Липень 2026-го. Борислав Береза помічає біля свого віденського помешкання одних і тих самих людей. Вони не ховаються. Просто фіксують кожен його крок — професійно, методично, без зайвих рухів. За два тижні до цього в Україні проти нього ввели персональні санкції РНБО. А ще за півроку до цього він опублікував серію інтерв’ю з людиною, чий архів мав ефект бомби. Не метафорично. Цілком реально.
Це не політичні ігри. Це війна компромату, де ставка — життя.
Відень тут не випадковий. Це місто, куди Береза виїхав, відчувши небезпеку. Але й тут його дістали. За його словами, група зовнішнього спостереження була ідентифікована як співробітники українських спецслужб. Вони вивчали маршрути, контакти, час виходу з дому. Усе, що потрібно для подальших дій. Береза не став чекати, поки спостереження переросте у щось більше. Він подав офіційні заяви до австрійського Директорату державної безпеки та розвідки (DSN), а також до Ради Європи та Європейського суду з прав людини. Паралельно в Україні він оскаржує рішення РНБО у Верховному Суді.
Що саме перетворило колишнього нардепа на мішень такого рівня?
Щоб це зрозуміти, треба відмотати час назад. У січні 2026 року Береза сідає перед камерою з Сергієм Ваганяном — підприємцем, якого в Україні розшукують за заволодіння $21 млн компанії ТОВ «Самга». Ваганян не схожий на пересічного втікача. Він детально, з цифрами та датами, описує, як возив готівку приватними літаками, заходив у кабінети керівництва СБУ та особисто знав Івана Баканова й Андрія Наумова.
Архів, який він передає Березі, містить сотні годин відео, фотофіксацію передачі грошей прямо в службових кабінетах, електронне листування.
За оцінками самого Ваганяна, щомісячний обсяг тіньової готівки, яка проходила через спецслужбу в 2019–2022 роках, сягав $10 млн. Це не були разові акції. Система працювала як годинник: бізнес отримував «пропозицію» ділитися 30–50% прибутку в обмін на імунітет від обшуків і кримінальних проваджень. Гроші збирали в кабінетах, пакували в спортивні сумки, розвозили по місту на службових авто.
Коли матеріали оприлюднили, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 368 і ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу — одержання та надання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Ваганян на той час уже був у ЄС, де отримав статус викривача та почав давати свідчення слідчим.
Береза залишився з дублікатом архіву. З того моменту він перестав бути просто коментатором. Він став ключовим свідком. І мішенню.
Майже одразу після публікацій йому почали надходити попередження через неформальні канали. Готується провокація. Підкинуть наркотики в авто. Або зброю. Повернешся в Україну — сядеш.
Як це працювало на землі
Свідчення Ваганяна виходять далеко за межі київських кабінетів. Він детально описує, як під Києвом оформлювали земельні ділянки на структури дніпровського олігарха Вадима Єрмолаєва. Земля під забудову в передмісті столиці — це завжди золоте дно. А коли в схемі бере участь начальник Головного управління СБУ в Києві та області Артем Бондаренко, це вже не рейдерство. Це державна політика.
Щоправда, після репортажів Берези Бондаренка звільнили. 22 квітня 2026 року Президент підписав указ №334/2026. Але хіба це щось змінило? Сама система залишилася.
В Одесі все закручено ще крутіше. Тут у центрі — голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер та його позаштатний радник, генерал-майор СБУ у відставці Іван Дралюк. Єрмолаєв, який із грудня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за ведення бізнесу в окупованому Криму та сплату податків до бюджету РФ, раптом отримує в оренду на 49 років 6 гектарів землі в порту Рені. Прямо на березі Дунаю. Під будівництво приватного портового комплексу.
Як таке можливо, коли будь-які операції з підсанкційними особами заборонені? Дуже просто. У компанії ТОВ «Потоки», яка отримала землю, 11% належить тому самому Дралюку. Документи підписували заступники Кіпера за його прямою вказівкою. Це підтвердив керівник юридичного управління ОВА Роман Кравцов.
Агровиробників у регіоні змушували возити зерно тільки через елеватори Єрмолаєва. Інакше — блокування експорту, перевірки, проблеми з логістикою.
Класичний «дах» із погонами.
Окремий пласт архіву — це торгівля санкціями РНБО. За свідченнями Ваганяна, бізнес-структури, пов’язані з Олександром Акстом, готували проєкти санкційних списків прямо у своїх офісах. Потім через Наумова та Баканова ці рішення формалізувалися державою. Конкурентів прибирали з ринку імпорту електроніки та товарів широкого вжитку. А тих, хто хотів уникнути санкцій, просто «продавали» назад. Дніпровський бізнесмен Вадим Єрмолаєв навесні 2021 року заплатив Наумову $5 млн готівкою та придбав дві елітні квартири в Києві поблизу Маріїнського парку для керівництва СБУ, аби відтермінувати санкції проти себе та своїх компаній.
Уся ця інформація тепер у Берези. І вона почала працювати проти тих, хто роками почувався недоторканним.
Вибух у Монако як точка неповернення
29 червня 2026 року. Монако. Біля будинку, де мешкає Вадим Єрмолаєв, лунає вибух. Бізнесмен отримує важкі опіки, його супутниця та малолітній син — у лікарні. Єрмолаєв впадає в кому. Правоохоронці Монако та Франції починають розслідування. Основна версія — замах на замовлення, пов’язаний із перерозподілом активів.
