють зробити кілька стратегічних висновків щодо функціонування небанківського фінансового ринку:

• Регуляторні лазівки у визначенні значущості: Формальні критерії НБУ для включення компаній до переліку значущих (частка активів, обсяги діяльності, сплата податків) фокусуються на кількісних метриках. Це дозволяє компаніям із відкритими кримінальними провадженнями за фактами легалізації брудних коштів успішно проходити авторизацію та отримувати статус системно важливих гравців.
• Інституційна неефективність санкцій: Штрафи у розмірі 200 000 чи навіть 1 000 000 гривень за відсутність відеоконтролю не виконують превентивної ролі. Тіньові оператори свідомо йдуть на порушення вимог щодо відеофіксації, оскільки штраф є значно дешевшим, ніж офіційне декларування мільярдних оборотів конвертації криптовалют.
• Деформація судової превенції: Практика укладання угод про визнання винуватості у справах про великі хабарі (як у випадку з Віталієм Черненком) нівелює антикорупційні зусилля держави. Умовне покарання за спробу приховати несплату податків на 56 мільйонів гривень створює атмосферу безкарності для фінансових посередників та стимулює подальший розвиток тіньового лобізму.

Поєднання розгалуженої мережі кас ліцензованого оператора, технологічних можливостей Telegram-ботів та інтеграції з міжнародними криптоплатформами (на зразок мережі Туника) дозволяє виводити з-під оподаткування гігантські обсяги капіталу. Це створює загрозу не лише для стабільності національної валютної системи, а й безпосередньо підриває економічну безпеку держави у період воєнного стану.