Буквально за кілька днів, 1 липня, в Україну повертається Анастасія Березовська — ймовірна учасниця підготовки вибуху. А ще через кілька днів її знаходять убитою, закопаною під Києвом.
7 липня Служба безпеки України разом із Національною поліцією та Офісом генерального прокурора затримують двох підозрюваних у її вбивстві. Ними виявилися чинний офіцер ГУР Міноборони та колишній правоохоронець. Один із затриманих зізнається у вбивстві за попередньою змовою. Коли Єрмолаєв виходить із коми, він прямо звинувачує представників ГУР у замаху на своє життя.
Це вже не корупція. Це зачистка свідків на міжнародному рівні.
У такій конфігурації Береза опиняється між трьома вогнями. Перший — колишнє керівництво СБУ, для якого він є носієм оригіналів доказів у справі НАБУ. Другий — регіональна адміністрація Одеси, яка кришувала оборудки з підсанкційними активами. Третій — силові групи, які вже показали, що готові вбивати. І кожен із цих вогнів здатен дотягнутися до Відня.
За оцінками міжнародних безпекових аналітиків, використання спецслужб для вирішення приватних бізнес-конфліктів є однією з найбільших загроз для держав, що перебувають у стані гібридної війни. У випадку України це накладається на фактичну монополізацію силових функцій окремими олігархічними групами. Дослідження Transparency International за 2025 рік прямо вказує на високий ризик безкарного використання правоохоронних органів для тиску на бізнес та активістів.
Стеження у Відні — це не просто порушення австрійських законів. Це сигнал: ми можемо дістати тебе будь-де. І якщо Береза зникне або з ним трапиться «нещасний випадок», архів Ваганяна стане нічиїм. Саме тому політик і передав його копії одразу в кілька юрисдикцій.
Що далі
Прогноз розвитку ситуації невтішний. Найближчим часом варто очікувати спроб дискредитації Берези та Ваганяна через підконтрольні медіа. Імовірне відкриття в Україні нових кримінальних проваджень проти Берези — щоб створити підстави для екстрадиції або оголошення в міжнародний розшук через Інтерпол. Паралельно триватиме тиск на австрійські органи, щоб ті згорнули розслідування стеження.
А враховуючи, що в Монако вже показали готовність до фізичного усунення, ризик силової провокації залишається високим. Єдиним стримуючим фактором залишається швидка реакція австрійської поліції та Європейського суду з прав людини. Без цього Береза ризикує стати черговою жертвою війни, яка давно вийшла за межі корупційних скандалів і перетворилася на полювання без правил.
| Фігурант | Роль у викритих схемах | Джерело загрози для Берези |
|---|---|---|
| Сергій Ваганян | Фінансовий оператор при керівництві СБУ (2019–2022). Зафіксував хабарі на $10 млн/міс. | Першоджерело архіву. Перебуває під захистом в ЄС. Безпосередньо не тисне, але є причиною тиску. |
| Андрій Наумов | Екскерівник ГУ ВБ СБУ. Отримав $5 млн та квартири від Єрмолаєва за виключення з санкцій. | Прямий мотив для нейтралізації доказів. Можливості для стеження за кордоном. |
| Вадим Єрмолаєв | Підсанкційний олігарх. Отримав 6 га в порту Рені через ТОВ «Потоки». Пережив замах у Монако. | Його активи перерозподіляють, а Береза — свідок. Сам Єрмолаєв небезпечний як об’єкт боротьби. |
| Олег Кіпер | Голова Одеської ОВА. Забезпечив виділення землі підсанкційній компанії. | Ризик кримінальної відповідальності за сприяння в обході санкцій. Адмінресурс для тиску. |
| Іван Дралюк | Генерал-майор СБУ у відставці, співвласник ТОВ «Потоки» (11%), ексрадник Кіпера. | Зв’язкова ланка між ОВА та підсанкційним бізнесом. Пряма зацікавленість у приховуванні. |
Джерела, використані в розслідуванні
- Серія інтерв’ю Сергія Ваганяна Бориславу Березі (січень-лютий 2026 року) — основні свідчення про корупційні схеми в СБУ, оприлюднені на YouTube-каналі політика.
- Матеріали кримінального провадження НАБУ та САП (березень 2026 року) — офіційне підтвердження початку слідства за ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 369 КК України після публікацій.
- Указ Президента України №334/2026 від 22 квітня 2026 року — звільнення Артема Бондаренка з посади начальника ГУ СБУ в Києві та Київській області.
- Дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (лютий 2024 року) — договір оренди земельної ділянки площею 6 га в порту Рені на 49 років, укладений між Одеською ОВА та ТОВ «Потоки».
- Офіційні повідомлення правоохоронних органів Монако та Франції (липень 2026 року) — розслідування вибуху 29 червня 2026 року, замах на Вадима Єрмолаєва.
- Заяви Борислава Берези та його адвокатів до австрійського Директорату державної безпеки та розвідки (DSN), Ради Європи та ЄСПЛ (серпень 2026 року) — фіксація фактів зовнішнього спостереження у Відні.
- Аналітичний звіт Transparency International (2025 рік) — оцінка ризиків використання правоохоронних органів для тиску на бізнес та активістів у країнах із високим рівнем корупції.
- Спільна заява СБУ, Національної поліції та Офісу Генерального прокурора (7 липня 2026 року) — затримання підозрюваних у вбивстві Анастасії Березовської, серед яких чинний офіцер ГУР МОУ.